Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Перспективи подальшого розвитку військ ППО СВ





 

В сучасних умовах значення протиповітряної оборони в загальновійськовому бою та операції важко переоцінити. Успіх у відбитті ударів повітряного противника та збереженні боєздатності військ, що прикриваються, став одним із визначних факторів ходу бойових дій.

Бойові дії в повітрі сталі невід'ємною складовою частиною любого бою. Це підтверджують останні події в Перській затоці. Так операція "Буря в пустелі", яка розпочалась 17 січня 1991 року характеризувалась використанням великої кількості авіації багатонаціональних сил та її головною роллю в озброєній боротьбі. Маючи місце у перші 5 тижнів війни наземні бойові дії мали локальний характер, та найважливішу роль в них вигравала безпосередня авіаційна підтримка, яку здійснювала штурмова авіація. Коли ж в рамках заключної фази операції "Меч в пустыне" в дію були введені наземні сили, які з повітря прикривалися з повітря авіаційними з'єднаннями, противник був вже в основному зломленим. Тому наземні бойові дії носили швидкоплинний характер і були закінченні на протязі приблизно 100 годин.

Авіація в подібних локальних військових конфліктах використовувалась набагато інтенсивніше в порівнянні з іншими війнами попереднього сторіччя. Це спонукає на думку про все зростаючу роль сил та засобів протиповітряної оборони в таких конфліктах.

Історія розвитку Збройних Сил у весь час навчає, що винахід нового більш сучасного засобу нападу визивало відповідну реакцію на винахід засобів захисту від нього. Так, винахід кожного нового ЗПН, удосконалення форм та способів їх бойового застосування визивало, як відповідну реакцію удосконалення зенітних засобів, винищувальної авіації, засобів розвідки повітряного противника, форм та способів бойового застосування сил та засобів ППО. Це в свою чергу, викликало прагнення винайти новий засіб нападу з повітря, якій би звів на нуль удосконалення засобів ППО. В такому безперервному протиборстві ЗПН та засобів ППО проходить їх історичний розвиток.

Як відомо з історії, в 1958 році був утворений рід військ - війська ППО СВ. В рамках бувшого Радянського Союзу цей рід військ одержав стрімкий розвиток і до початку 90-х років став одним із самих прогресивних родів військ, який відповідає вимогам сучасного загальновійськового бою.

У зв'язку з розпадом Радянського Союзу і створенням Збройних Сил України, виникла необхідність на базі залишившихся на території України з'єднань, частин і підрозділів ППО СВ, реорганізувати і створити свій рід військ - війська ППО СВ України.

Спочатку З, Ч, П ППО СВ увійшли до складу Військ ППО під назвою - війська безпосереднього прикриття. Але у зв'язку із необхідністю використовувати З, Ч, П ППО для безпосереднього прикриття загальновійськових О, З, Ч, П СВ виникла необхідність знову повернутися до створення самостійного роду військ ППО СВ України.

Ми на особистому прикладі бачимо як швидкоплинно здійснюються зміни в організації ЗСУ. І це вимога теперішнього часу, потреба суттєвого підвищення боєздатності ЗСУ, а також активізація зусиль України щодо входження до європейських та євроатлантичних структур безпеки і співробітництва вимагає здійснення виваженої оборонної політики, спрямованої на суттєву реорганізацію Українського війська.

Тому я хочу більш детальніше зупинитися на організаційній структурі та перспективах розвитку ЗСУ та безпосередньо на перспективах розвитку військ ППО СВ.

До недавнього, ЗСУ організаційно складалися із Генерального штабу ЗС України, чотирьох видів (Сухопутні війська, Військово-Повітряні Сили, Війська Протиповітряної оборони, Військово-Морські Сили) та з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ і організацій, що не входять до видів ЗСУ (військових частин безпосереднього підпорядкування Центру (ЧБП) (Схема № 9)*.

 

 

За функціональним призначенням (Схема № 10) ЗСУ розподілені на три структури: Об'єднані сили швидкого реагування (ОСШР), Основні сили оборони, Стратегічні резерви.

При цьому, ОСШР знаходяться у стадії створення, яка (за існуючими планами) повинна завершитися у 2006 році.

 

 

Частини (підрозділи) ППО СВ організаційно входили до складу загальновійськових об'єднань, з'єднань, частин.

В теперішній час існують наступні комплекти військ ППО СВ України:

- оперативного командування;

- корпусній;

- бригадний.

Основні організаційні формування військ ППО СВ:

- окремі радіотехнічні батальйони (ортб) - тактичні частини військ ППО СВ, що мають на озброєнні різні РЛС, р/ст;

- зенітні ракетні полки (зрп) - тактичні частини військ ППО СВ, на озброєнні мають зенітні ракетні системи і комплекси малої дальності;

- зенітні ракетні артилерійські дивізіони (зрадн) - основні тактико-вогневі підрозділи, як правило, входять до складу загальновійськових з'єднань (частин) Сухопутних військ, озброєні зенітними комплексами ближньої дії.

 

Аналіз можливого характеру воєнних конфліктів майбутнього, форм і способів застосування у них військ (сил) призводить до висновку, що цілі у цих конфліктах можуть бути досягнуті лише спільними діями об'єднань видів збройних сил. Незрівнянно більшого значення на кінцевий результат воєнних дій будуть відігравати тісна взаємодія військ (сил), ефективне управління, інформаційне та інші види забезпечення.

Для забезпечення ефективного виконання ЗСУ визначених завдань вони повинні мати відповідні оборонні можливості. Передбачається утримувати їх структуру та бойовий і чисельний склад мирного часу, який спроможний забезпечити: реагування на конфлікти низької (збройний конфлікт) та середньої (локальна війна) інтенсивності; участь у міжнародних операціях; надання підтримки органам державної влади; мобілізацію на випадок конфлікту високої інтенсивності (регіональної війни).

ЗСУ як і раніше будуть розподілені на організаційну та функціональну складові. Організаційно ЗСУ включатимуть (Схема № 14): ГШ ЗС України, Сухопутні війська (СВ); Повітряні Сили (ПС); Військово-Морські Сили (ВМС) та з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів ЗСУ.

 

 

З метою раціоналізації командних структур та досягнення вищого рівня інтеграції різних компонентів наших Збройних Сил кількість видів ЗСУ зменшена з чотирьох до трьох. Нова структура набагато краще відповідатиме вимогам щодо забезпечення національної безпеки та оборони, а також сприятиме участі в об'єднаних і багатонаціональних операціях.

Результати оборонного огляду в Україні показують, що при загальній чисельності близько 90-100 тисяч осіб (близько 70-75 тисяч військовослужбовців і 20-25 тисяч цивільного персоналу) ЗСУ матимуть можливість виконувати ефективно визначені завдання.

Модель ЗСУ 2015 року мирного часу передбачає мінімально необхідні бойові можливості, але вони повинні мати також можливості їх своєчасного нарощування до потрібного рівня. Це забезпечується наявністю у складі ЗСУ функціональних структур (Схема № 19): Об'єднані сили швидкого реагування (ОСШР), Основні сили оборони та Сили підтримки (підсилення).

ОСШР будуть мати високий ступінь готовності (зі строком готовності до виконання бойових завдань до 30 діб), укомплектовані особовим складом на рівні 90-100% від їх загальної чисельності та включати значний перелік як легких, так і важких сил та засобів. Вони стануть найбільш боєздатною функціональною структурою і будуть призначені для запобігання та стримування можливої агресії проти України, негайного реагування на будь-які загрози, нейтралізації (ліквідації) конфліктів низької інтенсивності та недопущення переростання їх у локальну (регіональну) війну. У мирний час ОСШР повинні бути готові до участі у миротворчих (гуманітарних) та анти терористичних операціях, здійснення бойового чергування з протиповітряної оборони, захисту від терористичних посягань важливих об'єктів, ліквідації наслідків можливих аварій, катастроф та стихійних лих.

Основні сили оборони будуть найбільш чисельним функціональним компонентом ЗСУ, який складає основу оборони держави. Вони матимуть 90-120 добовий ступінь готовності та будуть укомплектовані на рівні 60-70% від їх загальної чисельності.

До їх головних завдань відносяться: оборона національної території, доповнення легко оснащених ОСШР та ротація підрозділів, розгорнутих за межами національної території для участі у миротворчих і гуманітарних операціях.

Сили підтримки (підсилення) складатимуться з мобілізаційно спроможних підрозділів, які матимуть 120-180 добовий ступінь готовності та у мирний час укомплектовуватимуться на рівні до 25% від загальної їх чисельності.

Передбачається можливість залучення цих Сил у разі надзвичайної ситуації або війни. Склад, чисельність цих сил буде уточнюватися в ході реалізації заходів реформування та розвитку ЗСУ.

 

 

Структура Сухопутних військ ЗСУ, їх бойовий потенціал мають забезпечувати виконання практично усього спектра завдань, що стоять перед ЗСУ у цілому.

Для цього вони повинні бути мобільними, гнучкими, спроможними адекватно реагувати на всі можливі загрози національній безпеці України.

Як і зараз, у майбутньому СВ будуть відігравати вирішальну роль у виконанні Україною зобов'язань щодо участі в операціях миротворчих контингентів. СВ залишаться найбільш чисельними у порівнянні з іншими видами ЗСУ і складатимуть їх основу. Вони будуть здатні проводити оборонні (контрнаступальні) операції та бойові дії тактичного, оперативного і оперативно-стратегічного масштабів, вести активні мобільні дії у високих темпах, охоплюючи противника з повітря, флангів і тилу, а також до бойових дій в умовах застосування ЗМУ.

Організаційно до складу Сухопутних військ ЗСУ зразка 2015 року будуть входити (Схема № 20): штаб СВ, три штаби армійських корпусів, десять бойових бригад (дві легких, п'ять механізованих, дві аеромобільних, та одна танкова), три артилерійські бригади і достатня кількість інших підрозділів забезпечення.

 

 

СВ і надалі матимуть наступні роди військ: механізовані, танкові, аеромобільні війська, артилерію, війська протиповітряної оборони, армійську авіацію, підрозділи зв'язку, розвідки і РЕБ, інженерні, РХБ захисту, військові частини, установи та організації логістики (матеріально-технічного забезпечення).

Війська протиповітряної оборони мають забезпечити надійне прикриття угруповань СВ від ударів з повітря у ході ведення всіх видів високо-маневрових бойових дій.

Змінюється їх ОШС. Так до складу зрадн вводяться батареї озброєні ЗРК малої дальності (Схема ОШС зрадн нового зразку).

Повітряні Сили ЗСУ на рубежі 2015 року будуть головним, найбільш мобільним, науково і енергоємним видом ЗС. Саме їм буде надаватися пріоритет у розвитку, підготовці, оснащенні та забезпеченні.

 

До складу ПС (Схема № 21) увійдуть: штаб ПС, шість авіаційних бригад (дві винищувальних, одна бомбардувально-розвідувальна, одна штурмова, дві транспортних, п'ять зенітних ракетних та чотири радіотехнічних полків, а також військові частини та установи підтримки і забезпечення. ПС у своєму складі також матимуть роди сил: авіацію, зенітні ракетні війська, радіотехнічні війська, а також частини бойового (спеціального) забезпечення та обслуговування.

ПС будуть відігравати провідну роль у вирішенні завдань розвідки, вогневого ураження противника, боротьбі з повітряними терористами, а також у підвищенні мобільності ЗСУ. Для цього вони будуть мати можливості ведення розвідки для своєчасного попередження керівництва ЗСУ та держави про повітряний напад, здійснення охорони державного кордону і повітряного простору України, наносити ефективні авіаційні удари на велику відстань, здійснювати авіаційну підтримку угруповань СВ і ВМС при виконанні ними бойових завдань та прикриття важливих об'єктів держави, військ (сил) від ударів з повітря.

Висновки:

Існуюча воєнно-політична обстановка у світі, тенденції її розвитку переконливо свідчать про те, що і в майбутньому ЗСУ будуть основною складовою системи забезпечення національної безпеки України. Але вимоги до їх можливостей значно підвищуються.

Хронічне недофінансування потреб ЗСУ, недостатньо високі темпи їх реформування, швидке моральне і фізичне старіння ОВТ, недостатній рівень навченості особового складу свідчить про їх неповну відповідність вимогам щодо здатності до оборони держави в сучасних умовах. Все це потребує докорінного реформування військ (сил), створення армії нового типу і стає першочерговим завданням держави.

Тому для вас, як майбутніх офіцерів, відкриваються перспективи постійного підвищення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Date: 2015-08-15; view: 335; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию