Зайняття закритої вогневої позиції і робота по підготовці вогневих взводів до відкриття вогню

При зайнятті підготовленої вогневої позиції старший офіцер батареї зупиняє колону вогневих взводів поблизу вогневої позиції по можливості в укритому місці, викликає до себе командира вогневого взводу, командирів гармат, командира відділення - старшого обчислювача, оператора-топогеодезиста з бусоллю і старшого водія (командира відділення тяги), висувається з ними на вогневу позицію та вказує:

- основний напрямок стрільби на місцевості;

- місця кожної гармати і точки наведення;

- основні кутоміри для основної гармати;

- місце машини (пункту управління) старшого офіцера батареї;

- місце бусолі та орієнтирні напрямки;

- найменші приціли для батареї;

- місця для викладання боєприпасів та їх кількість;

- місця укриття для тягачів і машин для боєприпасів;

- порядок зайняття та залишення вогневої позиції.

Старший офіцер батареї подає команду: ” Приготуватися до зайняття вогневої позиції ”.

Командири гармат знаходять місця своїх гармат, вибігають на 10-20 метрів у бік, з якого здійснюється заїзд, і підіймають у правій руці прапорець (праву руку).

Старший офіцер батареї подає сигнал: “ Заводь ”, “ Руш ”, “ Зайняти вогневу позицію ”, “ До бою ”.

Заїзд вогневих взводів на позицію здійснюється у похідному строю по можливості з напрямку одного із флангів. При неможливості заїзду з флангу вогневу позицію займають з фронту чи тилу. У деяких випадках вогнева позиція може займатися повзводно чи погарматно.

Командири гармат зустрічають свої гармати і супроводжують їх на місця, позначені кілочками.

Командир вогневого взводу у призначеному місці розставляє та орієнтує бусоль.

Машини з боєприпасами рухаються за вогневими взводами на вогневу позицію для розвантаження або до сховищ.

Бойові машини реактивної артилерії, як правило, виїжджають на вогневу позицію зарядженими. Їх заряджають у районі зосередження на пункті заряджання або на місці останньої зупинки.

З метою чіткого управління взводами (обслугами, машинами) командири подають сигнали (команди) голосом і дублюють їх руками (прапорцями, ліхтарем).

Коли гармата підійде до призначеного місця і зупиниться приблизно в основному напрямку стрільби, командир гармати самохідної артилерії командує: “ Стій ”, “ До бою ”. Командири гармат причіпної артилерії подають команди: “ Стій ”, “ До машини ”, “ Розчіпляй ” або “ Розвантажити міномет (гармату) ”, “ Вперед ”, “ До бою ” або “ До бою з піддону ”. За цими командами водій зупиняє тягач, обслуга спішується з тягача, розчіплює (розвантажує) гармату (міномет). За командою “Вперед” водій зупиняє тягач на вказаному місці, зручному для розвантаження боєприпасів та майна, відкриває борт.

Обслуга приводить гармату у бойове положення, і командир гармати доповідає по радіо або голосом (підіймає праву руку) “ Така-то готова ”.

За командою командира гармати “ Розвантажити боєприпаси ” обслуга, крім навідника, розвантажує боєприпаси та майно.

Для відведення тягачів та машин під боєприпаси з вогневої позиції старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) подає команду “ Тягачі (машини) в укриття ”.

Старший водій (командир відділення тяги) подає команду (сигнал) “ Машини (тягачі) за мною ”, після чого виводить в укриття розвантажені машини (тягачі). Решта прямує в укриття самостійно у міру розвантаження.

Після зайняття гарматами вогневої позиції та приведення їх у бойове положення вогневі взводи готуються до ведення вогню, для чого:

- готують до роботи машину старшого офіцера батареї;

- визначають координати вогневої позиції (якщо вони не визначалися раніше) та передають на пункт управління вогнем дивізіону і командиру батареї;

- задають основний напрямок стрільби основній гарматі (при побудові паралельного віяла по основній гарматі);

- будують паралельне віяло;

- визначають основні кутоміри для кожної гармати по основній, запасній (нічних) точках наведення і різниці кутомірів для переходу до запасної (нічних) точок наведення;

- визначають найменші приціли, а за необхідності - інтервали, уступи та перевищення гармати відносно основної гармати і фронт батареї;

- готують та сортують боєприпаси;

- визначають температуру зарядів;

- старший офіцер батареї доповідає на пункт управління вогнем дивізіону та командиру батареї про готовність до ведення вогню.

На вогневій позиції реактивної артилерії розгортається метеопост.

У залежності від характеру бойових дій, умов місцевості, наявності контурних точок координати вогневої позиції визначають за допомогою навігаційної апаратури або за допомогою приладів по карті (аерознімку) одним із способів:

- полярним способом;

- ходи;

- засічки.

Основній гарматі основний напрямок стрільби задається одним із таких способів:

- по візиру машини старшого офіцера батареї (бусолі), зорієнтованому за дирекційним кутом в основному напрямку стрільби;

- по завчасно визначеному кутоміру;

- за віхами.

При наданні гарматі основного напрямку стрільби на прицільних пристроях встановлюють рівень 30-00, бульбашки рівня виводять до середини, головку панорами повертають у бік візира (бусолі).

Після надання основного напрямку стрільби основній гарматі старший офіцер батареї вказує точку наведення, наприклад: “ Основна точка наведення – сухе дерево, що зліва позаду ”, і подає команду: “ Основному відмітитись ”. Командир гармати повторює команду навіднику: “ Основному відмітитись ”. Навідник відмічається по точці наведення і доповідає командиру гармати: “ Кутомір по основній 00-00”. Командир гармати перевіряє відмітку і доповідає старшому офіцеру батареї: “ Основна по основній 00-00”. Командир основної гармати і старший офіцер батареї записують основний кутомір у свої бланки запису стрільби.

Паралельне віяло у батареї будується одним із таких способів:

- по візиру машини старшого офіцера батареї (бусолі), зорієнтованому в основному напрямку стрільби;

- по основній гарматі;

- по небесному світилу.

Старший офіцер батареї віяло будує (окрім способу по небесному світилу) не менше двох разів, при цьому за дійсний вважається останній результат.

Побудова паралельного віяла вважається закінченою після того, як усі командири гармат доповіли кутоміри по основній точці наведення.

Після наведення гармат в основний напрямок і побудови паралельного віяла навідники відмічаються по точках наведення та доповідають відмітки командирам гармат, які записують їх у свої бланки запису стрільби, розраховують різницю кутомірів, для чого кутомір по основній точці наведення віднімають з усіх інших (по запасній та нічних).

Різницю кутомірів записують в бланк запису стрільби командирів гармат (додаток К).

Для переходу від основної точки наведення до запасної (нічної) командир гармати до кутоміру по основній точці наведення, отриманому при останньому пострілі (останній команді), додає різницю кутомірів і подає команду: “ 00-00, навести у запасну (нічну) ”.

Старший офіцер батареї записує у бланк запису стрільби основні кутоміри для усіх гармат, визначає і записує різниці основних кутомірів усіх гармат відносно основної, контролює правильність розрахунків виконаних командирами гармат (додаток И).

Для встановлення коліматорів при єдиному кутомірі старший офіцер батареї подає команду, наприклад: ” Батарея, 55-00, встановити коліматори ”.

Командири гармат повторюють команду; навідники встановлюють вказаний кутомір; номери обслуги, призначені командирами гармат по команді навідників обертають маховики установочних черв’яків коліматорів, навідники спостерігають в окуляри панорам і по готовності (при суміщенні вертикальних ліній, між якими знаходяться однойменні цифри та літери), командують: “ Стій ” – і доповідають командирам гармат: “ Готов ”.

Командири гармат перевіряють наведення і доповідають старшому офіцеру батареї: “ Перша готова ” і т.д.

Для визначення найменших прицілів старший офіцер батареї подає команду: “ Визначити кути укриття відбивачем (за нижньою складовою). Вправо..., прямо..., вліво... ” (вказує характерні ознаки гребенів у межах мінімальної дальності стрільби).

При вимірюванні кутів укриття відбивачем панорами навідник вимірює та доповідає командиру гармати кути укриття по найбільш високих точках місцевості в основному напрямку та праворуч (ліворуч) від нього у межах до 8-00.

Нижню складову каналу ствола гармати використовують при віддаленні гребеня укриття до 300 м, вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

При вимірюванні кутів укриття таким способом командир гармати при відкритому затворі спостерігає по нижній складовій каналу ствола і подає навіднику команди на наведення ствола в найбільш високу точку гребеня укриття, наприклад: “ Вправо ”, “ Вліво ”, “ Нижче ”, “ Вище ”. Навідник виконує команди командира гармати, діючи механізмами наведення гармати. По команді командира гармати “ Стій ” навідник зупиняє наведення і при установці рівня 30-00 маховичками механізму кутів прицілювання і механізму поперечного коливання виводить бульбашки рівнів на середину і знімає значення кута укриття зі шкали прицілу в тисячних.

Кути укриття бойових машин реактивної артилерії визначають у такому ж порядку, як і за нижньою складовою каналу ствола гармати, наведенням у гребінь складової нижнього лівого ствола пакета напрямних бойової машини.

Виміряні кути укриття командири гармат доповідають старшому офіцеру батареї, наприклад: “ Перша готова. Кути укриття: вправо 99, прямо 70, вліво 86” і т.д.

Старший офіцер батареї вибирає у кожному з напрямків найбільший кут укриття, дальність до гребенів визначають відносно найменш віддаленої гармати, розраховує найменші приціли для батареї і подає команду, наприклад: “ Батарея, записати найменші приціли. Заряд повний, третій, шостий. Вправо: 99, 105, 112; прямо: 70, 82, 88; вліво: 86, 92, 97”.

Командири гармат повторюють і записують до бланків найменші приціли (при роботі на засобах радіозв’язку команду повторює тільки командир основної гармати).

Дозволяється визначення кутів укриття праворуч – правофланговою, ліворуч – лівофланговою, прямо – однією із середніх гармат батареї або однією гарматою, найближчою до гребеня укриття.

Для визначення інтервалів та уступів відносно основної гармати (крім гармат самохідної артилерії), якщо вони не визначені раніше, старший офіцер батареї подає команду: “ Основній, виставити рейку. Батареї визначити інтервали та уступи ”. (Для гармат само­хідної артилерії – “ Батареї визначити інтервали та уступи ”).

За цією командою один із номерів обслуги основної гармати виставляє вертикально двометрову рейку поблизу гармати. Командири гармат (крім основної) подають команду: “ Відмітитися по основній, виміряти відбивачем кут по рейці ”. (Для гармат самохідної артилерії: “ Відмітитися по основній, виміряти дальність ”).

Навідники усіх гармат визначають кутоміри на панораму основної гармати, вимірюють за допомогою відбивача панорами вертикальний кут між марками виставленої біля основної гармати двометрової рейки (для гармат самохідної артилерії визначають кутомір і дальність по мірній базі за допомогою шкали дальностей панорами) та доповідають командиру гармати, наприклад: “ 47-12, кут 0-17 (дальність 110) ”.

Командир кожної гармати по куту b_о (дальності) та кутоміру на панораму основної гармати за допомогою таблиці Д.1 додатків визначає інтервал та уступ відносно основної.

Командири гармат записують результати до бланку запису стрільби і доповідають старшому офіцеру батареї, наприклад: “ Перша по основній 47-12, дальність 110. Інтервал вліво 115, уступ мінус 20”.

При розташуванні гармат батареї на різних висотах, крім інтервалу та уступу, визначають перевищення кожної гармати відносно основної. Для цього старший офіцер батареї подає команду: “ Визначити перевищення ”.

За цією командою навідники усіх гармат вимірюють за допомогою відбивача (при встановленому рівні 30-00 та виведених до середини бульбашок рівнів) вертикальний кут від горизонту панорами до напрямку на панораму основної гармати і доповідають: “ Кут + (-) 0-00”. Командири гармат множать число великих поділок кута b_h на 1/10 дальності до основної гармати, визначають перевищення у метрах, записують його і доповідають старшому офіцеру батареї, наприклад: “ Перша, перевищення плюс 5”.

Після перевірки готовності батареї старший офіцер батареї доповідає на пункт управління вогнем дивізіону і командиру батареї:

- координати і висоту ВП;

- кількість гармат у батареї і номер основної гармати (якщо потрібно);

- найменші приціли;

- кількість боєприпасів за видами і партіями;

- сумарне відхилення початкової швидкості снарядів основної гармати для кожних партії і номера зарядів (якщо потрібно);

- температуру зарядів.

Приклад доповіді старшого офіцера батареї: “ Десна” до ведення вогню готова. 905087, 306966, 140. Найменші приціли, заряди повний, третій, шостий, вправо: 99, 105, 112; прямо: 70, 82, 88; вліво: 86, 92, 97. 200-0250, 201⁾-0160, 202-0500. Температура зарядів на ґрунті плюс 8 ºС. У боєукладанні плюс 12ºС. Я “Десна ”.

22.Робота командира вогневого взводу по підготовці вогневих взводів до бойового застосування. Робота на ВП після доповіді про готовність до ведення вогню.

Date: 2015-08-15; view: 363; Нарушение авторских прав