Судова реформа: 1760 р

«Права, за якими судиться малоросійський народ» Д.Апостола не затверджені. Нова комісія. 1750 р. видатний правник, бунчуковий товариш Федір Чуйкевич необхідність станових шляхетських судів на основі литовського права).

Генеральний суд: 2 генеральні судді, виборні особи від кожного полку. Старшина перетворювалася на шляхту, тримала в своїх руках вищу судову установу.

Полк поділявся на 2 судові повіти, в кожному по три шляхетських суди – земський (для розгляду цивільних справ), гродський (кримінальні справи на чолі полковник) і підкормський (межові справи). (Див с.).

Шляхта намагалася закріпити за собою землі і набути нові, обмежити селянські переходи.

Регулярним стало скликання у Глухові Старшинської ради.

Старшинська рада (риси парламенту) проголошено промова «Про поліпшення стану Малоросії»: про занепад козацького духу, жаль за давніми часами, коли були генеральні ради. Ідеал конституційно-парламентський устрій (зразок –Польща), де політичні права належать шляхті. Наполягав на забороні селянських переходів. Розумовський видав декілька універсалів, які обмежували переходи.

Військова реформа: муштра, за іноземним (прусським) зразком. Без погодження з російськими урядовцями призначав полковників і роздавав землі; полки перетворилися на регулярні. Форма – синій мундир, білі штани, шапки для кожного полку. Обов‘язковий набір зброї.

Реформа освіти: обов‘язкові коли для козацьких дітей, військова підготовка. Хотів відкрити два університети в Києві (оновлена КМА) та у Батурині. Глухів – культурний центр. Концерти італійської опери. Глухівська співоча школа (1838) вихідці Д.Бортнянський М.Березовський.

Петро ІІІ припинив війну з Пруссією, та оголосив війну Данії. Але стався черговий двірцевий переворот и до влади прийшла Катерина ІІ 1762-1796. Кирило Розумовський, який приймав участь у перевороті сподівався на нові вольності. 1763 р. гетьман скликав у Глухові генеральний з‘їзд козацької старшини: для затвердження судової реформи. Дискусія про «права і вольності». Петиція: повернути вольності, створити парламент, особливість політик-економічного устрою України. Зробити гетьманство спадковим.

Генерал-губернатор Петро Румянцев.

4 українці, 4 росіяни.

Дві інструкції: загальну (сприяти дружнім відносинам між українцями та росіянами) і таємну (Україна родючий і багатий край, з якої Росія внаслідок автономії не мала прибутків, провести перепис населення й ревізію маєтностей, заборонити перехід селян, ліквідувати всі відмінності, уніфікація до загальноросійських). Пропагувалося, що уряд буде обороняти простих людей від місцевої адміністрації й землевласників.

“Генеральний опис Малоросії” – 1765-1769 р. ревізія: людей, худоби, землі, будівель, підприємств. Один з найдавніших в Європі.

Заміна натуральних повинностей грошовим податком, на утримання розміщених в Гетьманщині 6 карабінерних і двох піхотних полків. Податки платили козаки-підпомічники (належали до козацького стану, але не могли оплатити службу), міщани, вільні селяни, монастирські й панські піддані.

П.Рум‘янцев завів регулярну пошту.

Освічений абсолютизм Катерини ІІ – скликання комісії для укладання законів. Право обирати депутатів дістали 14 українських міст та Запоріжжя. Обирати могли всі стани: шляхта, духівництво, козаки, міщани. Побажання дуже різнилися, але в усіх було повернутися до старих порядків.

Законодавча комісія 1767 р. Григорій Добрянський від ніжинського й батуринського шляхетства, вимога відродити гетьманство, засудили на довічне ув‘язнення пізніше звільнений, Григорій Полетика, від лубенської шляхти, вимагав повернути старі права і вольності.

Комісія проголосила Катерину ІІ «матір‘ю отечества» узаконила її права на престол, припинила свою діяльність, привід війна з Туреччиною.

Російсько-турецька війна 1768-1774 р. Припинила перетворення на Україні. П.Рум‘янцев головнокомандувач Російської армії. Була ліквідована Запорозька Січ.