Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах

Масові вибухи на кар'єрах повинні проводитися тільки відповідно до проектів, а в інших випадках – за паспортами. На відкритих роботах масовим вважається вибух, коли підривається хоча б одна свердловина глибиною понад 10 м або дві довільної глибини. З проектом на вибух чи паспортом повинен бути ознайомлений під розпис весь персонал, що виконує підривні роботи. Типовий проект масового вибуху затверджується керівником підприємства або підрядної організації, що веде підривні роботи. На основі типових проектів розробляються проекти (паспорти), буропідривних (підривних) робіт на конкретний масовий вибух, які затверджуються і вводяться в дію за наказом керівника підприємства. Проект насамперед повинен передбачати заходи безпеки при проведенні підривних робіт. Одним із головних заходів безпеки є визначення вибухонебезпечної зони з розльоту кусків породи, дії сейсмічної та ударної повітряної хвиль, розповсюдження отруйних газів.

Перед початком заряджання на блоці, який має підриватися, встановлюється заборонена зона радіусом не менше 20 м від крайньої свердловини.

Заборонена зона розповсюджується як на даний горизонт, так і на суміжний. У межах забороненої зони допускається тільки рух транспорту по установлених трасах і тільки на суміжних горизонтах.

Небезпечна зона визначається в проекті розрахунком і встановлюється перед початком укладки бойовиків, а при використанні неелектричних систем (хвильоводів) або детонуючих шнурів (ДШ) – перед початком монтажу вибухової мережі.

На межах заборонених і небезпечних зон виставляються пости охорони з добре проінструктованих робітників. Як правило, пости обов'язково виставляються в місцях, доступних для проїзду транспорту і проходу людей. При цьому суміжні пости повинні бути добре видимі. Пости виставляються до подачі попереджувального сигналу, а знімаються після сигналу «Відбій».

При веденні підривних робіт обов'язкове подавання звукових, а в темну пору доби, крім того, і світлових сигналів для оповіщення людей. Значення і порядок подачі сигналів такі:

а) «попереджувальний» (один довгий) – подається перед початком заряджання;

б) «бойовий» (два довгих) – після цього сигналу проводиться вибух;

в) «відбій» (три коротких).

Значення сигналів доводиться до всіх працівників цього та інших близько розміщених підприємств і місцевого населення.

Допуск працівників до місця вибуху проводиться безпосереднім керівником підривних робіт після того, як встановлено, що умови роботи безпечні.

Перед початком заряджання поверхня біля устя свердловин очищається від уламків породи, бурового дрібняку, сторонніх предметів для запобігання їх випадковому падінню у свердловину під час зарядки.

Механізоване заряджання свердловин може застосовуватись тільки для ВР, які дозволені відповідними органами. Основна небезпека при такому заряджанні – можливе виникнення іскор, обумовлених створенням статичного електрозаряду. Крім того, причиною іскри може також бути металевий предмет або камінь, що потрапив до ВР. Трубопроводи при механізованому заряджанні ВР повинні мати питомий електричний опір не більше, ніж 10⁴Ом∙м та відповідне маркування.

Перед початком виконання зарядних робіт машина повинна заземлюватись. Як зарядні трубопроводи допускається використовувати також металеві, довжиною не більше 5 м з матеріалу, який не створює іскор. Вибухові речовини, що висипалися на поверхню, підлягають утилізації і знищенню. Після заряджання свердловин бункер і система подачі старанно очищаються від ВР шляхом промивання теплою водою. Ремонт зарядного обладнання проводиться тільки у спеціально призначеному для цього приміщенні.

Після заряджання свердловин проводиться їх набійка, яка не тільки підвищує якість подрібнення, але й зменшує відстань роз-льоту осколків, кількість утворених шкідливих газів і пилу. Для набійки використовується подрібнена порода фракцією 5-10мм, яка змочена водою, водними розчинами або гідрогелем. Змочується також буровий шлам навколо свердловини, який є джерелом викиду пилу в атмосферу. Набійка може робитися вручну, а частіше – за допомогою спеціальних машин, змонтованих на автомобілях. В останньому випадку необхідно стежити, щоб автомобіль не переїхав через детонуючий шнур, хвильоводи або провідники електродетонатора.

Для підривання декількох свердловинних зарядів можна використовувати хвильоводи, детонуючий шнур або електродетонатори. При глибині свердловини понад 15 м необхідне дублювання вибухової мережі. Проведення підривних робіт при недостатньому освітленні та під час грози при застосуванні електродетонаторів забороняється. Якщо електромережа при цьому не демонтована, кінці дротів необхідно закоротити.

Масовий вибух проводять із використанням пристрою управління вибухами по радіоканалу «Гром» згідно з «Інструкцією по експлуатації пристрою управління вибухами по радіоканалу типу «Гром-М» та «ЕПБ при вибухових роботах», що підвищує безпеку вибухових робіт і зводить до мінімуму віро-гідність передчасного вибуху. Ще під час проектування масового вибуху на ситуаційному плані кар'єра наносять розташування блоків, що підриваються, порядок їх з'єднання у групі, чергу підривання груп блоків, час затримання вибуху блоків, місця установки виконавчих і командних приладів «Гром-М».

Виконавчі прилади установлюють згідно з проектом, але не ближче 50 м від найближчих свердловин, що підриваються. Командний пункт повинен розташовуватися за межами небезпечної зони і мати пряму видимість з усіма виконавчими приладами.

Кодований сигнал на вибух подає підривник з командного пункту після вказівки керівника масового вибуху.

Для ініціювання зарядів ВР доцільно використовувати хвильоводи низькоенергетичного типу. Ця неелектрична система ініціювання (НСІ) складається з хвильовода (пластмасової трубки), внутрішня поверхня якої покрита реактивною речовиною. Ударна хвиля, що утворюється в хвильоводі, має достатню енергію для ініціювання капсуля-детонатора, але недостатню, щоб розірвати трубку – хвильовід. Швидкість ударної хвилі близько 2000 м/с.

На відміну від ДШ, НСІ не боїться випадкових ударів, не утворює в атмосферному повітрі ударну повітряну хвилю, виділяє в десятки разів менше газів, не здіймає з поверхні блока пил та безпечна у використанні.

Крім того, НСІ дозволяє ініціювати заряд ВР з дна свердловини, не порушуючи при цьому його цілісності. Існуючі номінальні сповільнення детонаторів дають можливість за допомогою НСІ розосереджено підривати всі свердловини в блоці, і таким чином регулювати кількість ВР, які одночасно підриваються, керувати інтенсивністю сейсмічних та ударних повітряних хвиль.

У гірничовидобувній промисловості України використовується НСІ типу «Нонель», «Прима Ера», «Імпульс» та ін.