Фотоелектронна емісія

Фотоелектронна емісія, що інакше називається зовнішнім фотоефектом, є електронною емісією під дією електромагнітного випромінювання. Електрод, з якого відбувається емісія, при цьому називається фотоелектронним катодом (фотокатодом), а електрони, що ним випускаються - фотоелектронами.

Початок вивчення фотоелектронної емісії відносять до 1886 р., коли німецький вчений
Г. Герц помітив, що напруга виникнення електричного розряду між електродами понижається, якщо освітити один з цих електродів. Це явище з 1888 р. почав досліджувати професор Московського університету А. Г. Столєтов. Він встановив важливі властивості зовнішнього фотоефекту, але не міг його пояснити, бо на той час ще не були відомі електрони.

Розглянемо закони і характерні особливості фотоелектронної емісії.

1. Закон Столєтова. Фотострум , що виникає за рахунок фотоелектронної емісії, пропорційний світловому потоку

, (16.1)

де - чутливість фотокатода, що зазвичай виражається в мікроамперах на люмен.

Якщо потік монохроматичний, тобто містить промені тільки однієї довжини, то чутливість називають монохроматичною і позначають . Чутливість до потоку білого (немонохроматичного) світла, що складається з променів з різною довжиною хвилі, називають інтегральною і позначають .

2. Закон Ейнштейна. Ще у 1905 р. А. Ейнштейн встановив, що при зовнішньому фотоефекті енергія фотона перетворюється в роботу виходу і кінетичну енергію електрона, що вилетів

, (16.2)

де і - маса і швидкість фотоелектрона; - частота випромінювання; - стала Планка, що дорівнює .

Нагадаємо читачу, що електромагнітне випромінювання має подвійну природу. З одного боку це електромагнітні хвилі, що характеризуються довжиною і частотою . А з іншого боку, випромінювання можна розглядати як потік частинок - фотонів з енергією .

Закон Ейнштейна говорить про те, що енергія фотона передається електрону, що витрачає на вихід з фотокатода енергію , а різниця є енергією електрона, що вилетів.

3. Для зовнішнього фотоефекту існує так звана червона, або довгохвильова, межа. Якщо зменшувати частоту , то при деякій частоті фотоелектронна емісія припиняється, тому що на цій частоті і енергія фотоелектронів стає нульовою. Частоті відповідає довжина хвилі , де м/с. При або фотоелектронної емісії бути не може, тому що , тобто енергій фотона недостатньо навіть для здійснення роботи виходу.

4.Для фотоефекту характерна мала інерційність. Фотострум запізнюється по відношенню до випромінювання всього на декілька наносекунд.

Фотокатоди іноді характеризуються відношенням числа фотоелектронів до числа фотонів, що викликали емісію. Цей параметр отримав назву квантового виходу електронів. Якби кожний фотон викликав вихід одного електрона, то квантовий вихід дорівнював би одиниці. Але більша частина фотонів не приймає участі у створенні фотоструму: частина фотонів має довжину хвилі більшу , частина проникає глибоко в катод і розсіює там свою енергію, нарешті, частина фотонів відбивається від поверхні катода. Звичайно квантовий вихід не перевищує 2%.

Робота виходу і гранична довжина хвилі для деяких речовин наведені нижче

Речовина	Ce	K	Sb	Ge	Si
,еВ	1,9	2,3	4,0	4,4	4,8
, мкм	0,66	0,55	0,31	0,28	0,21

Спектру видимого випромінювання відповідають довжини хвиль (0,38-0.78) мкм, і, як видно з наведених даних, частина променів може викликати фотоелектронну емісію лише з цезію і калію. Тому фотокатоди звичайно роблять не з чистого металу. Так, наприклад, широко застосовний оксидноцезієвий, що складається зі срібла, оксиду цезію та чистого цезію, має зменшену роботу виходу, і для нього .

Чутливість фотокатоду залежить від довжини хвилі випромінювання. Ця залежність називається спектральною характеристикою і може бути двох видів (рис.16.1). Крива 1 відповідає нормальному фотоефекту, що спостерігається у товстих катодів з чистих металів, а крива 2 отримана при селективному (вибірковому) фотоефекті, що характерний для тонких катодів з особливо оброблених лужних металів. Варто відмітити, що чутливість з плином часу поступово зменшується, тобто спостерігається явище “втоми” фотокатода.

Рис.16.1. Спектральні характеристики фотокатоду для: 1- нормального фотоефекту;

2 – селективного фотоефекту