Склад грошової системи

Грошова система - форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами.

Назва грошової одиниці-виникає історично Масштаб цін- являє собою величину грошової одиниці даної країни. Для зручності користування грошова одиниця підрозділяється на певну кількість частин, як правило, на 100. Закон визначає міру точного поділу та назву кожної частини.види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного у платіжного засобу- визначає вищий законо­давчий орган, який надає їм статус законного платіжного засобу, тобто покладає на державу відповідальність за їх забезпечення. Всі інші платіжні засоби такого статусу не мають і взагалі не по­винні надходити в оборот. сегментація безготівкових грошових розрахунків- сучасні висококомп'ютеризовані банківські технології відкрили можливість надати більшій частині грошової маси депозитну форму. Депозитні гроші приводяться в рух командами, котрі надходять у банки ззовні у паперовій чи електронній формі. регламентація готівкового грошового обороту-… суб'єкти підприємницької діяльності можуть здійснювати платежі готівкою на невеликі суми, пов'язані переважно з формуванням та витрачанням грошових доходів населення;…усі клієнти банків - юридичні особи можуть зберігати у своїх касах готівку лише в межах ліміту, встановленого банком відпо­відно до визначених НБУ правил;… суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані здавати одержаний готівковий виторг на свої рахунки в банках; на власні потреби можуть витрачати частину виторгу в межах ліміту, встановленого обслуговуючим банком відповідно до правил, визначених НБУ;…під час одержання готівки зі своїх рахунків у банках юридичні особи повинні вказувати, на які цілі вони її одержують, та зазначати суми по кожній цілі;… витрачати одержану в банку готівку юридичні особи зобов'язані згідно з указаними цілями та обсягами;… усі клієнти банків - юридичні особи зобов'язані розробляти прогнози своїх касових оборотів і подавати їх у банки для розробки таких прогнозів по регіонах і по країні в цілому. регламентація режиму валютного курсу та операцій із валютними цінностями надзвичайно важливий і ефективний елемент грошової системи. Валютний курс встановлюється шляхом котирування. В усіх країнах він активно використо­вується для захисту і забезпечення сталості національної валюти. регламентація режиму банківського процессу забезпечує регулювання ціни грошей на фінансовому ринку з метою впливу на їх масу в обігу, а отже, на сталість грошей. Це важливий інструмент грошово-кредитної політики центрального банку. державні органи, які здійснюють регулювання грошового обороту та контроль за дотриманням чинного законодавства в Україні таким органом є Національний банк України, Кабінеті Міністрів, Міністерство економіки, Міністерство фінансів.

65.Соціально-економічні наслідки інфляції. Інфляція призводить до відчутних наслідків у багатьох сферах суспільного життя, насамперед у соціальній та економічній. У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін як прояв інфляції безпосередньо сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників, службовців та інших верств населення, які змушені купувати товари за зростаючими цінами.Особливо негативно впливає інфляція на матеріальне становище людей похилого віку, що нерідко живуть за рахунок своїх заощаджень. Унаслідок інфляції ці заощадження помітно знецінюються чи навіть зникають зовсім.

Крім прямих втрат, яких зазнає через інфляцію значна кількість економічних суб'єктів, її негативними соціальними наслідками є також загальна невпевненість підприємців і всіх працівників у перспективі свого економічного становища, загострення соціальних суперечностей. Все це спричинює соціальну і політичну нестабільність у суспільстві, Що нерідко закінчується бурхливими потрясіннями, унаслідок яких установлюється в тій чи іншій формі диктатура.

Ще ширший діапазон негативних наслідків інфляції в економічній сфері. Особливо відчутно вона впливає на розвиток виробництва, торгівлю, кредитну і грошову системи, державні фінанси, валютну систему і на платіжний баланс країни.

Інфляція спричинює посилення хаотичності і диспропорціональності розвитку суспільного виробництва.. Часті коливання і стрибки цін посилюють економічний ризик інвестицій, що викликає скорочення нових капіталовкладень і затуханняНТП. Технічному регресу сприяє також те, що в період інфляції ціна робочої сили нерідко зростає повільніше, ніж ціна засобів виробництва, і застосування ручної праці виявляється вигіднішим, ніж техніки.Скорочуючи платоспроможний попит населення, інфляція зумовлює звуження ринку збуту товарів народного споживання, що може викликати скорочення обсягів виробництва. У міру поглиблення інфляції, особливо на гіпервисокій стадії, виникає "голод" на грошові знаки, бо дрібні купюри зовсім втрачають свою вартість і перестають функціонувати. Тому швидко зростає потреба у великих купюрах, за якою не встигає їх випуск емісійним центром. Створюється ситуація, коли за наявності в обігу великої маси зайвих грошей усі економічні суб'єкти відчувають недостачу платіжних засобів (грошовий "голод"). Поступово цей "голод" поширюється і на оборот грошового капіталу, внаслідок чого у дедалі більшої частини підприємств посилюється недостача основного й оборотного капіталу. Розвивається глибока криза неплатежів. Негативно впливає інфляція і на фінансову систему, особливо на другій стадії, коли емісія грошей не встигає за їх знеціненням. Реальна вартість всієї суми державних доходів постійно зменшується. Тому держава змушена весь час використовувати друкарський верстат, щоб компенсувати фінансові втрати від інфляції. Оскільки зробити це неможливо, то їй доводиться так чи інакше зменшувати свої витрати, передусім на соціальні потреби, що ще більше загострює соціально-політичну нестабільність у країні. На певній стадії інфляції подальше зростання емісії стає фінансово невигідним і соціальне небезпечним.Найбільш узагальненим наслідком інфляції є падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається нижчими темпами.