Валютні ризики і методи валютного страхування

Валютний ризик - це ризик втрат у зв'язку з несприятливою зміною вартості іноземної валюти щодо валюти держави, де розміщений банк. Валютний ризик - це передусім імовірність того, що зміна курсів іноземних валют призведе до збитків унаслідок зміни ринкової вартості активів та пасивів банку. За характером і місцем виникнення валютні ризики поділяють:

• на операційні;

• трансляційні (бухгалтерські);

• економічні.

Операційний ризик пов'язаний із торговельними операціями, а також із грошовими угодами з фінансового інвестування та дивідендних платежів або отримання коштів в іноземній валюті в майбутньому.

Трансляційний (бухгалтерський) ризик пов'язаний із переоцінюванням активів, пасивів та прибутків у національну валюту, а також може виникати під час експорту чи імпорту інвестицій. Він впливає на показники балансу, що відображають звіт про одержані прибутки та збитки після перерахунків сум інвестицій у національну грошову одиницю.

Економічний валютний ризик пов'язаний із можливістю втрати доходів за майбутніми контрактами через зміну загального економічного стану як країн-партнерів, так і країн, де розташована компанія. Насамперед він зумовлений необхідністю здійснення постійних розрахунків за експортними та імпортними операціями, інтенсивність яких, у свою чергу, може залежати від валютних курсів.

З метою захисту від можливих валютних втрат застосовується спеціальна форма страхування валютного ризику, яка називається «хеджуванням». Найбільш ефективними видами захисту від несприятливих коливань валютних курсів є такі: форвардні валютні угоди, валютні опціони та валютні угоди «своп».Форвард-операція на купівлю-продаж валюти,на певну дату,але за курсо на момент операції(строк від 2 днів до 5 років)Валютний опціон-контрагентам надається право вибору альтернативних валютних умов контракту.Опціон не фіксує дату доставки валюти.Своп-операція-купівля або продаж валюти за фіксованим курсом,але з одночасним укладенням зворотної форвардної операції,причому терміни розрахунків не збігаються. Окрім хеджування існують методи прямого страхування валютних ризиків:надання валютної позики(банк може надати експортеру спец позику в іноземній валюті,що використовується як гарантія майбутніх валютних надходжень чи платежів за міжнародними угодами)маніпуляція термінами платежу(коли очікуються різкі коливання валютних курсів,то банки намагаються маніпулювати термінами розрахунків) дисконтування векселів у іноземній валюті (банк купує тратту і бере на себе ризик валютних коливань та неплатоспроможності боржника.У системі страхування від валютного ризику використав й інші методи: формування страхових фондів, включення до контракту «мулитвалютного застереження», тобто можливості переглянути валюту платежу, вибір форми міжнародних розрахунків тощо.