Тема 10. Сторони (позивач, відповідач) як учасники цивільного процесу

Задача № 1. У зв´язку з тим, що наймач житлового приміщення Казанцев та його дружина Бєлякова систематично порушували правила співпроживання, інші наймачі житлового приміщення Шимановський та Сидовський, які проживають в тій самій квартирі, пред´явили позов про виселення подружжя.

Чи буде в даному випадку співучасть та на чиїй стороні? Назвіть підстави співучасті.

Чи може в цій справі брати участь житловий орган та яким буде його процесуальне становище?

Задача № 2. У вересні 2010 р. Пасько звернувся до суду з позовом до ВАТ “Долинська бавовняно-прядильна фабрика” (далі – ВАТ “Волинська БПФ”), Смірнової (третя особа – Долинська міська рада) про визнання недійсним ордера, посилаючись на те, що спільним рішенням адміністрації та профкому ВАТ “Долинська БПФ” від 25 листопада 1997 р. його сім’ї надано в гуртожитку житлові приміщення – блоки. У зв’язку зі збільшенням членів сім’ї та потребою поліпшення житлових умов спільним рішенням адміністрації та профкому ВАТ “Долинська БПФ” від 24 вересня 2001 р. йому надано половину холу, що межує з його житлом.

За актами приймання-передачі від 1 жовтня 2001 р. житловий фонд ВАТ “Долинська БПФ” передано в комунальну власність. Рішенням виконкому Долинської міської ради від 30 вересня 2003 р. надано дозвіл квартиронаймачам малосімейного гуртожитку на переобладнання кімнат під житлові приміщення згідно з проектом реконструкції. Відповідно до будівельного паспорта належна йому квартира повинна складатися з трьох кімнат.

Оскільки відповідач ВАТ “Волинська БПФ” зайняла частину холу, провести реконструкцію своєї квартири позивач не мав можливості, тому звернувся у 2005 р. до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні приміщенням. У процесі розгляду справи йому стало відомо, що 15 грудня 2001 р. ВАТ “Долинська БПФ”, вже не будучи власником цього будинку, видало Смірновій ордер на частину холу як житлове приміщення. Позивач просив визнати ордер від 15 грудня 2001 р., виданий адміністрацією ВАТ “Долинська БПФ” на ім’я Смірнової, недійсним.

Визначте позивача і відповідача по цій справі.

Задача № 3. Вироком районного суду Гриценко Н.І. був засуджений до позбавлення волі з конфіскацією майна. Вироком був задоволений позов м’ясокомбінату, на користь якого з Гриценка відшкодовано 6670 грн. Дружина засудженого, Гриценко А.М., звернулася до суду з позовом про виключення з опису і звільнення від арешту телевізора і магнітофона, вказуючи, що ці речі, включені у вирок у кримінальній справі, належить їй на праві приватної власності.

Визначте сторони у цій справі. Які види множинності осіб можуть бути на стороні відповідача?

Задача № 4. Паскевич, керуючи за дорученням автомобілем ВАЗ - 2108, що належить його братові, в результаті створеної аварійної ситуації підлітком Косенком (15 років), який виїхав велосипедом на проїжджу частину дороги, вчинив наїзд на автомобіль ГАЗ-24, що стояв біля аптекоуправління і належав йому. Аптекоуправління звернулося до суду з позовом на Паскевича про відшкодування збитків. У судовому засіданні Паскевич заявив, що він є неналежним відповідачем і попросив притягти відповідачами батьків неповнолітнього Косенка.

Визначте сторони у даній справі.

Задача № 5. Проскурін подав позов про виселення Скригіна з житлового будинку, що належав позивачеві, посилаючись на потребу в житловому приміщенні у зв’язку з одруженням сина і народженням онука. При розгляді справи у суді Проскурін помер. Сини померлого Віктор і Федір звернулися до суду з клопотанням допустити їх до участі у справі як співпозивачів.

Чи підлягає задоволенню клопотання братів Проскуріних?

Задача № 6. Корж І.І. звернувся з позовом до Тарасенко П.Д. про стягнення 440 грн. для відшкодування шкоди за збитки, вчинені утратою міхової шапки, яку він здав до гардеробу готелю “Русь”. Суддя, приймаючи позов, пояснив позивачу, що гардеробник Тарасенко – неналежний відповідач по цій справі і потрібно замінити його належним, з чим позивач не погодився.

Визначте коло осіб – учасників у справі, їх процесуальне становище. Визначте порядок заміни неналежного відповідача.

Задача № 7. У грудні 2006 р. Піскун звернулася до суду з позовом до відділу ДВС Васильківського районного управління юстиції Департаменту ДВС (далі – Відділ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їй неналежним виконанням рішення Васильківського районного суду Запорізької області від 30 січня 2003 р. у справі за позовом Євдокимова до Піскун про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.

Васильківський районний суд Запорізької області ухвалою від 22 травня 2007 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 9 серпня 2007 р., провадження у справі за позовом Піскун до Відділу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрив.

У касаційній скарзі Піскун просила скасувати зазначені ухвали, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

Закриваючи провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Відділ ліквідовано відповідно до наказу Міністра юстиції України від 19 серпня 2005 р. №1482\к (далі – Наказ) з утворенням нового органу – ВДВС Департаменту ДВС, який не є правонаступником ліквідованого Відділу.

Розглядаючи спір, суди не зважили на те, що Наказ видано на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2005 р. № 320 “Про утворення урядового органу державного управління у складі міністерства юстиції”, згідно з яким у зв’язку з реформуванням системи органів ДВС у складі Міністерства юстиції України на базі цих органів утворюється Департамент ДВС як урядовий орган державного управління, фінансування діяльності якого забезпечується у межах призначень, передбачених Міністерству у Державному бюджеті України на відповідний рік. З цього питання пізніше Кабінет Міністрів виніс постанову від 16 листопада 2006 р. № 1622 “Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби”.

Чи має місце в даному випадку процесуальне правонаступництво? Дайте визначення процесуального правонаступництва.

Задача № 8. У жовтні 2009 р. Корженко звернувся до суду з позовом до Керченської філії ТОВ “Пальмалі” (далі – Філія ТОВ), за участю третьої особи Талько, про відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги Корженко обґрунтував тим, що Талько, керуючи автомобілем, який належав Філії ТОВ, 17 лютого 2009 р. вчинив ДТП, внаслідок якої йому, позивачу, було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. Вироком місцевого суду від 9 липня 2009 р. Талько засуджено за скоєння цього злочину. Унаслідок ДТП йому, позивачу, заподіяно тяжкі переломи кісток голови і струс мозку, чим завдані значні фізичні й моральні страждання. Була частково втрачена професійна працездатність і настали вимушені суттєві зміни в його особистому житті. Відповідачі після цієї аварії не виявили до нього ніякої уваги, а тому позивач просив стягнути з них на його користь 50000 грн для відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 11 грудня 2003 р. залишений без змін ухвалою апеляційного суду Ар Крим від 30 березня 2004 р. позов задоволено частково: стягнуто з Філії ТОВ на користь позивача 6000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Визначте сторони у цій справі. Проаналізуйте порядок заміни неналежного відповідача.

Задача № 9. У серпні 2008 р. Бурчак Л. звернулася до суду з позовом до Бурчака А. про визнання права власності на ½ частину квартири, посилаючись на те, що квартира придбана в період їх зареєстрованого шлюбу та за рахунок спільних коштів, однак після розірвання шлюбу відповідач заперечує її право на частину квартири та чинить перешкоди у користуванні нею. У лютому 2009 р. Бурчак Л. доповнила свій позов вимогою до Бурчака А. та Ільчук про визнання договору дарування зазначеної вище квартири, укладеного 9 листопада 2008 р. між Бурчаком А. та Ільчук, недійсним з тих підстав, що квартира є її, позивачки, спільною сумісною власністю з Бурчаком А., а вона своєї згоди на її відчуження не давала.

Дарницький районний суд м. Києва рішенням від 15 листопада 2010 р. позов задовольнив: визнав за Бурчак Л. право власності на ½ частину квартири та постановив вселити її у зазначену квартиру; визнав недійсним договір дарування квартири, укладений 9 листопада 2008 р. між Бурчаком А. та Ільчук.

Визначте сторони у цій справі? Який вид співучасті має місце по цій справі?

Задача № 10. У травні 2010 р. закрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Приват Банк” (далі – Банк) звернувся до суду з позовом до Будько та Циркун про стягнення заборгованості за кредитним договором. Банк послався на те, що 8 квітня 2009 р. уклав із Гришком кредитний договір, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 31 тис. доларів США на строк до 8 квітня 2025 р. Того ж дня Банк уклав з відповідачками договори поруки, згідно з якими вони зобов’язалися відповідати перед Банком за виконання Гришком його зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі. У січні 2010 р. Гришко помер, після чого порушилися умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, а Будько та Циркун не виконують своїх обов’язків як поручителі і заборгованості Гришка не сплачують. Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути солідарно з Будько та Циркун заборгованість за кредитним договором у сумі 154 тис. 588 грн.

Визначте сторони у цій справі. Чи можливе у даній справі процесуальне правонаступництво?

Рекомендована література до Теми 10:

1.1,.1.2.1, 1.2.2, 1.2.6, 1.3.1, 1.5.1,.1.5.8, 1.6.1, 1.6.3, 2.1-2.4,.3.2, 3.3,3.4.,3.9.,3.10, 4.8,4.9,4.13,4.14, 4.18,4.21,4.23,4.24,4.106,4.133, 4.170.