Поняття та значення окремого провадження. Відмінність окремого провадженя від позовного та наказного

Окреме провадження — це один із трьох видів провадження в суді першої інстанції, в якому розглядається визначене законом коло справ, загальною рисою яких є відсутність у них спору про право і метою — встановлення юридичного факту або стану особи.-відсутність спору про право, адже суд лише засвідчує наявність факту, а не вирішує спірні відносини. -форма звернення до суду – заява;-відсутність сторін, проте є заявник та заінтересована особа,-відсутність ціни позову, інститутів третьої особи, забезпечення позову, мирової угоди, зустрічного позову, неналежної сторони;-вимоги про встановлення фактів не можуть поєднуватись із майновими вимогами,-справи окремого провадження розглядаються за загальними правилами позовного провадження,-можливе застосування апеляційного оскарження,не відкривається виконавче провадження. Особливості: 1) об'єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес;2) відсутність спору про право суб'єктивне;3) суб'єктами процесуальних правовідносин є заявник та заінтересована особа;4) процесуальним засобом порушення справ є заява. Цивільне процесуальне законодавство відносить до окремого провадження справи про:- обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, - визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; - надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; - визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; - усиновлення; - встановлення фактів, що мають юридичне значення; - передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; - визнання спадщини відумерлою; - надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; - про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.