Принцип паралельної організації процесів

Можливості об'ємного регулювання замовлень у параметрах «фронт робіт – тривалість циклу» забезпечуються варіативністю організації паралельних процесів, яка має свої можливості й обмеження. Слід розрізняти два способи паралельності, застосовувані окремо й спільно:

1) частковим (у межах технічних можливостей) сполученням у часі виконання послідовних процесів і операцій;

2) збільшенням фронту робіт у межах наявних обмежень.

Комбінація обох зазначених способів формує межі варіативності формування сукупного циклу процесу проходження продукції ланцюжком підготовчих і виробничих підрозділів.

● Приведемо на рис. 3.5 приклад структуру циклу технічної підготовки і виконання замовлення по виготовленню 10 виробів.

Рис. 3.5. Структура загального циклу виконання замовлення:
Ттд – цикл технологічної підготовки; Тк – цикл конструкторської підготовки; Тосн – цикл проектування ливарного оснащення і штампів; Тпр – цикл проектування верстатних пристосувань і інструмента; Тст – цикл проектування складальних стендів; Тлив – цикл виробництва в ливарному цеху; Ткц – цикл виробництва в ковальському цеху; Тмех – цикл виробництва в механічному цеху; Твуз – цикл вузлового складання; Тзаг – цикл загального складання

Тривалість кожного з процесів Т визначається розрахунком:

Т = О / f, (3.5)

де О – обсяг робот даного виду у нормо-годинах;

f – фронт робіт по кожної операції.

Тривалість загального циклу, наведеного на рис. 3.5, склала 118,5 робочих днів проти суми тривалості робочих періодів на протязі циклу у 203,7 днів. Таким чином середня щільність циклу р_Ц складає:

р_Ц = 203,7 / 118,5 = 1,72.

Це означає, що завдяки паралельній організації на кожний календарний день циклу виконано робіт обсягом 1,72 робочих днів. Основні розрахункові параметри циклу і календарні обмеження наведемо в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Розрахункові параметри процесу технічної підготовки
й виконання замовлення

Варіативність процесів обробки партій деталей.

Варіативність циклів проходження продукцією цехів доповнюється варіативністю організації процесів обробки партій предметів, що регламентується вибором певної організації руху предметів, під чим розуміється порядок сполучення в часі послідовно виконуваних процесів відповідно до першого способу паралельності. Розрізняють: послідовну, паралельну, паралельно-послідовну й в різному ступені змішані форми організації руху. У доповненні із другим способом паралельності – зміною фронту робіт виконання окремих операцій процесу – вибір виду руху забезпечує значне варіювання тривалості циклів, що дозволяє досягати вищої пропорційності загальних процесів. На рис. 3.6 представимо варіативність структури циклу обробки партії з 60 предметів на чотирьох операціях при різних варіантах руху:

а) послідовний;

б) змішаний: послідовний з першої на другу операцію і далі – паралельний з передатною партією з 20 предметів;

в) паралельно-послідовний з передатною партією з 10 предметів;

г) паралельний з передатною партією з 6 предметів;

д) паралельний з передатною партією з 6 предметів і підключенням паралельних трьох робочих місць на 3-ї операції.

Тривалість операцій послідовно складає: 7, 5, 15, 3 хвилин.

Тривалість циклів, наведених на рис. 3.6, розрахована:

а) (3.6)

де t _шi – норма часу виконання i - ї операції;

n – кількість предметів у партії;

б) Т _ц^зміш = t _ш1 * n + n* t _ш max + р (t _ш2 + t _ш4), (3.7)

де t _ш max – максимальний час із операцій процесу;

р – передатна партія;

в) (3.8)

де k – число операцій;

де t _ш min – тривалість операції, найменша для даної пари суміжних операцій;

г) і д) Т _ц^пар = n* t _ш max + р (∑ t _шi – t _ш max). (3.9)

Рис. 3.6. Варіанти циклів обробки партії предметів при різних видах руху