Актуалізація управління процесами в бізнесі й виникнення

понять «бізнес-процес» і «управління бізнес-процесами»

Основи сучасної організації й управління діяльністю підприємств в основному склалися в період, коли більша увага приділяли процесам матеріального виробництва, насамперед – процесам виготовлення продукції, що привело до появи й стійкому застосуванню поняття «виробничий процес». Це й обумовило, насамперед, розвиток науки й практики організації й управління виробничими процесами, як процесами виготовлення продукції або надання виробничих послуг.

Відповідно, менша увага приділялася організації й управлінню процесами, що супроводжують виробничі, сприяють їхньому здійсненню й без яких власне виробничі процеси не можуть бути, у принципі, навіть здійснені. Так, на будь-якому виробничому підприємстві на кінцеві результати його діяльності, крім властиво процесів виготовлення, великий вплив виявляють процеси збуту й продажу продукції, робота на ринку, фінансова, інноваційна й інвестиційна діяльність, якість стратегічного планування й загального керівництва. Крім великих виробничих підприємств, на сучасному ринку усе більше присутні дрібні й середні господарюючі суб'єкти, виробнича діяльність яких полягає в наданні послуг – у громадському харчуванні, побутовому обслуговуванні, перевалці, зберіганні й транспортуванню товарів, оптовій і роздрібній торгівлі, ремонті й технічному обслуговуванні, інформаційно-видавничій діяльності, рекламі, консалтингу.

Оскільки об'єктом традиційної науки є виробничий процес, що розуміється, насамперед, як процес виготовлення продукції, то у відповідь на запити практики сучасна теорія висунула поняття бізнес - процесу, що відображає все різноманіття процесів діяльності підприємства, включаючи й власне процеси виготовлення. Відповідно, це викликала поява й розвиток такого нового наукового напрямку як управління бізнес-процесами (УБП). Особливо відчутний сплеск досліджень у цій сфері викликала робота американських фахівців М. Хаммера й Д. Чампи, які ввели у вживання термін «реінжиніринг бізнес-процесів», під яким розуміється методологія їх комплексного вдосконалювання.

Таким чином, уведення поняття бізнес-процесу дає розуміння про три характеристиках діяльності:

вартість – вона повинна прагне до мінімальної величини;

тривалість – вона повинна прагнути до максимальної швидкості реалізації завдань підприємства;

ступінь задоволеності клієнта (якість продукту) – повинна бути максимально повної.

Кожний бізнес-процес має власника, який наділяється відповідними правами, а також постачальника, що надає ресурси для бізнес-процесу, і споживача, що одержує вихідну продукцію бізнесу-процесу. При цьому й постачальник, і споживач можуть бути як зовнішніми стосовно організації, так і внутрішніми.

Сучасна теорія управління бізнес-процесами формується як відносно самостійний напрямок, недостатньо пов'язане із традиційною теорією організації, і керуванням виробництва, що створює невиправданий розрив між ними. Методологія УБП ще недостатньо розроблена, тому практичне його застосування на підприємствах пов'язане з вирішенням різних питань методичного характеру, багато з яких розроблені теорією організації й управління виробництвом і вимагають тільки відповідної адаптації до сучасних умов ведення бізнесу.

Фактично склалися положення, коли з ростом розуміння важливості розвитку УБП як реального фактора підвищення ефективності бізнесу необхідна активізація успішного застосування досягнень передової теорії й практики управління виробничими процесами до бізнес-процесам, зміст яких ширше традиційного змісту виробничого процесу.

Формулювання поняття «бізнес-процес» випливає з того, що сучасне підприємство є складною системою, для ефективного управління якої потрібно застосування інструментів і способів, спрямованих на досягнення конкретних цілей і завдань із найменшими витратами. Тому в самому загальному виді під «бізнес-процесом » розуміють сукупність взаємозалежних заходів або завдань, спрямованих на створення певного продукту або послуги для споживачів.

Бізнес-Процес починається з попиту споживача й закінчується його задоволенням. Він може бути розділений на трохи підпроцесів, які мають власні атрибути, однак також спрямовані на досягнення мети основного бізнесу-процесу.

Уявлення діяльності підприємства через сукупність бізнес-процесів дозволяє долати бар'єри й затримки, що виникають на стику двох різних підрозділів підприємства при виконанні єдиного завдання. Бізнес-процеси повинні бути побудовані таким чином, щоб створювати вартість і цінність для споживачів, крім при цьому будь-які необов'язкові або зайві дії. На виході правильно побудованих бізнес-процесів збільшуються цінність для споживача й рентабельність роботи виробника (менша собівартість виробництва товару або послуги).

Управління бізнес-процесами (в англомовному вживанні – Business Process Management – BPM) – це концепція процесного управління організацією бізнеса, що розглядає процеси як особливі ресурси підприємства, що безупинно адаптуються до постійних змін. Управління бізнес-процесами (УБП) ґрунтується на наступних принципах:

– зрозумілість і видимість бізнес-процесів в організації за рахунок моделювання бізнес-процесів з використанням формальних нотацій, використання програмного забезпечення моделювання, симуляції, моніторингу й аналізу бізнес-процесів,

– можливість динамічного перебудування моделей бізнес-процесів зусиллями учасників і засобами програмних систем.

Основним завданням управління бізнес-процесами є адекватне й швидке перебудування взаємозалежних процесів залежно від мінливих параметрів зовнішнього й внутрішнього середовища, будь те постачання, розрахунки з контрагентами або розширення ринку.