Знос, амортизація і відтворення фондів

У процесі експлуатації основні фонди поступово зношуються. Економічний зміст зносу полягає у втраті основними фондами своєї корисної вартості в сумі, що перевищує залишкову вартість активу над сумою очікуваного відшкодування.

Фізичний знос основних фондів виявляється в їхньому частковому руйнуванні. Аварії, стихійне лихо, “форсмажорні” обставини можуть призвести до повної втрати споживчих якостей і корисності або знешкодження фондів. Стан фондів характеризують наступні показники:

Коефіцієнт фізичного зношення (К _ф.зн. )

К _ф.зн.= або К _ф.зн.= ,

де Вк.р. — вартість капремонтів обладнання від початку служби, грн.;

А_зн — сума амортизації від початку служ­би (сума зношення), грн.

Вп — вартість основних фондів на початок року, грн.

Фізичне зношення у відсотках розраховують за фор­мулою

К _ф.зн.= 100%,

де Тф, Т_н – фактичний, нормативний строк служби обладнання, роки.

Поряд з фізичним існує моральний знос основних фондів.

Моральне зношення — це передчасне (до закінчення строку фізичної служби) знецінення основних фондів, викликане:

1). здешевленням відтворення основних фондів;

2). використанням більш продуктивних засобів праці.

Втрату вартості внаслідок здеше­влення відтворення таких самих машин підприємствами-виробниками, тобто коли нові машини такої конс­трукції стають дешевше і можуть бути придбані за нижчу ціну, ніж ті, що придбані підприємством раніше, відносять до морального зношення першого роду. Втрату вартості діючих фізично придатних машин внаслідок того, що випущені нові більш продуктивні засоби праці, відносять до морального зношення2-го роду.

Коефіцієнт морального зношення 1-го роду:

К_{М3 1} = .

Моральне зношення 2-го роду (К _м.зн) розрахувати іноді неможливо, бо одні і ті ж основні фонди можуть у різній мірі задовольняти або не задовольняти потреби кон­кретних споживачів, тобто мати різну споживчу цінність, корисну вартість, термін корисного використання тощо.

Загальний коефіцієнт зношення основних фондів:

К_з.зн.= 1 - (1 - К _{ф.зн )}х (1- К _м.зн.).

Знос, від початку корисного використання фондів виражається сумою амортизації об’єкта. Амортизація — систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується, протягом терміну їхнього корисного використання (експлуатації).

Із амортизаційних сум, що включаються до складу собівартості продукції, формується амортизаційний фонд, який використовують для фінансування відтворення основних фондів.

“Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу)”, введено в дію з 1.01. 1997 р. постановою КМ України від 6 вересня 1996 р. №1075.

Для нарахування амортизації основні фонди поділяють на групи:

група 1 - 5%. Будівлі, споруди, передавальні пристрої;

група 2 – 25%. Транспортні засоби, вантажні й легкові автомобілі; меблі, офісне обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти, ЕВМ та ін.;

група 3 – 15%. Інші основні фонди, що не ввійшли до 1 і 2 груп, включаючи сільськогосподарські машини, багаторічні насадження тощо.

Рис. 6.3 – Методи нарахування амортизації

Прямолінійний — розподіл вартості, що підлягає амортизації на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

Зменшення залишкової вартості — - амортизація визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Прискореного зменшення залишкової вартості — добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та норми амортизації, що обчислюється за термін корисного використання об'єкта і подвоюється.

Кумулятивний — добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта, який розраховують розподілом кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Виробничий — місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (послуг) та виробничої ставки амортизації, яка обчислюється розподілом вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (послуг), що очікується отримати.

Норма амортизації:

Н_а =

де В_л — ліквідаційна (залишкова) вартість основних фондів, грн.;

Т_сл — термін служби основних фондів, років.

Сума амортизації (А) — це добуток балансо­вої вартості основних фондів станом на початок звітного кварталу (В_п) та встановленої для відповідної групи норми амортизації (Н_а):

А =

З метою пожвавлення процесу відтворення основних фондів та захисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення підприємство може запровадити прискорену амортизацію фондів за такими нормами:

Перший рік експлуатації – 5 %; 2-й – 30 %; 3-й – 20 %; 4-й – 15 %;

5-й – 10 %; 6-й – 5 %; 7-й – 5 %.

На практиці використовують два методи приско­реної амортизації:

· зменшуваного залишку;

· кумулятивний метод.

За методом зменшуваного залишку норма амортизації збільшується у 1,5 - 2 рази, а амортизаційні суми обчислю­ються за цією нормою не від початкової вартості основних фондів, а від недоамортизованої їхньої частини.

За даним методом норма амортизації t-ro року служби фондів:

Н _{а t} = Н_{а. п..} () ^{t – 1}, %,

де Н_а.п. — підвищена норма амортизації, %;

t — рік служби устаткування, за який нараховується амор­тизація.

Кумулятивний метод використовує більш високі норми амортизації в першій половині амортизаційного періоду з поступовим їхнім зниженням у другій. Визна­чення річних сум амортизації здійснюється у декілька етапів:

1. Додаються числові значення років служби устаткування, наприклад, при п’ятирічному терміні служби 1+2+3+4+5 = 15.

2. Утворюються дроби типу 1/15; 2/15;...5/15 та розміщуються у зворотному порядку 5/15;... 1/15.

3. Обчислюється амортизація множенням дробів на початкову вартість основних фондів.

Амортизація визначається як сума відповідних добутків початкової вартості окремих видів основних фондів та норм амортизації.

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у випадку його вибуття в результаті продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Коефіцієнт вибуття основних фондів, Кв — - показує, яка частка основних фондів, наявних на початок звітного періоду, вибула (В_виб) за цей період внаслідок старіння та зносу. Розраховують його у % за виразом

.

Коефіцієнт оновлення основних фондів, К_о характеризує частку нових, введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів у складі усіх основних фондів, наявних на кінець звітного періоду:

де В_вв — сума нових основних фондів за первісною вартістю, що введені в експлуатацію у звітному періоді;

В_к —сума фондів за первісною вартістю на кінець звітного періоду.

Відновлення фізичного зношення і підтримання засобів праці у працездатному стані протягом терміну їхньої служби відбувається в процесі ремонту. Поточний ремонт має характер дрібних налагоджувальних робіт. Капітальний – спрямований на відновлення початкових споживчих якостей або експлуатаційних характеристик основних фондів. Необхідність відновного ремонту викликається зруйнуванням фондів у результаті стихійного лиха та ін. обставин.

Загальна вартість ремонтів (В_рем) за рік обчислюють за формулою:

В_рем = В _з.ел. + В_з.пл., грн.,

де В _{з. ел.} — вартість замінюваних елементів на проведен­ня ремонтів, грн./рік;

В _з.пл. — витрати на заробітну плату при проведенні ремонтів, грн./рік.

В _з.пл. = В _{1 ел.} х К _рем х R,

де В _{1 ел.} — вартість одного замінюваного елемента, грн;

К_рем — кількість ремонтів протягом року;

R — коефіцієнт одночасного виходу з ладу основних фондів:

К _рем = ,

де Фд — фонд часу роботи обладнання протягом року при 1 зміні, год.;

t _n — час напрацювання на відмову (від однієї відмови до наступної), год.:

t _{n =}

де І — середня частота відмов за рік, год.

В _з.пл. = t _рем х С _г.рем. х К_рем х ( , грн./рік,

де t_peм — витрати часу на один ремонт, год.;

С _г.рем — середньогодинна тарифна ставка ремонтника, грн./год.;

ПСЗ — процент відрахувань на соціальні заходи.

Коефіцієнт придатності основних фондів (Кп) — виявляє, яку частку складає їхня залишкова вартість від первісної вартості:

Коефіцієнт придатності основних фондів як показник, зворотний коефіцієнту зносу, можна також обрахувати відніманням від 100% процента зносу основних фондів.

Date: 2015-07-27; view: 416; Нарушение авторских прав