В) виконання модульних (контрольних) завдань

Оцінювання проводиться за такими критеріями:

- розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

- ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;

- ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

- уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

- логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

При контролі систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінці підлягає рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття тощо.

При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; написання письмової роботи, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів тощо.

При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль проводитися у формі відповідей на теоретичні питання.

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

На тижнях модульного контролю студент може відпрацювати окремі пропущені семінарські заняття, захистити індивідуальні завдання, отримати консультацію, а також виконати інші види робіт, необхідні для позитивного оцінювання виконання ним індивідуального навчального плану.

Студент вважається допущеним до модульного (проміжного) контролю, якщо він виконав усі види робіт, які передбачені цією робочою програмою з вивчення відповідного блоку змістових модулів цієї дисципліни.

У разі недопущення студента до модульного (проміжного) контролю або відсутності на ньому викладач проставляє йому у відомості 0 (нуль) балів. У разі поважної причини відсутності декан факультету надає студентові дозвіл на проходження відповідного модульного контролю в індивідуальному порядку. Оцінки модульного контролю з певної дисципліни можуть виставлятися за результатами поточного контролю навчальної роботи студента.

Результати модульного контролю доводяться до відома студентів не пізніше наступного робочого дня після дати його проведення.

Студент, який не погоджується з одержаною оцінкою, має право звернутися до викладача й отримати обґрунтоване пояснення. У разі незгоди з рішенням викладача студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів модульного контролю.

Оцінки результатів першого та другого модульного контролю виставляються за університетською шкалою. Результати складання заліку вносяться у відомість і навчальну картку студента за двобальною шкалою («зараховано», «незараховано»), а також за університетською шкалою та шкалою ЕСТS. У залікову книжку викладач виставляє «зараховано».

3. У сучасному світі, мирі в якому інформаційний потік, що обрушується на людину на стільки великий, що людям волею не волею доводиться вдаватися з допомоги різноманітної техніки. Зараз важко уявити собі людину, що не користується телевізором і радіо, друкарською машинкою і комп'ютером, електричним чайником і холодильником, і цей список можна продовжувати до безкінечності. Все наше життя стало настільки залежати від створених нами речей, що якби людина раптом позбулася б їх, то довго проіснувати в цьому світі він не зміг би.

Ми живемо в століття інформації, в століття, коли відбувається комп'ютерна революція. Ми є свідками того, що комп'ютери, що вже зайняли міцні позиції в багатьох областях сучасного життя, швидко проникають в освітнє середовище. Тема впровадження технічних і автоматизуючих засобів в освітню сферу стала особливо актуальна в наші дні.

Розповсюдження мереж, і Інтернету зокрема, дає величезні можливості. Але які саме мало хто представляє.

Інтернет, або всесвітня мережа, це колосальне джерело інформації, можливість спілкуватися, обмінюватися досвідом, спільно вирішувати загальні проблеми. Але, на наш погляд, головне в ньому - інформація.

Аналітики вважають, що інформація в наступному столітті буде головним багатством країн. На Заході політики, що стоять у влади, бачать в саме прискореному розвитку інформаційних технологій, а не в потужності гармат і в багатстві надр, ту основу, яка забезпечить їх країнам конкурентна перевага і стабільний розвиток в майбутньому. Тому і прийняла в компаніях колосальний розмах "гонка за мізками". Інформаційні технології масований упроваджуються у виробництво, і вже відносно будь-якої галузі немислимо говорити про грамотного фахівця, якщо він не уміє працювати з інформацією.

Internet (Інтернет, Глобальна мережа, Мережа.) - Найбільша в світі комп'ютерна мережа. Спочатку використовувалася в США для забезпечення зв'язку військових підрядчиків і в університетах. В даний час все більшою мірою використовується в комерційних цілях і стає найбільш переважним методом забезпечення зв'язку між комп'ютерами (як комп'ютерами компаній, так і комп'ютерами індивідуальних користувачів).

Отже, початок Інтернет належало 5 грудня 1969 р., коли три комп'ютери в Каліфорнії (Лос-Анджелес, Санта-Барбара, Менлоу-парк) і один комп'ютер в штаті Юта були сполучені один з одним. Цей момент можна вважати офіційним початком ARPAnet - мережі, яка у результаті мутувала в Інтернет.

На сьогодні в світі існує близько 2 млн. серверів і за останніми даними близько 260 млн. користувачів в Інтернет. За час існування Мережі з'явився величезний, абсолютно самостійний, неймовірними темпами що набирає у вазі соціокультурний пласт, їй присвячений, нею ж що згенерував.

Важливою особливістю цієї величезної інформаційної бази є її постійне оновлення. Адже відновити Інтернет ресурс – набагато менш важко і ресурсоємне підприємство, чим перевидання книги.

Технічно можливий доступ через Інтернет до будь-якої інформації, проте технологічні особливості Інтернет, як каналу доступу до інформації роблять найбільш переважним використання Інтернет як засіб епізодичного отримання невеликих об'ємів оперативної (швидко старіючої) інформації. В цьому випадку використання альтернативних джерел (CD-Rom, преса, книги) недоцільно.

Що стосується великих об'ємів інформації не схильних до текучості (енциклопедії, книги) доцільно як електронне, так і традиційне (паперове) надання. Проте з погляду молодого покоління, яке, здебільшого, використовує комп'ютери як засіб зберігання інформації роботи з нею, електронний вигляд зручніший і практичніший, а його отримання пов'язане з мінімальною кількістю витрат зусиль

Таким чином, Інтернет є одним з кращих засобів навчання і незаперечним помічником в освіті як для студентів, так і для викладачів. І якщо при використанні Інтернету в освітніх установах середньої загальної освіти встає проблема непомірного і нецільового використання (адже діти часто використовують Інтернет для мережевих ігор або простого спілкування), то в освітніх установах вищої освіти її вже немає (природно за умови, що метою навчання студента є не отримання диплома про вищу освіту, а отримання знань).