Основні напрями реформування кримінального судочинства

Основними напрямами реформування кримінального судочинства відповідно до КПК є:

1. Забезпечення процесуальної рівності та змагальності сторін у кримінальному провадженні, підвищення гарантій захисту прав підозрюваних і обвинувачуваних та інших учасників кримінального провадження

Основним завданням КПК є створення рівних можливостей для кожної із сторін у кримінальному процесі та реальне впровадження у кримінальне судочинство принципу змагальності, за якого результат розгляду судом конкретного випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності залежатиме виключно від обґрунтованості позиції сторін.
З цією метою сторонам кримінального провадження пропонується надати рівні права щодо подання доказів безпосередньо до суду. Слідчий та прокурор відповідно до положень КПК позбавляються фактично "монопольного" права на подання доказів, оскільки кожна із сторін кримінального провадження матиме рівні можливості у збиранні доказів, отриманні допомоги суду у збиранні доказів при наявності труднощів їх отримання, а також наданні зібраних доказів суду для доведення винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину.
КПК пропонує вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування.
Такий підхід дасть змогу одночасно вирішити питання, повязані із підвищенням захисту прав особи на стадії досудового розслідування, оскільки у результаті запровадження таких новацій зникне сенс отримання показань слідчим чи прокурором із застосуванням насильства або погроз, адже такі відомості за законом не будуть доказами.
Підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також удосконалення процедури судового розгляду, перетворення суду на незалежного та обєктивного учасника кримінального процесу, а також скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування.
КПК приділяється увага також забезпеченню поваги до людської гідності осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, та недопущенню дій, які принижують їх в очах суспільства.
Станом на сьогодні місця для тримання підсудних у залі судового засідання обладнуються стаціонарними металевими загородженнями, які відокремлюють їх від складу суду та осіб, присутніх у залі судового засідання.
Такий порядок не узгоджується з вимогами Загальної декларації прав людини (статті 5, 11), Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (статті 3, 6), а також з правовими позиціями, які викладені у низці рішень Європейського суду з прав людини.
З метою виправлення існуючої негативної практики положеннями КПК передбачається, що місця для тримання підсудних відділяються від іншої частини зали судового засідання загородженням із скла чи органічного скла.
КПК пропонується суттєво підвищити рівень захисту прав й інших учасників кримінального провадження. Потерпілому надається обсяг процесуальних прав, що дає змогу більш ефективно відстоювати свою позицію в провадженні та відновлювати порушені права. Такі заходи забезпечення провадження, як привід, арешт майна, грошове стягнення за невиконання процесуальних обов'язків, можуть бути застосовані до учасників кримінального провадження лише судом.

2. Удосконалення загальних засад досудового розслідування

Згідно із запропонованою у КПК процедурою кримінального провадження процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор, який даватиме доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ України, служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства) та прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складення обвинувального акта тощо).
Крім того, функцію з представництва державного обвинувачення у суді по конкретній справі буде покладено саме на того прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами, які проводили досудове розслідування.
Необхідність прийняття формального акта для порушення кримінальної справи (нині постанова про порушення кримінальної справи) КПК також не передбачена.
Оперативно-розшукова діяльність, повязана з розслідуванням злочину, та слідство здійснюватимуться в рамках єдиного процесу розслідування, а всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі.

3.Розширення судового контролю на стадії досудового розслідування

Виключно за рішенням слідчого судді пропонується здійснювати: обрання запобіжних заходів та продовження їх строків; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обовязків; відсторонення від посади тощо.
Для забезпечення незалежної процедури призначення слідчих суддів Кримінальним процесуальним кодексом України пропонується внести зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів» та встановити, що слідчі судді обираються у місцевих судах зборами суддів відповідного суду.

4.Оптимізація системи запобіжних заходів

Чинний кримінальний процесуальний закон передбачає досить широкі можливості для надмірного та невиправданого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з положеннями проекту Кримінального процесуального кодексу України зазначений запобіжний захід має винятковий характер. Для його застосування сторона обвинувачення повинна довести у суді, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного.
У якості альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою Кодексом пропонується розширити можливості для застосування інших заходів, система яких істотно вдосконалена.
Основна ідея, яка проходить через весь КПК полягає у тому, що як засоби для забезпечення належної поведінки особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, та забезпечення виконання нею своїх процесуальних обовязків мають використовуватися в першу чергу запобіжні заходи, які не повязані з позбавленням волі.

5.Вдосконалення судового провадження

Одним з основних напрямів реформування у цій частині стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування, що наразі призводить до необгрунтованого затягування розгляду справ.
Крім того, у порівнянні з чинним законодавством, яке надає широкі можливості суду апеляційної інстанції повертати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, проект містить обмежений перелік підстав для прийняття такого рішення апеляційним судом. Повернення справи на новий розгляд апеляційним судом розглядається КПК не як важлива складова повноважень апеляційного суду, а радше як виняток із загального правила.

6.Зменшення строків кримінального провадження

Скорочуються процесуальні строки, насамперед шляхом дебюрократизації кримінального процесу, яка передбачає: усунення необхідності складення багатьох "формальних" документів, широке застосування технічних засобів для проведення окремих процесуальних дій (наприклад, допит у режимі відеоконференції), запровадження спрощених видів провадження, скасування інституту додаткового розслідування, позбавлення судів першої інстанції повноважень визначати подальшу долю апеляційних скарг, суттєве обмеження підстав для призначення нового розгляду у суді першої інстанції за результатом апеляційного перегляду тощо.
Суттєвому зниженню тривалості кримінального провадження сприятиме також судовий контроль за здійсненням досудового розслідування, що дасть змогу зекономити час, пов'язаний із розглядом скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування.

7. Вдосконалення порядку проведення негласних слідчих дій

Важливим завданням, на виконання якого спрямований зміст всіх положень нового Кримінального процесуального кодексу України, є недопущення порушень конституційних прав і свобод особи під час проведення негласних слідчих дій (оперативно-розшукової діяльності).
З метою унеможливлення випадків отримання доказів шляхом порушення конституційних прав громадян проект КПК встановлює чіткий перелік негласних слідчих дій, а також порядок їх здійснення. При цьому передбачається, що всі негласні слідчі дії, повязані з обмеженням конституційних прав громадян, можуть здійснюватися при розслідуванні лише тяжких або особливо тяжких злочинів.
Крім того, більшість негласних слідчих дій можуть провадитися виключно на підставі ухвали суду за клопотанням слідчого, прокурора, в якому вони зобов'язані обґрунтувати неможливість отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб.

8. Введення особливих видів провадження для забезпечення ефективного і оперативного розгляду кримінальних справ

КПК України містить значну кількість положень, які мають на меті забезпечити ефективний та оперативний розгляд кримінальних справ, а саме:

а) вводиться спрощена форма розслідування та судового розгляду кримінальних проступків
Пропонується ввести нову категорію "кримінальні правопорушення", яка буде поділятися на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості.

КПК України, запроваджуючи поняття "кримінального проступку" не дає визначення та складу цього різновиду кримінального правопорушення, що має стати предметом регулювання окремого закону, а лише детально прописує процедуру розгляду таких правопорушень, у тому числі й спрощені процедури.
Зокрема, у разі, якщо підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, суд за клопотанням прокурора матиме право розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду у судовому засіданні;

б) запроваджується кримінальне провадження на підставі угод
Передбачена можливість укладення угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди провадження невідкладно надсилається до суду для її затвердження;

в) суттєве розширення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до проекту провадження по цій категорії може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. При цьому проект передбачає досить широке коло складів злочинів, щодо яких застосовується приватне обвинувачення, використовуючи як критерій для їх виокремлення той факт, що такі злочини в основному завдають шкоди переважно приватним інтересам особи і не заподіюють безпосередньої шкоди державі.