Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Суть процесу вихованняСтр 1 из 3Следующая ⇒
План
Основна література та інтернет-джерела: 1. Волкова, Н. П. Педагогіка [Текст]: навчальний посібник / Н. П. Волкова. – К.: Академвидав, 2009. – 616 с. (Альма - матер). – С.94-98. 2. Кузьминський, А.І. Педагогіка: Підручник [Текст] / А. І. Кузьминський, В. Л. Омеляненко. – К.: – Знання, 2007. – 447с.- С.207-211, 214-216. С.212 - 214, 216 - 220. 3. Основні орієнтири виховання учнів 1 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/24565/ 4. Фіцула, М. М. Педагогіка [Текст]: навчальний посібник / М. М. Фіцула. - К.: Академвидав, 2007. – 560 с.- С.226, 229, 237-238, С.241 - 244. 5. http://pidruchniki.ws/13330607/pedagogika/teoriya_vihovannya 6. http://studentam.net.ua/content/view/2238/97/ 7. http://eduknigi.com/ped_view.php?id=239
Допоміжна 1. Амонашвили, Ш. А. Здравствуйте, дети! [Текст]: Пособие для учителя / Ш. А. Амонашвили. – М.: Просвещение, 1983. – 208 с. 2. Амонашвили, Ш. А. Как живете, дети? [Текст]: Пособие для учителя / Ш.А. Амонашвили.– М.: Просвещение, 1986. – 176 с. 3. Амонашвили, Ш. А. Единство цели [Текст]: Пособие для учителя / Ш. А. Амонашвили. – М.: Просвещение, 1987. – 208 с. 4. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К.,1999. - С. 336 - 339. 5. Ягупов, В. В. Педагогіка [Текст]: навчальний посібник / В. В. Ягупов. – К.: Либідь, 2012. – 560 с. – С.435-443, 454-464.
Актуалізація опорних знань з психології, педагогіки. Виклад навчального матеріалу Суть процесу виховання У цілісному педагогічному процесі важливе місце посідає процес виховання (виховний процес). Єдності поглядів у визначенні процесу виховання немає. Дайте визначення поняттю «виховання» Сформулюйте значення виховання в житті суспільства. Яку роль відіграє виховання в житті кожного з нас? Поняття «виховання» вживається у педагогічному значенні - як цілеспрямована виховна діяльність педагогів (класних керівників) у загальноосвітньому навчальному закладі з метою вирішення конкретних виховних завдань. Місце і роль процесу виховання можна зрозуміти, порівнючи поняття «формування особистості», «соціалізація особистості» і «виховання». Формування є процесом становлення людини як соціальної істоти під впливом усіх без винятку факторів - соціальних, економічних, ідеологічних, психологічних та ін. Соціалізація - це процес засвоєння соціального досвіду, освоєння і присвоєння суспільних відносин, який триває протягом життя індивіда і має певні стадії становлення і розвитку особистості. Процес виховання - це управління процесом особистісного розвитку учня шляхом створення сприятливих умов (X. Й. Лійметс). Сприятливими умовами слід вважати педагогічно обґрунтовану організацію середовища, діяльності, спілкування, стимулювання. Виховання є компонентом загальнолюдської культури. Культурні досягнення складалися протягом тисячоліть, а учень повинен їх засвоїти у гранично короткий термін. З цієї позиції процес виховання слугує цілеспрямованою допомогою дитині в її входженні в сучасну культуру. Він неможливий без організованої взаємодії, співробітництва, партнерства вігхователів і вихованців. Головною суттю взаємодії вихователя і вихованця є її спрямованість на активну різноманітну діяльність останнього, його самореалізацію і самоствердження в цій діяльності. Отже, процес виховання - динамічна взаємодія (співробітництво, партнерство) вихователя та вихованців, спрямована на засвоєння вихованцем у різних видах діяльності цінностей культури, здійснення його самореалізації, самоствердження, особистісний розвиток. Виховання... - це багатогранний процес постійного духовного збагачення і оновлення тих, хто виховується, і тих, хто виховує... В. О. Сухомлинський Виділяємо змістову і процесуальну сторони. Зовнішня сторона – власне виховання, виховуюча діяльність як передача досвіду; внутрішня – самовиховання, цілеспрямований процес самоудосконалення шляхом засвоєння соціального досвіду діяльності, поведінки, духовного збагачення. Виховання – основний вид діяльності людства. Чому?(т. Предмет педагогіки) Формування особистості – процес становлення людини як соціальної істоти під впливом усіх без винятку факторів – соціальних, економічних, ідеологічних, психологічних. Особливості виховного процесу: Виховання є процес. Процес формування й розвитку, організації, багатогранний процес духовного збагачення., процес організації взаємодії 2-х учасників виховання. Процес – це сукупність закономірностей і послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату. Виховання є вплив. Внутрішня глибинна робота суб’єктів педагогічної взаємодії, що викликає відповідну внутрішню позитивну реакцію, активність, прагнення до саморозвитку. Виховання є взаємодія всіх суб’єктів і об’єктів виховного процесу. Дія вихователів і вихованців один на одного, що має на меті взаємні зміни їх поведінки, діяльності, відносин, установок педагогічного співробітництва. Виховання є управління формуванням потреб у постійному саморозвитку і самореалізації фізичних і духовних сил; складна єдність масових, колективних і групових впливів; управління всіма соціальними відносинами з точки зору цілісного підходу до процесу виховання. Виховання є керівництво розвитком організації вихованців, здібностями та задатками людини згідно з потребами суспільства. Виховання – процес цілеспрямованого формування особистості. Керований процес. Багатофакторний процес. В ньому проявляються численні об’єктивні і суб’єктивні фактори. Які? Віддаленість результатів. Динамічність, рухливість, мінливість цього процесу Тривалий процес. К. Гельвецій: «Я продолжаю ещё учиться; моё воспитание ещё не закончено. Когда же оно закончится? Когда я не буду более способен к нему: после моей смерти. Вся моя жизнь есть, собственно говоря, лиш одно длинное воспитание» Безперервність, систематичність. Комплексний процес. Цілісний характер. Це означає єдність цілей, завдань, змісту, форм і методів виховного процесу, підкореної ідеї цілісності формування особистості. Варіативність (неоднозначність) і невизначеність результатів. Двосторонній характер. Багатогранність завдань і різноманітність змісту. Залежність від специфіки професійних завдань і необхідності формування громадянина України. Багатство форм, методів і засобів виховного впливу. Поступове виявлення результатів виховних впливів. Самокерованість. Виховання – це цілісний цілеспрямований соціальний процес передачі досвіду гуманістичних міжособистісних і суспільних відносин у реально існуючих і спеціально створених умовах, процес підготовки людини і колективу до життя і праці, формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості кожного, співтворчість усіх суб’єктів виховання, що включає і процес самовиховання. В.О.Сухомлинський: «Виховує кожна хвилина життя і кожний куточок землі, кожна людина, з якою особистість, що формується, стикається випадково, мимохідь. Усе, що проходить поза людиною, тою чи іншою мірою відбивається в її думках, почуттях, ставленні до інших людей». 2. Зміст виховання Напрями національного виховання: розумове, моральне, трудове, фізичне, естетичне виховання. Конкретизується в державних документах. Пріоритетними напрямами виховання є: - формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розвитку держави, готовності її захищати; - забезпечення духовної єдності поколінь, виховання любові до батьків, жінки–матері, культури та історії рідного народу; - формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою; - прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну; - виховання духовної культури особистості, створення умов для вільного вибору своєї світоглядної позиції, - утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, інших доброчинностей, - формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря, - забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров’я, - виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, формування глибокого й усвідомленого розуміння взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадською відповідальністю, - забезпечення високої художньо–естетичної освіченості й вихованості особистості, - формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою, - розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації, - формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин. Date: 2015-07-27; view: 355; Нарушение авторских прав |