Зміна позивача

Суть. Сторонами є особи, між якими існує матеріально-правовий спір. Тому зміна учасників матеріально-правових відносин призводить до зміни сторони.

Застосування. Одним із способів зміни осіб у зобов'язанні є цесія (уступка вимоги або переведення боргу). Відповідно до ст. 197 ЦК України, уступка вимоги кредитором іншій особі

„опускається, якщо вона не суперечить закону чи договору бо коли вимога не пов'язана з особою кредитора. Не допус-^а _ться уступка вимог про відшкодування майнової шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті.

Зміна позивача ефективна, коли у нового позивача існують важелі впливу на відповідача. Разом з тим, потрібно врахову­вати, що в такому випадку відбувається правонаступництво, а тому дій вчинені попередником, обов'язкові для правонаступ­ника.

Про уступку права вимоги позивач повинен повідомити боржника та суд. З цього часу первісний позивач стає неналеж­ною стороною. Відповідно до ст. 105 ЦПК України неналежна сторона підлягає заміні за згодою позивача.

Цей тактичний прийом може використовуватися також для зміни підвідомчості, особливо коли спір виник між фізичною і юридичною особою. Якщо фізична особа - позивач уступає свої вимоги юридичній особі (навіть своєму підприємству), то справа стає не підвідомча суду і відповідно до п. 1 ст. 227 ЦПК України провадження у справі закривається.

Такий прийом доцільно використовувати, наприклад, якщо позивач відчуває, що програє справу. Після заміни його юри­дичною особою провадження у справі закривається. Розгляд справи в господарському суді розпочинається заново, отже, процесуального правонаступництва не відбувається. Фактич­но, позивач отримує інший шанс.

Є ще один цікавий момент. У господарському процесі як джерело доказів не використовуються показання свідків. То­му якщо в загальному суді позивач міг програти саме через ці докази, то в господарському процесі вони йому не загро­жують. Витребувати та приєднати показання свідків, отри­мані загальним судом, господарський суд також не може, адже буде порушено принцип безпосередності судового роз­гляду.