Дисциплінарний Статут Збройних Сил України

Затверджений Законом України
від 24 березня 1999 року № 551-XIV

Із змінами та доповненнями,
внесеними Законами України
№2171-111- від 21. 12. 2000
№662- IV- від 03. 04. 2003
№744- IV- від 15. 05. 2003
№1420- IV- від 3. 02. 2004

Цей Статут визначає сутність військової дисципліни,
обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохо-
чень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх за-
стосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій
та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно
від своїх військових звань, службового становища та заслуг пови-
нні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Положення Статуту поширюються на громадян, звіль-
нених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння
військової форми одягу, під час носіння ними військової форми
одягу.

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України по-
ширюється на Державну прикордонну службу України, Службу
безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх
справ України, війська Цивільної оборони України та інші військо-
ві формування, створені відповідно до законів України.

Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержан-
ня всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військо-
вими статутами та іншим законодавством України.

2. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військо-
вослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист
Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірно-
сті Військовій присязі.

3. Військова дисципліна досягається шляхом:

виховання високих бойових і морально-психологічних якостей
військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського
народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ста-
влення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;

особистої відповідальності кожного військовослужбовця за до-
тримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військо-
вих статутів;

формування правової культури військовослужбовців;

умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і на-
чальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої
гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та пра-
вильного застосування засобів переконання, примусу й громадського
впливу колективу;

зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх
справедливого ставлення до підлеглих;

підтримання у військових об'єднаннях, з'єднаннях, частинах
(підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових
умов, статутного порядку;

своєчасного і повного постачання військовослужбовців встано-
вленими видами забезпечення;

чіткої організації і повного залучення особового складу до бо-
йового навчання.

4. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбов-
ця:

• додержуватися Конституції та законів України, Військової при-

сяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази коман-
дирів;

бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

додержуватися визначених військовими статутами правил взає-
мовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товарист-
во;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічли-
вими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стриму-
вати інших від негідних вчинків.

5. За стан дисципліни у військовому об'єднанні, з'єднанні, час-
тині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захи-
сту Вітчизни зобов'язують командира постійно, підтримувати військову
дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза ува-
гою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі),
закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу
виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-
психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (на-
чальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'я-
заний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до від-
повідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня
вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та
іншим особам збитків.

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни
оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а ви-
конанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних
Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведен-
ня порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти команди-
рові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисцип-
ліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом
відповідальність.

6. Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обо-
в'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинно-
го наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно
та у встановлений строк.

Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для
відновлення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими

статутами заходів примусу аж до арешту винного й притягнення його до
кримінальної відповідальності.

Застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в
мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту гарні-
зонної та вартової служб Збройних Сил України, Статуту внутрішньої
служби Збройних Сил України.

7. Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стяг-
нення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі
З цього Статуту.

Дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, зав-
жди мають і старші командири.

8. Командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, кори-
стуються дисциплінарною владою щодо підлеглих військовослужбовців
згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою:

а) молодший сержант, сержант (старшина 2 статті, старшина 1
статті) - владою командира відділення;

б) старший сержант (головний старшина) - владою заступника
командира взводу;

в) старшина (головний корабельний старшина), прапорщик (мі-
чман), старший прапорщик (старший мічман) - владою старшини роти
(команди);

г) молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант - владою
командира взводу (групи);

д) капітан (капітан-лейтенант) - владою командира роти (кораб-
ля 4 рангу);

е) майор, підполковник (капітан 3 рангу, капітан 2 рангу) - вла-
дою командира батальйону (корабля 3 рангу);

є) полковник (капітан 1 рангу) - владою командира полку (ко-
рабля 1 рангу);

ж) генерал-майор (контр-адмірал) - владою командира дивізії;

з) генерал-лейтенант (віце-адмірал) - владою командира корпу-
су;

и) генерал-полковник (адмірал), генерал армії України - владою
командувача військ оперативного командування.

Командири, що мають посади, за якими в штатах передбачено
два військових звання, користуються дисциплінарною владою згідно з
вищим військовим званням.

9. Заступники (помічники) командирів військових об'єднань,
з'єднань, частин (підрозділів), закладів та установ користуються щодо

підлеглих дисциплінарною владою на один ступінь нижчою, ніж їх без-
посередні командири.

Під час тимчасового виконання обов'язків, якщо про це оголо-
шено наказом, командир користується дисциплінарною владою відпові-
дно до посади, яку він обіймає тимчасово.

10. Офіцери (від заступника командира полку й нижче) під час
перебування з підрозділами (командами) у відрядженні на посаді їх на-
чальників, а також під час виконання визначеного наказом командира
військової частини самостійного завдання поза місцем дислокації части-
ни користуються дисциплінарною владою на один ступінь вищою за
владу, передбачену посадою, яку вони обіймають. Військовослужбовці,
призначені начальниками команд, у зазначених випадках користуються
дисциплінарною владою:

рядові (матроси), сержанти (старшини) - владою старшини роти
(команди);

старшини (головні корабельні старшини), прапорщики (мічма-
ни) - владою командира взводу (групи);

прапорщики (мічмани), які мають посади командирів взводів
(груп), - владою командира роти (корабля 4 рангу).

11. Офіцери - командири підрозділів слухачів, курсантів війсь-
кових навчальних закладів користуються дисциплінарною владою щодо
підлеглих на один ступінь вищою за владу, передбачену посадою, яку
вони обіймають.

12. Начальник Генерального штабу Збройних Сил України, за-
ступники Міністра оборони України, головнокомандувачі видів Зброй-
них Сил України щодо підлеглих військовослужбовців користуються ди-
сциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а
начальники управлінь Міністерства оборони України і Генерального
штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командувача ко-
рпусу.

Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр
оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України користу-
ється дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту, крім від-
повідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них
особисто.

Керівники центральних органів виконавчої влади, які мають у
своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до
законів України, користуються щодо підлеглих військовослужбовців ди-
сциплінарною владою Міністра оборони України, а їх заступники та ко-
мандувачі відповідних військових формувань, які за посадою не є керів-

никами центральних органів виконавчої влади, - дисциплінарною владою
головнокомандувача виду Збройних Сил України.

Керівники регіональних органів і регіональних органів управ-
ління військових формувань, утворених відповідно до законів України,
користуються дисциплінарною владою командувача військ оперативного
командування.