Робоча програма курсу. ____історія української культури___

Протокол № 2 від. 29 вересня 2011 р.

Завідувач кафедри українознавства

філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

_______________________ (Кравченко В. В.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 2011 р.

Схвалено методичною комісією філософського факультету

Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Протокол № ___ від. “____”________________2011 р.

“_____”________________2011 р. Голова _______________(Голіков С. О.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

1. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 14/26/20

для заочної форми навчання – не передбачено

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу – поглиблення знань студентів з історії та теорії української культури, ознайомлення з головними проблемами історико-культурного процесу в Україні в світовому і європейському контексті. Вивчення історії української культури є складовою гуманітарної підготовки студента і передбачає розгляд процесів, які відбувалися в українській культурі впродовж історичного часу. Це має надзвичайно важливе значення для формування у студентів наукового світогляду, високих моральних якостей, підвищення загальнокультурного рівня, освоєння національних і загальнолюдських цінностей. Дисципліна “Історія української культури” в системі гуманітарних і суспільних наук вищих навчальних закладів посідає особливе місце; завдяки її вивченню студенти отримують цілісне уявлення про культурно-історичні надбання українського етносу та народів країни.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

- об’єкт, предмет і метод історії української культури, її понятійно-категоріальний апарат;

- основні соціально-історично й культурологічні напрями розвитку української культури і мистецтва;

- сутність матеріальної і духовної культури;

- роль культурних процесів у формуванні особистості й держави;

- основи культурологічного вчення.

вміти:

- орієнтуватися в соціально-історичних й культурологічних напрямах розвитку української культури і мистецтва;

- характеризувати різні аспекти культурного буття;

- орієнтуватися в сучасних культурних тенденціях;

- оперувати ціннісним і критичними оцінками у культурній і професійній діяльності;

- володіти поняттями і розумітися на загальних тенденціях розвитку української культури;

- формувати особисту творчу уяву і культуру мислення.

3. Програма навчальної дисципліни

Модуль 1. Початкові етапи становлення культури України

Тема І. Культура як соціальне явище.

Поняття “культура”, його походження, поширення, багатозначність та популярність на сучасному етапі розвитку людства. Основні Функції культури: гуманістична, трансляційна, гносеологічна, регулятивна, семіотична, аксіологічна. Складність визначення культури. Причини визнання “різних культур”. Культура як багаторівнева система. Людина в культурі.

Визначення національної культури. Можливі ставлення до культур різних народів. Релігія і культура. Культура матеріальна і духовна: функції та значення. Основні елементи духовної культури. Значення мови для розвитку культури.

Тема 2.Культура України в стародавні часи і добу раннього середньовіччя

Походження людського життя на території України. Археологічні культури. Матеріальна та духовна культура землеробів і скотарів. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація.

Великий Степ. Культури кочових племен. Скіфська «тріада». Мистецтво «звіриного стилю». Модель світу скіфської культури. Система життєзабезпечення та побут кочових народів. Військова культура скіфів і сарматів. Основні версії причин занепаду кочових культур.

Культура Античного Причорномор’я. Терени України та її населення у дзеркалі античних міфів та історичних джерел. Політична та культурна історія Ольвії, Херсонесу та Боспорського царства. Матеріальна культура та релігійні культи Ольвії та Боспору. Місце античної спадщини в українській національній культурі. Основні теорії та етапи слов’янського етногенезу. Матеріальна та духовна культура давніх слов’ян. Слов’янський пантеон богів, культи та міфологія. Іранські, германські, балтські паралелі. Етнонімія давньоруського літописання як відображення процесу формування самосвідомості українського народу. Гіпотези походження назви “Русь”. Візантійська імперія та її вплив на культуру народів Північного Причорномор’я. Хозарська імперія, кочові народи та слов’яни.

Тема 3. Культура княжої доби

Культура Київської Русі. Становлення і розвиток її державності. Розвиток міст. Прийняття християнства. Церква та її роль у культурному житті Київської Русі. Монастирі. Освіта. Кирило та Мефодій. Школи. Бібліотеки. Книжна справа. Найдавніші літописи. Культова та палацова архітектура. Софіївський собор, Десятинна церква. Фрески та мозаїка. Внесок Ярослава Мудрого в розвиток культури. Пам’ятки літератури (“Повчання” Володимира Мономаха, “Слово о полку Ігоревім”). Київські літописи. Мистецтво рукописної книги, мініатюри. Билинний епос. Ткацтво, килимарство, вишивка, мода часів Київської Русі. Вплив Київської Русі на розвиток культури сусідніх країн.

Культура Галицько-Волинської Русі. Спадкоємність культурних традицій. Своєрідність культури. Містобудування та архітектура. Романські та готичні традиції. Особливості Галицько-Волинської іконописної школи. Писемна творчість. Галицько-Волинський літопис.

Тема 4 Україна в польсько-литовську добу

Велике князівство Литовське: етнічний та конфесійний склад, становище руського елементу. Правова культура суспільства: “Литовські статути” та „Руська Правда”. Місце литовської доби в етнокультурній історії українців.

Річ Посполита – багатонаціональна держава. Політична, релігійна та правова культура. Етнічні та релігійні меншини. Проблема релігійного та культурного діалогу. Українсько-польське культурне пограниччя. Взаємні впливи, етнокультурні стереотипи. С. Оріховський-Роксолан. Образ України в польській літературі. Українське мистецтво в Польщі (Люблін, Сандомир, Краків). Бінарність та діалогізм в українській культурі Нового часу. Нові явища в українській культурі. Міста, монастирі, магнатські резиденції та шляхетські помістя як осередки культурного життя. Шляхетська ментальність, спосіб життя, етос. Жінка в шляхетському середовищі. Міська культура. Цехи. Культурно-релігійна топографія українського середньовічного міста. Освіта. Багатомовність. Тримовний колегіум і його значення в культурі православного світу. Навчальні заклади в Речи Посполитій. Острозький науково-освітній та культурний центр: школа друкарня, науково-літературний гурток. Освітні мандрівки українців до Європи.

Початок книгодрукування. Значення діяльності Ш. Фіоля, Ф. Скорини, І.Федорова. „Острозька Біблія”. Архітектура. “Провінційний готицизм”. Церкви, монастирі, замки. Проблема міжконфесійного діалогу на українських землях. Брестська церковна унія.

Криза східної та західної церков: причини та наслідки. Проблема реформування церковного життя. Протестантство. Католицька контрреформація на Україні. Православний фундаменталізм. Іван Вишенський. Православні братства. Брестська унія та її історичне значення. Перехід на унію. Полемічна література. Г.Смотрицький, С. Зизаній (Тустановський); Х. Філалет, М. Смотрицький, І. Борецький, З. Копистенський. Релігійно-національне відродження в Україні у першій половині ХVІІ ст. та його вплив на культуру інших народів православного світу.

Петро Могила та його спадщина. Києво-Печерська Лавра і Києво-Могилянська колегія як науково-освітні і культурні центри. Греко-католицька церква та її місце в українській культурі. Зародження театру: віршована шкільна драма, інтермедії, вертеп. Усна народна творчість. Кобзарство.Етнічні, релігійні, соціальні та регіональні ідентичності населення України.

Великий степовий кордон як геополітичне та геокультурне явище. Чорноморський історико-культурний регіон та його місце в українській історії.

Кримське ханство. Територія, етнічний склад населення держави. Стосунки з османською Туреччиною. Політична, правова та військова культура. Культурні здобутки.

Тема 5 Українське козацтво як культурно-історичний феномен.

Початкова доба в історії козаччини (кінець ХV- перша половина ХVІІ ст.). Типологія соціальних спільнот козацького типу. Етнографія Запоріжжя: етнічний склад, віра, заняття, звичаї, норми поведінки (“лицарська реґула”) тощо. Військове мистецтво запорозького козацтва. Козацька демократія. Запорозькі козаки очима своїх європейських сучасників. Історична міфологія українського козацтва. Козаччина в усній народній творчості. Колонізація степових просторів. Господарський та культурний побут старшини, козаків і селян. Козацька держава – Гетьманат (середина ХVІІ-ХVІІІ ст.). Політична культура козаччини. Типологія державного устрою Гетьманату. Міжнародні зв’язки України часів Богдана Хмельницького. Україна очима іноземців. Подорож П. Алеппського по Україні. Історичні портрети діячів козацької доби (ХVІІ ст.): Д. Дорошенко, Б. Хмельницький, І. Виговський, Ю. Немирич, І. Брюховецький. І. Мазепа: легенди та міфи. Жінка в козацькій державі.

Феномен українського бароко. Бароко як тип світосприйняття. Синтетичний характер форм українського бароко. Естетика українського бароко.

Ранньомодерна українська ідентичність. Уявлення про вітчизну, її географічні межі та регіони. Київський „Синопсис”: український чи російський. Освіта. Парафіяльні школи, колегії. Києво-Могилянська академія: форми та зміст вищої освіти. Повсякденне життя професорів та «скубентів». Шкільний театр доби барокко. Музична культура.

Українська література ХVІІ – ХVІІІ ст.ст.: Л.Баранович, І.Величковський, Д.Братковський, К.Зіновіїв. Церковна проповідь. Паломницька проза: В.Григорович-Барський.

Сакральна архітектура: Успенська церква (Львів), Преображенський собор Мгарського монастиря, Покровський собор (Харків), собор Св. Юра (Львів). Світські архітектурні пам’ятки: будинок К. Корнякта, гетьманські палаци, будинки старшини, магістратів.

Живопис. Іконостаси та їх майстри: І. Руткович, І. Кондзелевич, Ктиторський портрет. Гравюра. Народна картина «Козак Мамай».

Усна народна творчість та історична пам’ять. Українська пісня та дума. Народне мистецтво. Вертеп. Вплив України на російську культуру в другій пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.

Тема 6. Культура і мистецтво в Україні ХVІІІ ст.

Поява творів світського характеру в літературі та театральному репертуарі. Палацова архітектура. Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія як вищий навчальний заклад, центр науки і культури. Створення колегій. Григорій Сковорода – просвітитель, філософ і поет. Архітектура й образотворче мистецтво (І. Григорович-Барський, Б. Меретин та ін.). Садовопаркове та ужитково-декоративне мистецтво. Вплив української культури на розвиток культурних процесів у Росії (С. Полоцький, С. Яворський, Ф. Прокопович). Феномен І. Котляревського в українській культурі.

Занепад традиційних форм української культури наприкінці ХVІІІ ст. Провінціалізація культурного життя. Українська козацька еліта на службі Російської імперії. Історичні портрети Кирила Розумовського, О. Безбородька, Д. Трощинського, П. Завадовського.

Українські козацькі традиціоналісти („Люди Старої України”). Український автономізм на зламі XVIII-XIX ст. “Історія Русів“ – маніфест українського козацького автономізму. Помісне та чиновницьке дворянство Російської імперії: структури повсякденності, рівень і якість життя, ментальність. Село та місто в українській дійсності: культурні контакти та взаємне відчуження.

Модуль 2. Українська культура новітнього часу

Тема 7. Українська культура ХІХ ст.

Просвітительські ідеї в культурі України. Розвиток історичної науки та фольклорних досліджень. Поширення освіти, відкриття шкіл, народних училищ. Розвиток науки та філософської думки. Зв’язок народного та професійного мистецтва. Формування української класичної літератури. Збирання та публікація пам’яток усної народної творчості: М.Цертелєв, М.Максимович, П.Лукашевич, І.Срезневський. “Русалка Дністровая”. Збирання та вивчення історичної спадщини: Д. Бантиш-Каменський, О. Мартос, М. Маркевич, А. Скальковський, О. Бодянський, М. Максимович. Вивчення та розвиток української літературної мови. Творчість Г. Квітки-Основяненка. Граматика О.Павловського. Студії з української лексикографії П. Білецького-Носенка, М. Маркевича, П. Куліша. Поява українського правопису на фонетичній основі (“Кулішівка”). Творчість Т. Шевченка. Роль Харківського та Київського університетів. Кирило-Мефодіївське товариство.

Український театр та його роль у формуванні національної ідентичності: від професійних труп до професійних стаціонарних театрів. М. Кропивницький, М. Старицький, М. Садовський, П. Саксаганський. Українська драматургія.

Українська музика: С. Гулак-Артемовський, П. Сокальський, П. Ніщинський, М. Лисенко. Образотворче мистецтво. Передвижники і Україна. С. Васильківський, І. Труш, Т. Копистинський.

Декоративно-прикладне та ужиткове мистецтво. Три центри українського образотворчого мистецтва: Київ, Харків, Одеса. Розвиток мистецьких шкіл. Вплив складних політичних умов у другій половині ХІХ ст. на розвиток української культури: заборона українського книгодрукування, переслідування української інтелігенції тощо

Тема 8. Українська культура на зламі ХІХ–ХХ ст. у контексті європейської культури

Традиції та новації в українській культурі. Українська культура в європейському та світовому соціокультурному контексті. Криза просвітительського гуманізму та новітня ідеологія української державності. Урбанізація та формування культурного середовища великого індустріального міста. Архітектура українських міст. Український архітектурний модерн.

Побут, розваги міського населення. Становлення масової культури в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій. Кіно. Кінозірки німого кіно. Спорт. Участь в олімпійському русі (М. Бутовський). Іван Піддубний.

Українське мистецтво – формотворчий чинник української нації. Розвиток драматургії і театрального мистецтва. Театр корифеїв. Стилі міського та промислового будівництва. Український модерн. Творчість братів Кричевських. Особливості розвитку літератури (І. Франко, П. Грабовський, М. Коцюбинський). Український неоромантизм (М. Вороний, Леся Українка); своєрідність українського експресіонізму (П. Карманський, В. Стефаник). Український авангард 1900–1910 рр. Групи “Молода Муза” (Б. Лепкий, П. Карманський та ін.), “Українська хата” (М. Вороний, Г. Чупринка та ін.). Заснування у Львові культурно-освітніх товариств (“Просвіта”, “Наукове товариство ім. Т. Шевченка”), українських видавничих спілок. Харківський, Київський, Новоросійський університети як наукові центри.

Повсякденне життя населення України під час Першої світової війни: біженці, виселенці, заручники. Фронтові будні та ментальність солдат Першої світової війни. Жінки на фронті та тилу. Життя та побут полонених у таборах. Структури повсякденності прифронтової зони (село, місто, містечко).

Політика Центральної Ради щодо культури.

Національно-культурний розвиток за часів правління Павла Скоропадського. Визнання української мови державною. Український університет у Кам’янці-Подільському. Створення Української Академії наук на чолі з В. Вернадським. Заснування національного архіву, державної бібліотеки, українського історичного музею, національної галереї мистецтв, українського театру драми та опери, державної капели та симфонічного оркестру. Утворення української автокефальної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським.

Політика більшовицького, польського та білогвардійських режимів в сфері культури у 1917-1920 рр. Створення Української Академії наук. Місто та село в роки революції та громадянської війни. Феномен «махновщини» та «отаманщини». Історичний портрет Нестора Махна. Постаті «польових командирів» українського повстанського руху.

Тема 9. Українська культура в умовах радянизації

Політика українізації в 20-х рр. ХХ ст. та її оцінка в науковій літературі. Комуністичні реформи в сфері освіти, науки та культури. Традиціоналізм і модернізм в українській культурі радянської доби. Комунізм і націоналізм. Феномен українського націонал-комунізму (20-і рр.). О.Шумський, Волобуєв, М.Хвильовий. Українська література: нові тенденції. Мистецькі об’єднання. Неокласики. «Гарт», «Плуг», «ВАПЛІТЕ». Український футуризм. Пролетарські та селянські письменники. Творчість М. Хвильового, М.Зерова, Б. Антоненка-Давидовича. Літературні дискусії 1925-1928 рр. Український неоромантичний кінематограф. Творчість О. Довженка. Театральні експерименти Леся Курбаса. Конструктивізм в архітектурі. Скульптура («скульптомалярство» Олександра Архипенка). Український живопис. Школа «бойчукістів».

Структури повсякденності 1920-х років. Життя та побут українського села та міста. Зміни в становищі жінки. Сексуальна революція та теорія «вільного кохання». Кримінальний світ. Тоталітарна держава як історико-культурний феномен. Тоталітарна ідеологія як секулярна релігія. Культура в тоталітарній державі. Сталінська „культурна революція”. Зміни в національній політиці.

Тоталітарне мистецтво: характеристика сталінського „класицизму”. Сталінський „ампір” в архітектурі та скульптурі. Радянський мас-культ доби сталінізму. Література і театр сталінської доби. Сталінське пропагандистське кіно. Наслідування Голівуда в радянських мюзиклах 1930-х років. Кохання та побут у кінострічках 1930-х рр. Побут і ментальність радянських українців періоду “великого перелому”. Форма “жіночого” в українській радянській культурі. Феномен комунальної квартири. Дефіцит і черга як явища радянської культури.

Особливості розвитку культурного життя українців в Польщі, Румунії та Чехословаччині 1920-1930-ті рр. Ідеологія „інтегрального націоналізму”.

Тема 10. Культура України доби „розвинутого соціалізму”

Особливості національної політики радянського керівництва в повоєнний період: теорія та практика. Курс на “злиття націй “ та формування “нової історичної спільноти” – радянського народу. Антисемітизм. Панування «соціалістичного реалізму» в українській культурі та мистецтві. Система ідеологічного контролю за культурою, освітою та наукою в 1960-1970 рр.

Радянський монументалізм в архітектурі, скульптурі та живопису. „Шестидесятники”: В.Симоненко, Л.Костенко, І.Драч, М.Вінграновський, В.Стус. Українська публіцистика. І.Дзюба “Інтернаціоналізм чи русифікація?” В.Чорновіл “Лихо з розуму”. Є.Сверстюк. Гуманістична течія в українській літературі: О. Гончар, П. Загребельний, М. Стельмах, Р. Іваничук. Апологетична течія в літературі: В. Канівець, А. Головко, В. Козаченко, В. Собко.

Українське кіно. С. Параджанов, Л. Осика, Ю.Іллєнко, І. Миколайчук, Р. Балаян, К. Муратова. “Поетичне кіно” та його доля. Західний молодіжний контркультурний рух та його вплив на українську молодь. Перші молодіжні неформальні об’єднання. Український рок та поп-культура. Фестивалі «Червона Рута». Структури повсякденності доби занепаду розвиненого соціалізму. “Homo Soveticus” – продукт радянської культурно-національної політики: світогляд, громадянська культура, побут.

Тема 11. Національно-державне відродження та культура України на кін ХІХ - поч. ХХІ ст.

Традиції, модерн та постмодернізм у сучасній українській культурі. Архітектура. Малярство. Скульптура. Театр: творчі пошуки. Телебачення, кінематограф, відео. Проблеми вітчизняного шоу-бізнеса. Рок та поп-музика. Мода та фешн-індустрія України. Мистецькі об’єднання. Постмодерністська течія в сучасній українській культурі, філософії та суспільно-політичній думці. Українська література доби постмодерну: Ю. Андрухович, О. Ірванець, В. Неборак, Іздрик. Молодіжні субкультури в сучасній Україні. Побут та ментальність пострадянської української людини. Модернізація та архаїзація культури та свідомості української молоді. Становище української мови. Проблема утвердження державного статусу та престижу української мови. Українська мова у віртуальному просторі: конфліктне співіснування.

Формування нової законодавчої бази розвитку культури: “Закон про мови в Українській РСР” (1989), “Основи законодавства про культуру” (1992). Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття)” (1993). Стан освіти: криза і спроби реформ. Боротьба за історичну пам’ять. Конгреси україністів. Книговидавнича справа. Повернення заборонених творів української літератури.

Релігійний ренесанс. Спроби створення єдиної помісної української православної церкви. Взаємини православних з Ватиканом. Розвиток українського мусульманства. Експансія нетрадиційних конфесій на релігійній простір України

4. Структура навчальної дисципліни

5. Теми семінарських занять

8. Самостійна робота

9. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Не передбачається