Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні

Встановлена ст. 50 Закону України «Про нотаріат» можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є надійним процесуальним засобом забезпечення законності нотаріального провадження і захисту прав та інтересів учасників нотаріального процесу — громадян і організацій

Заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову в її вчиненні, вправі подати про це скаргу до районного (міського) суду за місцем знаходження того або іншого суб'єкта виконання нотаріальних дій: державної нотаріальної контори, державного архіву, виконавчого комітету міської, селищної, сільської ради чи робочого місця приватного нотаріуса, дії яких оскаржуються. Скарги на неправильне посвідчення заповітів і довіреностей або на відмову в їх посвідченні особами, переліченими в ст. 40 Закону «Про нотаріат», ч. 2 ст. 65 і ст. 542 ЦК, подаються до суду за місцем знаходження відповідно лікарні, іншого стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, санаторію, будинку для престарілих та інвалідів, експедиції, госпіталю, військово-лікувального закладу, військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, місця позбавлення волі. Скарги на неправильне посвідчення заповіту або на відмову в його посвідченні капітаном морського судна або судна внутрішнього плавання, що плаває під прапором України, подаються до суду за місцем порту приписки судна.

Розгляд таких скарг провадиться районним (міським) судом в загальному порядку, встановленому ЦІЖ, і з урахуванням особливостей, передбачених статтями 285-288 ЦПК.

Спір про право, що грунтується на вчиненій нотаріальній дії, який виник між заінтересованими особами з участю громадян (виконавчий напис), розглядається судом порядком позовного провадження.

Скарги на дії державних нотаріусів, які не стосуються суті вчинюваних ними нотаріальних дій (порушення строків, розпорядку, годин тощо) розглядаються Головним управлінням юстиції в Автономній Республіці Крим, управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, Міністерством юстиції України.

Право на звернення до суду зі скаргою на нотаріальні дії чи не відмову в їх вчиненні мають заявники — особи (громадяни) та організації, стосовно яких були вчинені нотаріальні дії або котрим було відмовлено у їх вчиненні. Інші особи, на права й охоронювані законом інтереси яких вплинули або могли вплинути нотаріальні дії, вправі захищати свої права та інтереси шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 2 від 31 січня 1992 р. «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» роз'яснив, що особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і законні інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Якщо така особа звернулася до суду зі скаргою на нотаріальну дію, суд відмовляє в прийнятті заяви на підставі ч. З ст. 255 ЦПК (ч. 2 п. 3).

При оспоренні заявником достовірності засвідченого факту права І обов'язки, основані на вчененій нотаріальній дії, чи правильність документів, необхідних для цього, або коли іншими особами оспорюються права і обов'язки, набуття яких пов'язане з вчиненням нотаріальних дій, заяви розглядаються у порядку позовного провадження (ч. 2 п. 6). Не можуть, наприклад, розглядатись у порядку окремого провадження скарги на відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за пропуском строку на її прийняття з посиланням на поважність причин цього, в яких оспорюється правильність (дійсність) прийнятої відмови від спадщини.

Прокурор має право звернутися до суду із заявою про відмову вчинити нотаріальну дію та про неправильно вчинену нотаріальну дію (ст. 285 ЦПК). Право на подання скарги, заяви може бути реалізовано протягом десяти днів з дня вчинення або відмови у вчиненні нотаріальні дії. Для подання скарги, заяви встановлено особливий порядок. Вони надсилаються до суду через нотаріальний орган, дії якого оскаржуються. Відповідний орган, який одержав скаргу, заяву, зобов'язаний зі своїм поясненням щодо їх суті разом з оригіналами або копіями потрібних документів передати їх до суду не пізніше трьох днів з дня одержання скарги, заяви.

Суд розглядає скаргу, заяву із участю заявника, прокурора, заінтересованих осіб — державного нотаріуса чи іншого суб'єкта, що вчиняє нотаріальні дії, які вчинили чи відмовилися вчинити оскаржувану нотаріальну дію. Однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

У разі задоволення скарги, заяви суд постановляє рішення про скасування вчиненої нотаріальної дії або зобов'язує державну нотаріальну контору чи Іншого суб'єкта, що виконує нотаріальні дії, вчинити певну нотаріальну дію.

Після набрання таким рішенням законної сили його копія надсилається до нотаріальної контори чи іншого суб'єкта, що виконує нотаріальні дії, для яких воно є обов'язковим І підлягає ними виконанню (ст. 14 ЦПК).