Види співучасників

Чинне законодавство виокремлює чотири види співучасників:

1) виконавець (співвиконавець) злочину;

2) підбурювач до злочину;

3) організатор злочину;

4) пособник злочину.

В теорії кримінального права та в слідчо-прокурорській і судовій практиці виділяють ще й ініціатора (зачинщика) злочину. В літературі правильно підкреслюється, що ініціатор - це не окремий вид співучасника, а додаткова характеристика виконавця, підбурювача чи організатора, яка свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи'. Тому немає потреби окремо розглядати питання кваліфікації дій ініціатора злочину - як ідеального - того, хто першим подав

Схема. Класифікація співучасті

пропозицію про спільне вчинення злочину, так і реального - того, який розпочав його виконання.

Існує певна специфіка у виокремленні видів співучасників стосовно злочинних організацій. Сам кримінальний закон у статтях Особливої частини виділяє:

1) осіб, які є організаторами таких організацій, займаються їх створенням;

2) осіб, які керують злочинною організацією;

3) учасників;

4) осіб, які беруть участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією;

5) осіб, які займаються фінансуванням, постачанням злочинних організацій.

Причому жодної лінії (єдиного підходу) у виокремленні видів співучасників злочинних організацій чинне кримінальне законодавство не проводить. У деяких нормах КК (ст. 256, ч. 3 ст. 260) передбачено фінансування, постачання злочинної організації, воєнізованого або збройного формування. Водночас, такі дії не становлять окремого злочину при наданні відповідного сприяння банді.