Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Аналіз підручників та зошитів ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6 Розкриємо особливості побудови підручника на прикладі книги „Я і Україна", 2 клас (авт. Н.М. Бібік, Н.С. Коваль). Поглиблюють інформативність підручника пізнавальні мікротексти у рубриці „Чи знаєш ти, що", мета яких - збагатити знання учнів з виучуваної теми, зацікавити змістом навчального матеріалу, прищепити інтерес до знань. Цікавим є спосіб побудови навчальних текстів. Це не лише навчально-пізнавальні твори розповідного характеру (наприклад, тема „Чому люди хворіють”), а й тексти, спосіб побудови яких діалоговий: у формі ситуацій морального вибору (тема „Твоє улюблене заняття”); з проблемним викладом матеріалу (тема „Людина - частина живої природи”); з чітко сформульованими проблемними запитаннями, на які учні мають відповісти самостійно („Як прибрати кімнату”); тексти-спонукання (тема „Тварини навесні”); тексти-повчання (тема „Як треба вчитися”). Суттєво збагачують інформаційні можливості підручника рубрики „Тлумачний словник", де дається пояснення слів, та „Словничок", у якому зафіксовано важливі терміни з виучуваного курсу. Процесуальний компонент підручника досить різноманітний. Він, у першу чергу, представлений великою кількістю рубрик („Розробіть проект”, „Будь спостережливим! ”, „Перевір", „Поміркуй", „Позмагайтеся! ”, „Запам’ятай! ”, „Чи знаєш ти, що", „Народна мудрість", „Практична робота”, „Чи це правильно?", „Обговоріть”, „Поради", „Корисна порада”), основне призначення яких - стимулювати осмислення й повноцінне засвоєння програмового змісту. У зв’язку з цим учитель має змогу залучати учнів до різних видів навчальної діяльності: безпосередніх спостережень за об’єктами навколишнього світу; перевірки народних прикмет; проведення дослідів; організації змагань; влаштування виставок; виконання практичних робіт; малювання ілюстрацій; обговорення ситуацій морального вибору; аналіз прислів’їв; організації ігор та ігрових ситуацій; обговорення змісту казок; відгадування загадок; розучування закличок, мирилок тощо. Особливо цікавою є рубрика „Розробіть проект” („Славетні українці", „Кожну крихту збережемо”, „Відомі люди нашого краю", „Колекціонуємо клички тварин”, „Ластівка сільська”), яка передбачає значну пошукову діяльність учнів, уміння систематизувати зібраний матеріал, відповідним чином його оформити. Незважаючи на таку різноманітність рубрик, вважаємо за доцільне зменшити їх кількість, окремі укрупнити (наприклад, „Корисна порада”, „Поради", „Запам’ятай! ”), оскільки деякі з них трапляються у підручнику лише 1-2 рази („Позмагайтеся", „Чи це правильно? ”, „Обговоріть”); уніфікувати умовні позначення рубрик і винести їх на титульну сторінку. Думаємо, що структура книги від цього тільки виграє [28]. Методичний апарат підручника „Я і Україна" орієнтує вчителя на використання групових форм роботи на уроці: обговоріть у класі, обговоріть інші ситуації, обговоріть вправи, обговоріть правила та ін. Без сумніву, такі завдання не лише сприяють поглибленню предметних знань, а й містять великий виховний і мотиваційний потенціал. Автори підручника пропонують дітям обговорити з батьками ряд моментів, пов’язаних з життям сім’ї, зі школою і навчанням: що зробити, щоб краще вчитися; як правильно розподілити свій робочий час; як доцільно розподілити обов’язки між батьками і дітьми та ін. Спільна діяльність, батьків і дітей сприятимуть поступовому переведенню дорослих членів у позицію активних учасників навчально-виховного процесу, а не пасивних його спостерігачів. Потужним засобом реалізації процесуального компонента підручника є навчальні завдання та запитання. Зазначимо, що чимале місце займають завдання на відтворення знань, виявлення життєвого досвіду, тобто репродуктивного характеру („Як ти звертаєшся до своїх батьків? ”, „А що ти робиш у той день, коли до тебе мають прийти гості? ”, „Про що шипшина просила людину? ”). Однак вони не домінують у підручнику. Пріоритетна роль належить завданням на міркування; доведення; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; розкриття змісту прислів’їв, висловлювань („Чому взимку холодно? ”,„Чому так кажуть: „У чепурній оселі й життя веселе?", „Що раніше відбудеться в природі: зацвітуть рослини чи з’являться комахи? Чому? ”). Зважаючи на специфіку даного навчального предмета, чимало завдань передбачають розвиток у другокласників спостережливості, уваги (з цією метою у підручник уведено навіть спеціальні рубрики - „Будь спостережливим! ”, „Перевір”). Вправи загально-навчального спрямування привчають школярів аналізувати предмети і явища навколишнього світу, порівнювати та узагальнювати їх („На кого схожі кроленята? Чим вони схожі? ”, „Чим хвойні дерева відрізняються від листяних? ”, „Розглянь малюнки зображених тварин. Як їх можна назвати одним словом? ”), конкретизувати поняття („Назвіть найбільші українські міста: Київ... ”), планувати навчальну діяльність, встановлювати послідовність подій („Розкажи, як розвивається яблунька”); розвивають уяву і фантазію („Яким ти уявляєш народний календар? ”, „Якими можуть бути наслідки пожежі? ”). Ознакою якісного підручника вважається наявність завдань на організацію пошукової діяльності учнів: збір відомостей про рідний край („Чи є скульптурні зображення тварин у тій місцевості, де ти живеш? ”, „Які пам’ятки минулого є у твоєму краї? ”), про походження назв населених пунктів, вулиць, річок („Дізнайся у дорослих, чому річка має таку назву", „Разом з дорослими дізнайся, чому твоє місто (село) має таку назву”); вивчення родовідного дерева („Роздивися давні фотографії сім’ї. Чим вони цікаві для тебе? ”). Автори підручника органічно вплели у навчальний матеріал завдання на розвиток творчих здібностей школярів („Придумай вранішнє привітання до Сонця", Напиши Іванкові листа з побажаннями”). Велике пізнавальне навантаження несе ілюстративний матеріал підручника, виконаний на високому дидактичному і поліграфічному рівнях. Призначення ілюстрацій багатофункціональне: основа для побудови розповіді („Розглянь малюнки. Розкажи, як відпочивають діти", „Розглянь малюнки. Розкажи про одну із зображених тварин”, „Розкажи за малюнками, як люди готуються до зими”); відтворення знань („Розглянь малюнки. Кого на них зображено?", „Розглянь малюнки. Які рослини тобі відомі?", „Які ти знаєш українські казки, героями яких є тварини? Упізнай їх на цих малюнках”); поглиблення відомого („... ми знаємо хлопчика, який на цих малюнках”); встановлення відповідності зображеного певним діям, порам року, народним традиціям тощо („Розглянь малюнки. Які свята з народного календаря на них зображено?", „Розглянь малюнки. На який із них схожий твій рідний край? ”, „Прочитай вірш. За малюнком розпізнай, хто звідки приїхав”); аналіз вчинків, рис характеру дітей, дорослих („Розглянь малюнок. Які речі належать акуратному хлопчикові? ”, „Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дітей", „Чи правильно йдуть діти? ”); опора для мислення („Розглянь малюнок. Розкажи про ланцюжок живлення: зерно пшениці - миша - лисиця”); засіб для узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків („На с.134 розглянь малюнок. Чому після літа настає осінь? Після осені настає зима?... ”, „Розглянь малюнки. Поясни, чому вранці та перед заходом Сонця тінь від тополі довга, а в полудень - коротка”). Чимало запитань до ілюстрацій націлені на формування загально-навчальних умінь і навичок: порівнювати, узагальнювати („Знайди на малюнках дерева, трав’янисті рослини. Чим різняться вони між собою? ”, „Розглянь малюнки зображених тварин. Як їх можна назвати одним словом? ”); вилучати „зайве” („Хто на малюнку зайвий? Чому? ”); спостерігати („Що з побаченого на малюнках ти спостерігав у природі? ”, „Розглянь малюнок порівняй його з тим, що ти бачив у природі”); встановлювати певну відповідність („Розглянь малюнок. Квіти і плоди яких рослин зображено на ньому? ”). Виходячи з того, що підручник „Я і Україна" репрезентує два компоненти змісту освіти, спеціального аналізу вимагає спосіб пред’явлення у ньому досвіду емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, який реалізується двома шляхами - розкриттям у змісті навчального матеріалу відповідної системи цінностей та залученням учнів до оцінної діяльності. Оскільки уявлення про систему цінностей даного підручника дає табл.2.2, проаналізуємо апарат організації засвоєння даних цінностей. Чимала група завдань передбачає формування у другокласників навичок культурної поведінки („Які квіти ти подаруєш мамі, сестрі, вчительці, подрузі на день народження? ”), особистої гігієни („Що буде, якщо: підчас письма низько нахилятися над зошитом? ”, „Яких правил не додержувався Сашко? Що ти порадиш йому, щоб бути струнким? ”). Виокремлюється група завдань, спрямована на розвиток оцінної діяльності: виявлення власної життєвої позиції („Що запропонував би ти для допомоги дітям сиротам? ”, „За що ти відповідаєш перед сім’єю? ”, „Коли родина живе щасливо? ”); на формулювання порад у конкретних життєвих ситуаціях („Поділися своїми секретами прибирання... ", „Розкажи друзям, що ти встигаєш зробити протягом дня”); оцінювання власних вчинків („На кого ти схожий - на Андрія чи на Сашка? Чому? ”, „Чи замислювався ти, що про тебе думають люди...? ”), вчинків інших людей („Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дітей”); аналіз ситуацій морального вибору („Хто з дітей має рацію і чому? ”); виявлення ставлення до подій, до прочитаного тощо („Чи сподобалась тобі ця розповідь? ”, „Розкажи про свої улюблені заняття”). Куточок живої природи. Організація та обладнання. Планування роботи та проведення занять. Куточок живої природи – це місце для вирощування рослин і утримання тварин, а також для виконання спостережень та дослідів. На його базі проводять позаурочну та позакласну роботу. 1.1. Куточок живої природи є складовою частиною кабінету 2. Вимоги до функціонування куточка живої природи 2.1. Площа куточка живої природи, місце розташування, 2.2. У куточку живої природи утримуються найбільш характерні Для утримання рослин може створюватись теплиця, парничок, Куточок живої природи забезпечується необхідним обладнанням 2.3. Куточок живої природи може мати: експозиційну частину (відділки); навчально-дослідну частину (відділки); відділок лабораторно-селекційної роботи; підсобні приміщення. 2.4. В експозиційній частині куточка живої природи можуть Кількісний та видовий склад в експозиційній частині 2.5. Навчально-дослідна частина куточка живої природи включає 2.6. Відділок лабораторно-селекційної роботи створюється з 2.7. У підсобному приміщенні куточка живої природи 2.8. У куточку живої природи забороняється утримувати отруйні 3. Організація і зміст роботи 3.1. Куточок живої природи створюється за рішенням керівника 3.2. Навчально-виховна і навчально-дослідницька робота в 3.3. План роботи куточка живої природи включає: планування і розміщення експозиційних площ, формування графік і план роботи класів, гуртків, груп та інших творчих календарні строки і порядок виконання учнями (вихованцями) 3.4. Основними напрямами діяльності учнів (вихованців) у Діяльність учнів (вихованців) здійснюється під керівництвом Для роботи в куточку живої природи залучаються учні Догляд за тваринами і рослинами здійснюється учнями 3.5. Керівником куточка живої природи є завідувач, який Географічний майданчик. Планування роботи та проведення занять. Географічний майданчик розміщують поблизу школи у освітленому місці, недалеко від навчально-дослідної ділянки. Він необхідний для ведення спостережень за погодою, за живою та неживою природою, для організації і проведення фенологічних спостережень. Зручно якщо географічний майданчик має квадратну форму (10 х 10м.). Обов’язковим об’єктом є гномон. Це шест висотою 1,5 м., який ставлять у центі. За ним школярі спостерігають за рухом Сонця, довжиною тіні залежно від часу доби чи пори року. За допомогою гномона учні також визначають сторони горизонту. На географічному майданчику знаходиться флюгер. Його закріплюють на металевому стовпі, висота якого не менше 10м. По флюгеру спостерігають за напрямом вітру. Для спостереження за погодою необхідна метеорологічна будка. Це невелика дерев’яна споруда, яку встановлюєть на опорах висотою 1,5 – 2м. У ній знаходиться термометр. На географічному майданчику передбачена вимірювальна ділянка, на ній повинен бути кубічний метр з поділками на дециметри. Із вимірювальних приладів необхідний опадомір, за ним визначають кількість опадів. Опадомір закріплюють на металевій трубі, висота якої 1,5 – 2м. Для вимірювання товщини снігового покриву необхідна снігомірна рейка, довжина якої 1,5 – 2м., ширина – 8см. Лицевий її бік зафарбований у білий колір, на неї наносять поділки через 1см., а протилежну сторону зафарбовують у чорний колір, на неї наносять поділки через 10 см. Усі прилади на майданчику розміщують так, щоб вони не затіняли один одного. Доріжки на майданчику слід розміщати так, щоб за ними можна було визначати основні та проміжні сторони горизонту. Це також сприяє орієнтуванню учнів на місцевості. Працюючи на майданчику з 1-го класу та проводячи щоденні спостереження, учні переконуються в тому, що зміни в природі відбуваються закономірно, динамічно і всі явища пов'язані між собою. Успіх у роботі на географічному майданчику залежить від систематичної і повсякденної праці на ньому молодших школярів і здійснення постійного контролю за ходом її виконання з боку вчителя. Систематична робота учнів на географічному майданчику збагачує їхні знання про явища природи, вміння її спостерігати і передбачати погоду, а також користуватися нескладними приладами. На підставі спостережень за погодою учні вчаться розкривати причини швидкої її зміни, усвідомлювати взаємозв'язки між елементами погоди і вплив її на стан рослин і поведінку тварин, працю людей.
|