Методичні вказівки до вивчення питань теми. Класифікація суб’єктів ЗЕД. Розгляд теми Про суб’єктів ЗЕД потрібно розпочати з аналізу самого поняття “суб’єкт”

Класифікація суб’єктів ЗЕД. Розгляд теми про суб’єктів ЗЕД потрібно розпочати з аналізу самого поняття “суб’єкт”, для цього потрібно звернутися до підручників по Теорії держави та права, де розкривається сутність цього поняття. Після того як буде з’ясовано, що розуміється під суб’єктом варто розпочати аналіз суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Для цієї мети необхідно проаналізувати перелік осіб, які мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно з ГК та законом України “Про ЗЕД” та вказати, в чому полягає відмінність між суб’єктивним складом по вищезазначеним нормативним актам. Ст.378, п.п.1,2 частини 2 ст.55 ГК, а також ст.3 цього закону дають нам класифікацію суб’єктів ЗЕД.

Потім необхідно перечислити і провести аналіз кожному із суб’єктів; розкрити категорії фізичної та юридичної особи, провести класифікацію юридичних осіб-суб’єктів, освітити сутність понять “резиденти” і “нерезиденти”, вказати в чому полягає відмінність між цими категоріями. Для студента є важливим сформулювати правове значення правосуб’єктності, поняття загальної та спеціальної правосуб’єктності. Студент має охарактеризувати діяльність об’єднань фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами, навести приклади таких об’єднань. Для повноти відповіді доцільно було б зупинитися на такому суб’єкту як Держава, зазначити в чому полягає особливість її діяльності в зовнішньоекономічній сфері.

Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Розглядаючи питання про право на здіснення ЗЕД, студент з самого початку має виділити коло осіб, які згідно з чинним законодавством наділені таким правом. Це питання добре висвітлено у підручнику “Господарське право Украины” під ред., О.П. Подцерковного. В залежності від виду суб’єкта потрібно вказати, коли у тих чи інших осіб виникає право на здійснення ЗЕД. Студенту варто було б сформулювати правове значення правосуб’єктності як для фізичних так і юридичних осіб, зазначити чи є відмінності під час виникнення правосуб’єктності для цих двох категорій осіб, дати роз’яснення, що розуміється під правосуб'єктністю, із чого вона складається, вказати момент її виникнення. Наприкінці відповіді було б доцільно згадати відмінності в регулюванні цього питання в системі континентального та англо-американського права.

Відомо, що зовнішньоекономічна діяльність базується на взаємовідносинах з іноземними суб’єктами, варто зазначити як саме і коли виникає у цих осіб право на здійснення ЗЕД. Для цього потрібно проаналізувати ряд нормативних актів, в тому числі і Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України “Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні”, а також Постанову Кабінету Міністрів “Про порядок надання суб’єктам ЗЕД повноважень на право здійснення експорту, імпорту, товарів військового призначення і товарів, які містять відомості про державну таємницю” №238 від 08.06.98 р. Проаналізував ці нормативні акти, студент буде мати змогу повноцінно відповісти на це питання.

Обмеження зовнішньоекономічної правосуб’єктності. При відповіді на це питання студент має чітко знати, що розуміється під правосуб’єктністю. Студент повинен вказати, в яких випадках можливе обмеження ЗЕД і в чому воно полягає. Обмеження в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності необхідно розглядати як для певного кола осіб, так і щодо певних видів діяльності. Було б доцільно зазначити, що Держава як до суб’єктів ЗЕД України так і до суб’єктів іноземних держав може примінити санкції у випадках порушення закона України “ Про ЗЕД”, варто було б зазначити ці види санкцій, дати кожному виду характеристику. Студент при відповіді має знати, що розуміється під індивідуальним режимом ліцензування, розкрити сутність даного режиму, охарактеризувати тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності, відповісти на питання, що розуміється під національною економічною безпекою.

Було б цікаво почути міркування студента відносно тих подій, які відбуваються в нашій країні на зовнішньоекономічній арені, та відносно тих санкцій, які обмежують реалізацію прав громадян України за межами нашої держави, цікаво було б почути аргументовану думку відносно цього питання.

Режими здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Види. Розглядаючи питання про режими здійснення зовнішньоекономічної діяльності, студент має ретельно вивчити положення статті 1 закону України “Про ЗЕД”, саме там дається перелік режимів для іноземних суб’єктів господарської діяльності. Але спочатку студент має відновити в пам’яті, які взагалі існують види режимів на Україні, та які режими застосовуються до наших суб’єктів господарювання за межами території нашої держави.

Вказуючи кожний вид режиму, студент має більш детальніше на ньому зупинитися і дати йому правову оцінку. Перший вид режиму, який виділяє закон – це національний режим, студент має розкрити його сутність, вказати відносно яких імпортованих товарів походженням з яких держав застосовується цей режим, розкрити сам процес використання режиму, до яких видів господарської діяльності він застосовується. Наступний вид – це режим найбільшого сприяння, студенту варто зазначити, що він означає, розповісти, які переваги, сприяння чи імунітет надаються імпортованим товарам походженням з іноземних держав-СОТ, вказати, чи на всіх іноземних держав господарювання поширюється цей режим. Для повноти відповіді студент, має узагальнити вищезазначене, тобто зробити власний висновок щодо цього питання.

Сприяння зовнішньоекономічної діяльності. Застосування режиму сприяння при здійсненні ЗЕД. Під час своєї відповіді, студенту варто звернутися до ст. 7 закону України “Про ЗЕД”, де на законодавчому рівні закріплений такий вид режиму, як режим найбільшого сприяння. Студент має підкреслити, що даний вид режиму з усіх інших має найбільше значення для становлення зовнішньоекономічної діяльності, тому потрібно розкрити його понятійний зміст, вказати яким обсягом прав, преференцій та пільг користуються іноземні суб’єкті щодо мит, податків та зборів. Чи існує зворотна реакція з боку іноземних держав відносно наших суб’єктів господарювання? Чи завжди застосовується режим найбільшого сприяння, якщо ні, то в яких випадках? При підготовці до цього питання студент має проаналізувати взаємні угоди нашої держави з іншими країнами, в яких йдеться про встановлення режиму найбільшого сприяння між двома державами.

Другу частину відповіді, яка заключається в застосуванні режиму сприяння при здійсненні ЗЕД необхідно базувати згідно положенню “ Про критерії оцінки підприємств – резидентів України, під час здійснення якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння” від 07.07.99, саме це положення дає змогу застосувати режим сприяння до певних типів підприємств, студент під час своєї відповіді має обов’язково враховувати всі перелічені вище вимоги для повноцінної відповіді.

Критерії оцінки і порядок визначення підприємств-резидентів України, що здійснюють зовнішньоекономічною діяльність на умовах режиму сприяння. При розгляді цього питання, студент має враховувати його збірний зміст. Під час відповіді не достатньо лише перечислити критерії оцінки, необхідно дати визначення такому поняттю як підприємство-резидент, розповісти в чому полягає його особливість по відношенню до поняття підприємства-нерезидента. Самі критерії оцінки студент зможе знайти в наказі Держаної митної служби України, Міністерства економіки та питань європейської інтеграції України і Державної податкової адміністрації України “Критерії оцінки підприємств-резидентів України, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення від 11.08.2004. Студент повинен обов’язково проаналізувати даний наказ, за допомогою якого, можна повно відповісти на поставлене питання. Наказ містить перелік підприємств України, до товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення, але до цього підприємства застосовуються певні вимоги. Студенту необхідно їх не тільки перерахувати, але й вміти роз’яснити кожний із пунктів.

Завершуючи свою відповідь, було б доречно провести аналіз вимог, які застосовуються до суб’єктів ЗЕД України та іноземних суб’єктів, цим самим студент показав би повноту своїх знань, щодо цього питання.

Нормативна література:

· Господарський кодекс України від 16.01.2003// ВВСУ. – 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144

· Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991р., № 29, ст. 377.

· Про господарські товариства: Закон України вiд 19.09.1991р. № 1576-XII // ВВР України, 1991р., № 49, ст.682.

· Про промислово-фінансові групи в Україні: Закон України від 21.11.1995р. № 438/95-ВР // ВВР України, 1996р., № 23, ст. 88.

· Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 14.04.1999 № 593 // УК від 30.04.1999р., ОФВ №15, ст.18.

· Про затвердження Положення про порядок надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 08.06.1998 № 838 // ОФВ №23 ст.47.

· Про затвердження Критеріїв оцінки та Порядку визначення підприємств - резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння Порядок вiд 07.07.1999р. № 411/488/357. Затверджено Держмитслужба України, МЗЕЗторг України, ДПА України // 1999р. ОФУ №30 с.154;

· Порядок визначення підприємств - резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння: Порядок вiд 07.07.1999р. № 411/488/357. Затверджено Держмитслужба України, МЗЕЗторг України, ДПА України.

· Про затвердження Критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення: Наказ Держмитслужба України, Мінекономіки, європ. інтеграції, ДПА України від 11.08.2004 № 590/296/468.

Спеціальна література:

· Господарське право: Підручник // О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька, А.В.Смітюх та ін.; За ред. О.П. Подцерковного — Х.: ООО “Одіссей”, 2010. — 640 с.

· Зінь Е.А.,Дука Н.С. Оcнови зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред.д.е.н., професора Е.А. Зіня. — К.: Видавництво «Кондор», 2009. — 432 с.

· Навчальний посібник „Регулювання зовнішньоекономічної діяльністі” // За ред. І.І. Дахна— К.: Центр учбової літератури, 2009. — 472 с. –ISBN;

· Гребельник О.П. “Основи зовнішньоекономічної діяльності”.3-тє видання перероблене та доповнене: Підручник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2008. — 432 с.

· Козак Ю.Г., Логвинова Н.С., Сіваченко І.Ю. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник; 2-ге вид., перероб. та доп. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — 792 с.

· Поєдинок В.В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 288 с.

· Торгова Л.В., Хитра О.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчально-методичний посібник. – Львів: “Новий Світ-2000 ”, 2006. – 512 с.

· Вишняков А.К. Регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине: Учебное пособие — Х.: ООО “Одиссей”, 2005. — 256 с.;

· Саллі В.І., Трифонова О.В., Швець В.Я. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. — К.: ВД «Професіонал», 2005. — 152с.

· Кавторєва Я. Все про організацію та облік ЗЕД. – Х.: Фактор, 2004. – 320с.