Учасники кримінального провадження, які захищають свої або представлені інтереси

4.2.3.1. Підозрюваний

1. Підозрюваний - це фізична особа, якій повідомлено про підозру або яку затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

2. Підставою участі підозрюваного у кримінальному процесі є затримання його за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та/або вручення повідомлення про підозру.

3. Обставинами, які виключають участь підозрюваного у кримінальному провадженні, є тяжка хвороба або ухилення від розслідування. Ці обставини мають тимчасовий характер.

4. Підозрюваний зобов'язаний:

1) з'являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не перешкоджати встановленню істини у незаконний спосіб;

3) виконувати вимоги, обумовлені обраним щодо нього заходом забезпечення кримінального провадження;

4) виконувати законні вимоги слідчого, прокурора, слідчого судді тощо.

Підозрюваний має право:

1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють;

2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені КПК, а також отримати їх роз'яснення;

3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, втому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату;

4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;

5) вимагати перевірки обгрунтованості затримання тощо.

5. Юридична відповідальність підозрюваного:

* кримінальна процесуальна відповідальність - застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

* кримінальна відповідальність - у вигляді санкцій статей глави 18 КК, що передбачають відповідальність за:

* втручання у діяльність судових органів

* погрозу насильством щодо судді, народного засідателя чи присяжного

* умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного

* посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя

* перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку

* розголошення даних досудового розслідування

* приховування майна, що підлягає конфіскації, або на яке накладено арешт чи яке описано

Виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

Засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

Виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтею 42 КПК, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.Якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник. Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності – опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику.

У разі якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим з числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті.

Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику.

4.2.3.2. Захисник

1. Захисник - це адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів осіб, яким висунуте офіційне повідомлення про підозру (обвинувачення), особи, стосовно якої передбачається застосування ПЗМХ чи ПЗВХ або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, щодо якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), шляхом надання юридичної допомоги.

2. Підставою участі захисника у кримінальній справі є ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги1. Адвокат повинен також пред'явити слідчому, прокуророві, слідчому судді, суду свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред'явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається. Для набуття адвокатом статусу захисника закон не вимагає формалізованого рішення (постанови, ухвали тощо).

Участь захисника є обов'язковою у випадках, коли:

- особі загрожує суворе покарання - у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів;

- особа через свої певні характеристики (неповноліття; психічні чи фізичні вади; неволодіння мовою, якою ведеться кримінальне провадження, та інші, передбачені ст. 52 КПК) не може повноцінно реалізовувати право на захист.

Захисник може з'явитися у підозрюваного, обвинуваченого (іншого учасника кримінального провадження, який має право на захист) трьома шляхами:

1) підозрюваний сам або через своїх родичів чи знайомих підшукує захисника;

2) захисника призначає слідчий за клопотанням підозрюваного у разі відсутності у останнього коштів на оплату послуг захисника;

3) слідчий незалежно від клопотання підозрюваного призначає захисника у випадках його обов'язкової участі, в тому числі для проведення окремої процесуальної дії.

3. Як захисники допускаються лише адвокати. Захисником не може бути адвокат, відомості про якою не внесено до ЄРА або стосовно якого у ЄРА містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше 5 захисників одного обвинуваченого. Значна, нічим не обмежена кількість захисників у одного обвинуваченого здатна сприяти затягуванню часу провадження. Причому тривалість провадження у цьому випадку розумною не буде. Законодавець повинен сприяти тому, щоб у КПК було якнайменше законних механізмів затягування часу для прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні. Наприклад, у ФРН один підозрюваний може мати не більше 3 захисників.

Суб'єктами надання правової допомоги, крім адвокатури України, є:

- державні органи України, до компетенції яких належить надання правової допомоги (МЮ, Міністерство праці та соціальної політики України1, нотаріат тощо);

- суб'єкти підприємницької діяльності, які надають правову допомогу клієнтам у порядку, визначеному законодавством;

- об'єднання громадян для здійснення і захисту своїх прав і свобод (ч. 1 ст. 36 Конституції).

4. Захисник зобов'язаний:

- використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого;

- прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу);

- не розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику.

5. Захисник перебуває у такому статусі протягом часу: з моменту отримання повноважень на участь у кримінальному провадженні до моменту:

- закінчення провадження;

- відмови підзахисного від захисника або його заміни. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування (ст. 54 КПК) з метою убезпечення обвинуваченого від тиску на нього слідчого, прокурора з метою відмовитися від обраного захисника;

- закінчення провадження процесуальної дії, якщо захисник залучався лише для її проведення;

- відмови захисника від захисту.

4.2.2.3. Потерпілий

1. Потерпілий - це фізична особа, якій кримінальним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій таким правопорушенням завдано майнової шкоди.

Особи, які постраждали від злочину, вчиненого ними самими, не є потерпілими. Водночас, оскільки закон не пов'язує позбавлення особи статусу потерпілого з неправомірністю її поведінки, особа є потерпілим у випадках, коли вчинення щодо неї кримінального правопорушення спровоковано її діями.Потерпілим може бути як фізична особа так і юридична особа.

2. Підставами участі у кримінальному провадженні є:

- подання особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення (автоматичне визнання потерпілим без ухвалення процесуального рішення1);

- подання особою заяви про залучення її до розпочатого кримінального провадження як потерпілого, якщо вона не подавала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

3. Потерпілим може бути визнано:

o особу, якій безпосередньо заподіяна та чи інша шкода;

o у справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, -його близькі родичі або члени сім'ї

Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. Формально, кожний член суспільства зазнає певної моральної шкоди від вчинення злочину, оскільки кримінальне правопорушення є суспільно небезпечним. Однак визнання потерпілими всіх членів суспільства чи його частин робило б кримінальне провадження неможливим.

4. Потерпілий зобов'язаний:

o з'являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді і суду (п. 1 ст. 57 КПК);

o давати правдиві показання (ч. 3 ст. 224 КПК). У деяких державах на потерпілого покладають ще й обов'язок давати показання, невиконання якого тягне кримінальну відповідальність.

o підкорятися розпорядженням головуючого щодо дотримання порядку під час судового засідання (ч. 2 ст. 329 КПК);

o не розголошувати даних кримінального провадження (п. 3 ст. 57 КПК) та ін.

Потерпілий має право (ст. 56 КПК):

o давати показання;

o подавати докази;

o заявляти відводи та клопотання тощо.

5. Потерпілий перебуває у такому статусі протягом часу: з моменту подання заяви чи визнання його у такому статусі рішенням слідчого, прокурора до завершення кримінального провадження.

6. Юридична відповідальність потерпілого:

o кримінальна процесуальна відповідальність:

- за злісне ухилення від явки - грошове стягнення

- неповага до суду - попередження, видалення із залу, адміністративна відповідальність

o кримінальна відповідальність:

- за давання завідомо неправдивих показань

- за розголошення даних досудового розслідування без дозволу слідчого або прокурора

o адміністративна відповідальність:

- за прояв неповаги до суду, що дістає вияв у злісному ухиленні від явки до суду або у непідкоренні розпорядженням головуючого або в порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчинення ним будь-яких дій, які свідчать про явну неповагу до суду чи встановлених у суді правил

- за злісне ухилення від явки до органів досудового розслідування чи прокурора

Представник потерпілого

1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.

4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Date: 2015-07-25; view: 353; Нарушение авторских прав