Пояснювальна записка

Тема 2: Культура періоду княжої доби

Семінарське заняття - 2 год.

План

1. Значення прийняття християнської віри для подальшого розвитку української культури.

2. Мислителі Київської Русі. Книжна справа.

3. Образотворче, музичне та театральне мистецтво періоду Київської Русі.

4. Культура Галицько-Волинського князівства.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферат:

1. Подвижницька діяльність Антонія та Феодосія Печерського.

2. Ярослав Мудрий і українська культура.

3. Формування давньоукраїнського архітектурного стилю.

4. Нестор літописець – перший український історик.

5. Монах Агапіт як засновник лікарської і цілительної справи в Київській Русі.

6. Культурно-просвітницька діяльність книжника Тимофія в Галицько-Волинському князівстві.

Завдання для самостійної роботи:

1. Визначити значення прийняття християнської віри для подальшого розвитку української культури.

2. Охарактеризувати розвиток книжної справи у Київській Русі.

3. Висвітлити внесок мислителів Київської Русі у розвиток культури.

4. Охарактеризувати розвиток образотворчого, музичного та театрального мистецтва періоду Київської Русі.

5. Підготувати загальну характеристику розвитку української культури періоду Галицько-Волинського князівства.

Література

Основна: 1–17

Додаткова: 1–5, 15, 16, 25, 26, 31, 38, 40.

Тема3: Культура періоду литовсько-польської доби

Семінарське заняття - 2 год.

План

1. Суспільно-політичні умови розвитку української культури.

2. Розвиток освіти і наукових знань. Книгодрукування.

3. Діяльність братських шкіл.

4. Полемічна література.

5. Західноєвропейський вплив на розвиток української культури.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферат:

1. Костянтин Василь Острозький та українська культура.

2. Культурно-просвітницька діяльність Львівської братської школи.

3. Іван Вишенський та релігійна полеміка в Україні кінця ХVІ - початку ХVІІ століття.

4. Євангелістський рух в Україні кінця ХVІ століття та його роль в розвитку української культури.

Завдання для самостійної роботи:

a. Висвітлити суспільно-політичні умови розвитку української культури.

b. Розкрити розвиток освіти і наукових знань періоду литовсько-польської доби.

c. Визначити виникнення та напрями полемічної література та внесок її авторів у розвиток української культури.

d. Охарактеризувати розвиток книгодрукування цього періоду.

e. Підготувати загальну характеристику західноєвропейського впливу на розвиток української культури.

Література

Основна: 1–17

Додаткова: 4, 5, 8, 12, 33, 42, 44.

Змістовий модуль П

Розвиток української культури з середини XVII ст. по початок ХХІ ст.

Тема 4. Розвиток української культури у часи Гетьманщини

Семінарське заняття - 2 год.

План

1. Козацтво як соціокультурне явище в історії українського народу.

2. Культуротворча діяльність Івана Мазепи.

3. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.

4. Українське бароко та його вплив на розвиток літератури, театру, музики.

5. Барокова архітектура.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферат:

1. Феномен запорозького козацтва та його вплив на подальший розвиток української культури.

2. Теоретична спадщина Юрія Немирича.

3. Культурно-освітня діяльність останнього гетьмана України Кирила Розумовського.

Завдання для самостійної роботи:

1. Дати розгорнуту характеристику теоретичної спадщини Феофана Прокоповича та Стефана Яворського.

2. Козацьке літописання та його вплив на процес формування української національної свідомості.

3. Розкрити нові тенденції у розвитку української музичної культури.

4. Дати характеристику козацькому бароко як новому архітектурному стилю.

5. Як проявив себе класицизм в українському мистецтві ХVІІІ століття?

Література

Основна: 1–17

Додаткова: 3–5, 8, 13, 22, 27, 33, 41

Тема 5. Українська культура наприкінці XVIII – ХІХ ст.

Семінарське заняття – 2 год.

План

1. Вплив модерну на розвиток української культури початку ХХ століття.

2. Українське національно-культурне відродження періоду „українізації”.

3. Нищення української культури сталінською тоталітарною системою.

4. Характеристика основних напрямків розвитку української культури періоду 60-80 –х рр. ХХ століття.

5. Постмодерністські тенденції сучасної української культури.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферат:

1. Микола Зеров та українські неокласики.

2. Сучасні субкультурні напрямки в Україні.

3. Класик української естрадної музики. Творчість Володимира Івасюка.

4. Фактор „радянського патріотизму” в українській культурі 40-50 рр. ХХ століття.

Завдання для самостійної роботи:

1. Розкрийте основну сутність і зміст модернізму як культурного явища ХХ століття.

2. У чому полягає відмінність українського модернізму від модернізму західноєвропейського?

3. Який вплив мала «українізація» на розвиток української культури 20-х років ХХ століття?

4. Охарактеризуйте основний зміст дискусії між українським літераторами – членами «Гарту», «Плугу» і ВАПЛІТЕ.

5. Якими, на вашу думку, були основні причини знищення «українізації» сталінською тоталітарною системою?

6. Охарактеризуйте основні зміни в розвитку української культури в роки Великої Вітчизняної війни.

7. Розкрийте основні напрями розвитку української культури періоду «відлиги».

8. За що було піддано критиці автора роману «Собор» Олеся Гончара?

9. Кого ви знаєте з видатних митців української музики та кіномистецтва періоду 60–70-х років ХХ століття?

10. Які ви знаєте неформальні організації, що були створені українською творчою інтелігенцією в період «перебудови»?

11. Охарактеризуйте завдання у сфері розвитку культури, що постали перед Україною після отримання суверенітету.

12. Які проблеми вплинули на розвиток культури незалежної України?

13. Осмисліть процеси, що характерні для розвитку духовно-культурного розвитку сьогодення.

14. Охарактеризуйте сучасну соціокультурну ситуацію в державі.

15. Розкрийте пріоритетні напрями державної політики у розвитку національної культури.

Література

Основна: 1–17

Додаткова: 1, 6, 9–11,

7. Завдання для самостійної роботи.

1. Охарактеризувати головні напрямки розвитку літературного процесу: класицизму, романтизму, реалізму, назвати літераторів, які прославили ці напрямки.

2. Дати визначення основним архітектурним стилям: романському, готичному, бароко, рококо, класицизму, назвати найвідоміші їх пам’ятки.

3. Дати визначення модернізму та постмодернізму в українському живописі, висвітлити творчість його видатних представників.

8.Індивідуальні навчально-дослідні завдання.

Рецензувати статті з історії української культури із часописів: «Країна», «Дивослово», «Український історичний журнал», «Сучасність» тощо (слід підбирати випуски за останні п‘ять років).

Рецензія має складатися з трьох смислових блоків:

1) виклад змісту рецензованої статті;

2) думка рецензента з приводу викладених ідей, їх обґрунтованості та актуальності;

3) місце рецензованої статті в історико-філософському дискурсі: тематичні паралелі з концепціями вивчених філософів.

До рецензії обов’язково долучити ксерокопію статті.

9. Методичні вказівки для викладачів і студентів.

Семінарські заняття допомагають студентам глибше опанувати програму курсу «Історія української культури», сприяють розвитку логічного мислення та наукового підходу до аналізу й оцінки культурних процесів..

Плани семінарських занять складені з урахуванням сучасних підходів щодо розуміння структури культурологічних знань.

До кожної теми студентам запропоновано вивчення необхідного мінімуму обов’язкової літератури (підручники‚ мультимедійні матеріали)‚ а також додаткові джерела, які подаються наприкінці розділу. Студентам також пропонуються теми рефератів і доповідей, що також поглиблює обізнаність студентів.

В якості проміжного контролю передбачено комп’ютерне або письмове тестування. Крім аудиторних занять, проводяться студентські наукові конференції, круглі столи тощо.

Важливою складовою навчального процесу є самостійна робота за дорученням викладача. Значна увага приділяється опануванню студентами сутності ключових понять і категорії.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідницька робота студентів проводиться з метою глибшого вивчення змісту окремих питань і тем навчального курсу, а також набуття практичних вмінь та навичок самостійного аналізу культурних процесів.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідницька робота студентів є однією з важливих форм навчального процесу. Виконання завдань самостійної та індивідуальної науково-дослідницької роботи створює можливість глибшого опанування студентами основних теоретичних положень, понять та категорій, що становлять основний зміст навчальної дисципліни, а також дозволяє студентам самостійно поглиблювати та відпрацьовувати володіння основними методами наукового дослідження, розвивати самостійне теоретичне правове мислення.

Наукова робота повинна мати чітку і логічну структуру: вступ обсягом 1-1,5 сторінки формату А4, основна частина обсягом 9-10 сторінок та висновки 1,5-2 сторінки. Загальний обсяг навчально-дослідної роботи не повинен перевищувати 23-24 сторінок формату А4, не враховуючи списку літератури.

Основна частина наукової роботи передбачає глибоке і всебічне розкриття сутності даної тематики, досліджуються і аналізуються основні проблеми та обґрунтовуються тенденції розвитку і шляхи їх вирішення. Матеріал викладається відповідно до затвердженого плану навчально-дослідної роботи. Кожен з розділів залежно від обсягу викладеного матеріалу може складатись із кількох параграфів.

У висновках підводяться підсумки дослідження, здійснюються теоретичні узагальнення. Зазвичай, увага акцентується на пропонованих шляхах вирішення основних проблем які пропонує автор.

Спеціальні джерела і відповідну літературу студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у працівників бібліотеки і викладачів кафедри.

Особливу увагу слід приділити підбору монографій, наукових статей та інших джерел.

Наукові джерела потрібно використовувати творчо. Пряме запозичення чужих думок без посилання на автора і просте переписування не дозволяється.

Список джерел, що використовувалися в навчально-дослідницьій роботі, повинен включати:

- наукові праці (монографії, брошури, статті тощо);

- статті в періодичних виданнях (журналах, газетах, збірниках);

- електронні ресурси Інтернету (дані з офіційних сайтів органів державної влади, міжнародних організацій тощо);

- інші джерела.

Всі джерела розміщують в алфавітному порядку згідно діючих стандартів бібліографічного опису.

Вибір теми наукової роботи проводиться індивідуально за узгодженням з викладачем, який здійснюватиме контроль за ходом виконання та результатами дослідження.

Результати індивідуальної навчально-дослідної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 10 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовому модулі.

Наукові праці, рівень виконання яких оцінений як незадовільний, підлягають доопрацюванню відповідно до зауважень викладача.

Результати самостійної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 5 балів, які додаються до рейтингу студента.

При висвітленні та засвоєнні пропонованих для вивчення студентами тем семінарських занять пропонується використати системний, порівняльний, узагальнюючий методи роботи над першоджерелами та навчально-науковою літературою. При цьому виділити основні аспекти проблем, що вивчаються. Доцільно використати мультимедійні матеріали, підготовлені викладачами кафедри з навчальної дисципліни «Історія української культури».

10. Навчально-методичні матеріали для контролю (тести).

Тести до предмету “ Історія української культури ” до змістового модулю І

Варіант 1

1. Більше 1 тис. поселень, так званих протоміст з населенням 10-15 тис. чоловік, що існували на території сучасної України, характерні для:

1. Трипільської культури

2. Кіммерійців

3. Скіфів

4. Сарматів

2.Життєписи, присвячені князям і ченцям-подвижникам, відносилися до:

1. Філософсько-богословської публіцистики

2. Повчальної літератури

3. Агіографічної літератури.

3.Першою кам’яною культовою спорудою в Київській Русі були:

1. Софіївський собор

2. Десятинна церква

3. Золотоверхий Михайлівський собор.

4. Ювелірні вироби, що являли собою узори з тонких металевих ниток, є технікою:

1. Скані

2. Зерні

3. Перегородчастої емалі.

5. Одна із найдавніших пам’яток давньоруської архітектури – Софіївський собор збудований:

1. Володимиром Великим

2. Ярославом Мудрим

3. Володимиром Мономахом.

6. Засновником Києво-Печерського монастиря є:

1. Агапіт

2. Никон

3. Преподобний Антоній.

7. Засновником лікарської цілительної справи на Київській Русі вважають:

1. Никона;

2. Феодосія Печерського;

3. Агапіта.

8. Перший вищий навчальний заклад в Київській Русі називався:

1. Університет Святого Володимира;

2. Львівська Ставропігія;

3. Школа книжного вчення.

9.Ректором Болонського університету, професором Краківського університету був:

1. Павло Русин,

2. Юрій Котермак,

3. Станіслав Оріховський.

10.Після монголо-татарської навали на Київську Русь центр культурного життя українства перемістився в:

1. Галицько-Волинське,

2. Ростово-Суздальське,

3. Новгородське князівство.

11.Перші церковні братства були засновані в:

1. Києві

2. Острозі

3. Львові.

12.Повне видання Біблії церковнослов’янською мовою здійснив

1. Костянтин Острозький,

2. Петро Могила,

3. Єлисей Плетенецький.

13.Основною мовою навчання в Києво-Могилянській колегії була

1. українська

2. старослов’янська,

3. латинськамова.

14.”Пересопницьке євангеліє” перекладене у 1561 р. ченцями Пересопницького монастиря на Волині із старослов’янської мови на

1. польську,

2. українську,

3. литовську мову.

15.Хто із відомих українських письменників-полемістів був ченцем-відлюдником в одній із святих печер на славнозвісній горі Афон

1. Мелетій Смотрицький

2. Захар Копистенський

3. ІванВишенський.

Варіант 2

1. Під назвою яких стародавніх племен вперше згадуються східні слов’яни у письмових джерелах античних і вітчизняних авторів:

1. Таври.

2. Алани.

3. Сармати.

4. Анти.

5. Венети.

6. Склавини.

7. Скіфи.

2. До язичницького пантеону Київської Русі належали:

1. Зевс.

2. Шива.

3. Мардук.

4. Хорс.

5. Велес.

6. Амон.

3. Колти - це:

1. Народ.

2. Знаряддя праці.

3. Духи полів.

4. Жіночі прикраси.

5. Раби.

6. Елемент вбрання воїна.

7. Букви слов’янської абетки.

4. Офіційне впровадження християнства в Київській Русі почалося за:

1. Князя Аскольда.

2. Княгині Ольги.

3. Князя Святослава.

4. Князя Володимира.

5. Князя Олега.

6. Князя Ігоря.

7.Князя Ярослава.

5. Перша кам’яна храмова споруда Київської Русі - це:

1. Софійський собор в Новгороді.

2. Успенський собор Києво-Печерської лаври.

3. Десятинна церква в Києві.

4. Троїцький монастир у Чернігові.

5. Софійський собор у Києві.

6. Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

7. Кирилівська церква в Києві.

6. «Людину розумну» прийнято вважати:

1. Пітекантроп.

2. Сінантроп.

3. Дріопітек.

4. Кроманьонець.

5. Австралопітек.

7. Фетиш - це:

1. Чаклун.

2. Знаряддя праці.

3. Тип житла.

4. Божество.

5. Предмет, який наділений людьми надприродними властивостями.

8. Антропосоціогенез - це:

1. Процес розвитку тваринного світу.

2. Форма взаємодії природи і суспільства.

3. Процес виготовлення первісних знарядь праці.

4. Форма соціальної організації первісних людей.

5. Процес виникнення і становлення людини як істоти розумної і суспільної.

9. Першими сюжетами наскальних зображень були:

1. Боги.

2. Люди.

3. Тварини.

4. Рослини.

5. Орнаменти.

10. Піктографія - це:

1. Наукова дисципліна.

2. Художній стиль.

3. Малюнкове письмо.

4. Печерний живопис.

5. Жанр декоративного мистецтва.

11. Українським першодруком Івана Федорова була книга:

1. «Буквар».

2. «Апостол».

3. «Біблія».

4. «Євангеліє».

5. «Граматика».

6. «Києво-Печерський патерик».

7. «Четьї-мінеї».

12. «Лексикон Славеноросский» 1627 р. склав:

1. Інокентій Гизель.

2. Лаврін Зизаній.

3. Памва Беринда.

4. Іоаникій Галятовський.

5. Касіан Сакович.

6. Лазарь Баранович.

7. Семен Полоцький.

13. Разом з усім Військом Запорізьким вступив до Київського братства і допомагав братським школам гетьман:

1. Б.Хмельницький.

2. І.Виговський.

3. П.Конашевич-Сагайдачний.

4. П.Тетеря.

5. П.Дорошенко.

6. І.Самойлович.

7. І.Брюховецький.

14. Ктитор - це:

1. Музичний інструмент.

2. Керівник хорової капели.

3. Виборний голова братської школи.

4. Людина, що фінансує храмову споруду.

5. Козак, що наглядає за джурами.

6. Церковний староста.

7. Хатній вчитель.

15. Найперша українська азбука була надрукована у:

1. 1585 р.

2. 1591р.
3. 1596 р.

4. 1617 р.

5. 1619 р.

6. 1703 р.

7. 1721р.

Варіант 3

1. Під назвою яких стародавніх племен вперше згадуються східні слов’яни у письмових джерелах античних і вітчизняних авторів:

1. Таври.

2. Алани.

3. Сармати.

4. Анти.

5. Венети.

6. Склавини.

7. Скіфи.

2.Більше 1 тис. поселень, так званих протоміст з населенням 10-15 тис. чоловік, що існували на території сучасної України, характерні для:

1. Трипільської культури

2. Кіммерійців

3. Скіфів

4. Сарматів

3. Життєписи, присвячені князям і ченцям-подвижникам, відносилися до:

1. Філософсько-богословської публіцистики

2. Повчальної літератури

3. Агіографічної літератури.

4.Першою кам’яною культовою спорудою в Київській Русі були:

1. Софіївський собор

2. Десятинна церква

3. Золотоверхий Михайлівський собор.

5. Колти - це:

1. Народ.

2. Знаряддя праці.

3. Духи полів.

4. Жіночі прикраси.

5. Раби.

6. Елемент вбрання воїна.

7. Букви слов’янської абетки.

6. Офіційне впровадження християнства в Київській Русі почалося за:

1. Князя Аскольда.

2. Княгині Ольги.

3. Князя Святослава.

4. Князя Володимира.

5. Князя Олега.

6. Князя Ігоря.

7. Князя Ярослава.

7. Ювелірні вироби, що являли собою узори з тонких металевих ниток, є технікою:

1. Скані,

2. Зерні,

3. Перегородчастої емалі.

8. Одна із найдавніших пам’яток давньоруської архітектури – Софіївський собор збудований:

1. Володимиром Великим,

2. Ярославом Мудрим,

3. Володимиром Мономахом.

9. Перша кам’яна храмова споруда Київської Русі - це:

1. Софійський собор в Новгороді.

2. Успенський собор Києво-Печерської лаври.

3. Десятинна церква в Києві.

4. Троїцький монастир у Чернігові.

5. Софійський собор у Києві.

6. Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

7. Кирилівська церква в Києві.

10. Засновником Києво-Печерського монастиря є:

1. Агапіт;

2. Никон;

3. Преподобний Антоній.

11. Перший вищий навчальний заклад в Київській Русі називався:

1. Університет Святого Володимира;

2. Львівська Ставропігія;

3. Школа книжного вчення.

12.Ректором Болонського університету, професором Краківського університету був:

1. Павло Русин,

2. Юрій Котермак,

3. Станіслав Оріховський.

13. «Лексикон Славеноросский» 1627 р. склав:

1. Інокентій Гизель.

2. Лаврін Зизаній.

3. Памва Беринда.

4. Іоаникій Галятовський.

5. Касіан Сакович.

6. Лазарь Баранович.

7. Семен Полоцький.

14.Повне видання Біблії церковнослов’янською мовою здійснив

1. Костянтин Острозький,

2. Петро Могила,

3. Єлисей Плетенецький.

15.”Пересопницьке євангеліє” перекладене у 1561 р. ченцями Пересопницького монастиря на Волині із старослов’янської мови на

1. польську,

2. українську,

3. литовську мову.

10. Навчально-методичні матеріали для лекцій.

Навльно-методичними матеріали складаються з курсу фондових лекцій, мультимедійного курсу лецій та мультимедійних слайдів.

11. Рекомендована література:

1. Бистрицький Є. Протодемократія та культурно-політичні трансформації в Україні. // Політична думка. – 1994. - №4. – С. 16-21.

2. Білецький П.О. та ін. Українське мистецтво та архітектура кінця Х1Х – початку ХХ ст. – К.: Наукова думка, 2000. – 236 с.

3. Білик Б., Горбань Ю., Калакура Я. Історія української та зарубіжної культури. Навч. посіб.- К.: Вища шк.: Т-во «Знання», 2000.-326 с.

4. Богуцький Ю. П. Українська культура в європейському контексті / Ю. П. Богуцький, В. П. Андрущенко, Ж. О. Безвершук, Л. М. Новохатько – К.: Знання, 2007. – 679 с.

5. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття. – 2-ге вид. Навч. посіб. – К.: Либідь, 1998. – 616 с.

6. Борковський О.І. Вступ до націології. – Мюнхен, 1992. – 346 с.

7. Братко-Кутинський О. Феномен України. – К., 1992. – 204 с.

8. Введение в культурологию: Учеб. пос. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: "Владос", 1995. – 335 с.

9. Велесова книга: Легенди. Міти. Думи. Скрижалі буття українського народу. І тис. до н.д. – І тис. н.д. / Упорядн., ритм. переклад, підг. автентичного тексту, довід. мат. Б.Яценка / Заг. ред. В.Довгича. – Індоєвропа. – 7503 (1995). – Кн. 1-4.

10. Великие кинозвезды ХХ века. – М.: Мартин, 2001. – 495 с.

11. Веселовська Г.І. Дванадцять вистав Леся Курбаса. – К.: Держ. центр театр. мистецтва ім. Л.Курбаса, 2004. – 316 с.

12. Вінок пам’яті Олеся Гончара: Спогади, хроніка. – К.: Укр. письменник, 1997.- 452 с.

13. Войтович Валерій. Геологія богів давньої України. – Рівне: Видавець Валерій Войтович. – 2007. – 554 с.

14. Гнатюк В.М. Нарис української міфології. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. – 230 с.

15. Грабовський С. І. ХХ століття та українська людина. Виклики і відповіді. – К., Стилос, 2000. – 226 с.

16. Грабовський С. І. Державне самоствердження України у другій половині ХХ століття. – К., Знання, 2006. – 107 с.

17. Грабовський С. Нариси з українського державотворення. / С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр – К.: Ґенеза, 1995. – 607 с.

18. Греченко В. А. Історія світової та української культури: Підручник для вищих закладів освіти. / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А. – К.: Літера, 2000. – 464 с.

19. Герої та знаменитості в українській культурі. – К.: Укр. центр культ. досліджень. І-тут культ. політики, 1999.- 351 с.

20. Гнедич Петро Петрович. История искусств: Зодчество. Живопись. Ваяние: В 3 т.- М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. – Т. 1. – 479 с.; Т. 2. – 574 с.; Т. 3. – 638 с.

21. Гордон Д.И. Звезды театра и кино. – Х.: Фолио, 2005. – 398 с.

22. Грабовецький В. Життя та діяльність премудрого книжника Тимофія.// Дзвін.- №2.- с. 12-18.

23. Колибенко О. Двори середньовічного Переяслава (кінець Х – середина ХІІІ ст.) // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Вип.. 18. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. – С. 3-20.

24. Гречка А. Спроби земств Лівобережної України українізувати освіту наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Вип.. 18. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. – С. 92-96.

25. Грушевський М.С. Історія української літератури. - В 6 т.– К.: Либідь.–Т.1.– 1993.–389 с.; Т.2.–1993.–261 с.; Т.3.–1993.–282 с.; Т.4.–1994.– 232 с.; Т.5.-1995.–254 с.; Т.6.-1996.–260 с.

26. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. – К.: „Освіта”, 1992. – 192 с.

27. Госейко Любомир. Історія українського кінематографа. 1896-1995. – К.: KINO-КОЛО, 2005. – 461 с.

28. Гуревич П.С. Философия культуры. – М.: NOTA BENE, 2001. – 349 с.

29. Дашкевич Я. Передмова до книги: Кіся Р. Фінал третього Риму. – Львів, 1998. – І-V.

30. Дідич Галина С. Історія західноєвропейської музики. – Кіровоград: Кіровоград. пед. у-тет, 2003. - Ч. 1. – 170 с.

31. Дорошенко Д. І. Нариси історії України: репродуктивне видання. – Л.: Світ, 1991. – 576 с.

32. Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Femina, 1995. – 685.

33. Жаборюк А.А. Український живопис останньої третини Х1Х – початку ХХ ст. – К., Одеса: Либідь, 1990. – 307 с.

34. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХУ1-ХУШ ст. – К.: Наукова думка, 1966.- 251 с.

35. Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Femina, 1995. – 685.

36. Історія української культури (кредитно-модульний курс): Навч. посібник (Цапко О.М., Дубчак Л.М., Піскарьова А.І., Гороховська Т.В., Прибутько П.С.). – К.: КНТ, 2010. – 250 с.

37. Історія української літератури Х1Х ст. - У 3 кн. – К.: Либідь. – Кн.1.- 1995. – 364 с.; Кн. 2.- 1995. – 381 с.; Кн. 3. – 1998. – 429 с.

38. Історія української літератури ХХ ст. - В 2 кн. – К.: Либідь. – Кн. 1. – 1994. – 781 с.; Кн. – 2. - Ч.1.- 1994. – 367 с.; Ч.2.- 1995. – 509 с.

39. Історія української художньої культури. – Харків: ХДАК.- 1999.-194 с.

40. Історія естради і цирку: Програма курсу / Харківська держ. академія культури. Кафедра історії та теорії культури / З.І. Алфьорова (уклад.). − Х.: ХДАК, 2003. − 19с. − Бібліогр.: с. 16−18.

41. Історія зарубіжної культури: Програма курсу для студ. вузів культури і мистецтв / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв / Тамара Борисівна... Борисова (уклад.). − К.: ДАКККіМ, 2002. − 12с. − Бібліогр.: с. 11−12.

42. Історія кінематографа і телебачення: Програма курсу / Харківська держ. академія культури. Кафедра історії та теорії культури / З.І. Алфьорова (уклад.). − Х.: ХДАК, 2003. − 15с. − Бібліогр.: с. 13−14.

43. Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України: Зб. матеріалів Всеукраїнської наук.-практ. конф. / Рівненський держ. гуманітарний ун-т. Кафедра духових та ударних інструментів; Другий Всеукраїнський відкритий конкурс молодих виконавців (ансамблів) на духових та ударних інструментах ім. В'ячеслава Старченка / В.М. Постоловський (голов.ред.) − Рівне: Волинські обереги, 2006. − 148с. − Бібліогр.: в кінці статей. Вип. 3 − 148с.

44. Історія України (20-90-ті рр. ХХ ст.): Хрестоматія / Рівненський держ. ін-т культури / А.І. Литвинчук (авт.-упоряд.). − К., 1998. − 428с.

45. Історія України: у 2 т. Т.2. Від середини XVIII століття до 1923 року. \ Н.Полонська-Василенко. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 1995. – 608 с.

46. Історія української культури. Ред. І. Кріп’якевич. 4 вид. стер. – К.: Либідь, 2002. – 650 с.

47. Історія української культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. – 3-тє вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – 656 с.

48. Історія української культури у 5 томах: Т. 2: Українська культура ХІІІ – першої половини ХVІІ століть. – К.: Наукова думка, 2002. – 848 с.

49. Історія української культури у 5 томах: Т. 3: Українська культура другої половини ХVІІ – ХVІІІ століть. – К.: Наукова думка, 2003. 1246 с.

50. Канак Ф. Національна ідея: поняття і принцип // Розбудова держави. – 1994. - №11. – С. 22-30.

51. Капельгородська Нонна М. Начерки далекої кіноісторії. – К.: АВЛІ, 2005. – 213 с.

52. Кафарський В. Комунізм і український національно-визвольний рух. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 832 с.

53. Кафарський В. Нація і держава: Культура, Ідеологія, Духовність. – Івано-Франківськ: Плай. – 1999. – 336 с.

54. Кафарський В. Комунізм та український національно – визвольний рух.- Івано – Франківськ: «Плай», 2002 – 831 с.

55. Клапчук С., Білик Б., Горбань Ю., Калакура Я., Остафійчук В. Історія української та зарубіжної культури: навч. посіб. / С. Клапчук (ред.). − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Знання-Прес, 2007. − 358с.

56. Колибенко О. Двори середньовічного Переяслава (кінець Х – середина ХІІІ ст.) // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Вип.. 18. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. – С. 3-20.

57. Колодний А. Філософ з українською душею (В.Олексюк Християнська основа української філософії. Вибр. Твори)) – К., 1996. – с. 265.

58. Кононенко П.П. Українська освіта у світовому часопросторі. (П.П.Кононенко, Т.П.Кононенко) – К.: Товариство “Знання” України, 2008. – 591 с.

59. Корабльова В.М. Вступ до культурології: Комплекс навчально-методичних матеріалів. – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2007. – 48 с.

60. Корабльова В.М. Покоління в полі культури: множинність репрезентацій [Монографія] / В.М. Корабльова. – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2009. – 180 с.

61. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 584 с.

62. Кордон М. Українська та зарубіжна культура. Курс лекцій.- К.: Центр навч. л – ри, 2005.- 579 с.

63. Крип’якевич І.П. Історія України. – Л.: Вид-во «Світ», 1990. – 519 с.

64. Культура та побут населення України: Навч. посіб. / В.І.Наулко, А.Ф.Артюх, В.Ф.Горленко та ін. – 2-е вид., доп.та перероб. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.

65. Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. / За ред.. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 с.

66. Культурологія. Українська та зарубіжна культура. Навч. посіб. /за ред. М. Заковича/.- К.: «Знання», 2007.- 567 с.

67. Корінний М., Потапов Г., Шевченко В. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури. – К.: Україна, 2000. – 182 с.

68. Костенко О. Джерелознавча база до висвітлення питання науково-освітньої діяльності аграрного спрямування в університеті
Св. Володимира в ХІХ – на початку ХХ ст. // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Вип.. 18. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. – С. 77-83.

69. Костина А.В. Массовая культура как феномен постиндустриального общества. М.: КомКнига, 2006, - 350 с.

70. Костомаров М. Істория України в житєписях визначнїйших єї дїячів. – К., Видавництво „Україна”, 1991. – 493 с.

71. Костомаров Н.И. Две русские народности. – Киев-Харьков, 1991. – 22 с.

72. Крип’якевич І.П. Історія України / Відп. Редактори Ф.П.Шевченко, Б.З.Якимович – Львів: Світ, 1990. – 520 с. / („Пам’ятки історичної думки України”).

73. Кузьмінець О.В., Цапко О.М. Діяльність товариства „Просвіта” в сфері формування української національної свідомості на західноукраїнських землях. – К.: „Знання”, 1998. – 18 с.

74. Культура в законі. Стан та проблеми правового регулювання культури в Україні. – К.: Укр. центр культ. досліджень. Ін-т культ. політики, 1998. – 100 с.

75. Культура и культурология: Словарь. – Екатеринбург, М.: Деловая книга. Академ. проект, 2003.- 926 с.

76. Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). – з вид. – К.: Знання, 2007. – 567 с.

77. Липинський В. Листи до братів-хліборобів, писані в 1919-26 рр. – Нью-Йорк, 1954. – 498 с.

78. Лісовий В.С. Культура – ідеологія – політика. – К., 1997. – 188 с.

79. Ліндсей Д. Коротка історія культури. - В 2 т. – К.: Мистецтво, 1995.- Т.1.- 234 с.; Т.2.- 253 с.

80. Лобас В. Українська і зарубіжна культура: Навч. посіб. для студ. вищ. закладів освіти / Межрегіональна Академія управління персоналом. − К.: МАУП, 2000. − 221 с.

81. Лозко Галина. Коло Свароже. Відновлення традицій. – Ніжин: Тов. «Видавництво «Аспект-Поліграф». – 2009. – 227 с.

82. Лоха В. Духовенство Переяслава ІІ половини XVII-XIX ст. // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Вип.. 18. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. – С. 27-34.

83. Лук’янець Н.П., Прибутько П.С. Основи православ’я. – К., 2008. – 200 с.

84. Любар О.О. Історія української школи і педагогіки: Навч. посібник. (О.О.Любар, М.Г.Стельмахович, Д.Т.Федоренко). – К.:Знання. 2006, - 447 с.

85. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Дохристиянські вірування українського народу. – К.: Обереги, 1992. – 234 с.

86. Нариси з історії українського мистецтва. – К.: Мистецтво, 1996. – 670 с.

87. Нижник В. Жінка та вища освіта в Російській імперії в другій половині ХІХ ст. (на прикладі Київських вищих жіночих курсів) // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Вип.. 18. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. – С. 72-76.

88. Нікітін В. Культурна політика в Україні: гуманітарна безпека, мова, освіта. (В.Нікітін, М.Кузьменко, О.Кузьменко; Міжнародний центр перспективних досліджень). – К.: Октіма, 2008. – 88 с.

89. Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. – К.: МП “Абрис”, 1991.- 272 с.

90. Ототюк О. Становлення системи педагогічної освіти в Україні в 20-х рр. ХХ ст. // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Вип.. 18. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. – С. 209-214.

91. Павленко Ю.В. Дохристиянські вірування давнього населення України. -.: Либідь, 2000. – 256 с.

92. Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. – К.: ТОВ “Міжнарод. фін. агенція”, 1998.- 191 с.

93. Павленко О. Культурологія: посіб. для підгот. до іспитів. − 2-ге вид., стер. − К.: Видавець Паливода А. В., 2006. − 176с.

94. Пасічник М. Історія України: державницькі процеси, розвиток культури та політ. перспективи:навч. посібник. − 2-ге вид., стер. − К.: Знання, 2006. − 735с.

95. Подольська Є. А. Культурологія: Навч. посіб. / Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар, К. А. Іванова – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.

96. Попович М. В. Нариси історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – 727 с.

97. Позінкевич Р.О. Освіта в системі культури. – Луцьк: РВВ “Вежа”: Волин. держ. у-тет, 2000.- 347 с.

98. Попович М.В. Нарис історії культури України – К.: Артек, 2001. – 727 с.

99. Право и культ

Date: 2015-07-24; view: 607; Нарушение авторских прав