Вибір організаційно-технологічної схеми виконання комплексного процесу

Організаційно-технологічна схема повинна визначити напрям і послідовність улаштування монолітних конструкцій. Щоб забезпечити потокову організацію виконання комплексного процесу залізобетонних робіт споруда у плані членується на захватки. При цьому необхідно керуватись такими рекомендаціями:

- захватки мають бути приблизно однаковими за розмірами (з однаковою трудомісткістю);

- найменший розмір захватки повинен забезпечити продуктивну роботу ланки робочих і комплекту машин за зміну;

- розмір захватки має бути не менше блока бетонування на якому бетонну суміш укладають без перерви;

- границі захваток призначають у місцях улаштування температурних швів, а також там, де передбачені робочі шви.

Якщо улаштовують однотипні монолітні конструкції на захватках із однаковою тривалістю робочих процесів, то потік залізобетонних робіт має ритмічний характер. При цьому окремі робочі процеси об'єднують у часткові потоки з однаковим модулем циклічності (тривалістю роботи на захватці).

Кількість захваток за ритмічним потоком визначається за формулою:

, (1.1)

де m – кількість захваток;

t – тривалість часткового потоку, днів;

А – кількість робочих змін за добу;

k – модуль циклічності (приймається одна – дві зміни).

Тривалість часткового потоку визначають за продуктивністю ведучої машини, яка подає бетонну суміш для укладання в опалубку. Визначається тривалість часткового потоку за такою формулою:

, (1.2)

де t – тривалість часткового потоку, днів;

Н_маш-г – норма затрат машинного часу на 1 м³ бетонної суміші, маш.-годин;

t_зм – тривалість робочої зміни, годин;

V – обсяг робіт, м3 бетонної суміші;

А – кількість змін на добу.

Норма витрат машинного часу на подачу бетонної суміші визначається за даними ЕНиР залежно від засобів механізації, а саме:

-самохідним стріловим краном – Е1-6;

-пересувним баштовим краном – Е1-7;

-стрічковим бетоноукладачем – Е1-18;

-автобетононасосом – Е4-1-48.

Кількість захваток можна також визначити, передбачивши необхідну оборотність опалубки за формулою:

, (1.3)

де n_об – прийнята оборотність опалубки, разів (приймається 1–3 рази);

n – кількість часткових потоків у складі комплексного процесу;

A – кількість робочих змін на добу;

t_б – тривалість твердіння бетону, діб;

k – модуль циклічності, змін.

Тривалість твердіння бетону визначають залежно від нарощування необхідної міцності (додаток А). Приймають 1–3 доби.

У тому разі, коли визначено термін виконання робіт, кількість захваток визначається за формулою:

, (1.4)

де А – кількість робочих змін на добу;

k – модуль циклічності, змін;

Т – загальна тривалість комплексного процесу виконання робіт, днів;

t_б – тривалість твердіння бетону, діб;

n – кількість часткових потоків у складі комплексного процесу. Кількість захваток має бути не менше від кількості часткових потоків (звичайно 4-х.).