В. Допомога пацієнтам похилого та старечого віку

· гострому психозі;

· абстинентному синдромі; алкогольному делірії;

· ЧМТ різного ступеня;

· отруєннях концентрованими кислотами, лугами, перманганатом калію, ліками;

· термічних та хімічних опіках;

· тепловому ударі;

· переохолодженнях та обмороженнях;

· укусах комах та тварин;

· укусах змій;

· ранах, забоях, вивихах;

· нейротоксикозі;

· менінгококцемії;

· ураженні блискавкою;

· ураженні електричним струмом;

· травмах; політравмі;

· утопленні;

· удушенні;

· суїцидних станах

· жертвам сексуального насильства;

· гострих радіаційних ураженнях; масових гострих радіаційних ураженнях;

· промислових отруєннях;

· особливо небезпечних інфекціях;

· гострих побутових отруєннях;

· гострих медикаментозних отруєннях;

· гострих професійних отруєннях;

· гострих бойових отруєннях, масових бойових отруєннях;

· аваріях і катастрофах;

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Лікар загальної практики – сімейної медицини повинен знати:

· загальні цілі і задачі системи охорони здоров’я, основи законодавства України про охорону здоров’я та нормативні документи, які регламентують діяльність органів та закладів охорони здоров’я; правові аспекти діяльності лікаря загальної практики-сімейної медицини;

· завдання первинної медико-санітарної допомоги, роль сімейного лікаря у вирішенні цих задач;

· права та обов’язки лікаря загальної практики - сімейної медицини та права пацієнта;

· структуру організації надання медичної допомоги населенню громади/регіону/країни; ресурси і можливості первинного, вторинного та третинного рівнів медичної допомоги громади/регіону/країни; організацію роботи амбулаторно-поліклінічних та лікарняних закладів, швидкої та невідкладної допомоги; можливості лікарів загальної практики - сімейної медицини при організації медичної та соціальної допомоги; порядок скерування пацієнта будь-якого віку, статі, соціального статусу та характеру захворювання для надання лікувально-діагностичної допомоги на вторинному та третинному рівнях; порядок залучення соціальних служб, санаторно-курортної служби та ін.;

· правила ведення медичної та обліково-звітної документації;

· основні показники здоров’я населення країни/регіону/громади/дільниці; медико-соціальну структуру населення власної дільниці/громади; групи населення з прогностично найбільш несприятливим станом здоров’я та методи їх вивчення;

· знати фізіологію і патологію людини, біологічні і соціальні причини захворювання;

· знати психологію здорової ї хворої людини та знати, як спілкуватися з пацієнтами, членами їх родини і колегами;

· методику обстеження пацієнта (опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація тощо);

· основи лабораторної, інструментальної, функціональної, ендоскопічної, радіологічної діагностики захворювань;

· сучасну класифікацію хвороб;

· покази та протипокази до санаторно-курортного лікування;

· індикатори якості медичної допомоги;

· стандарти медичної допомоги, затверджені МОЗ України та клінічні протоколи;

· методи первинної, вторинної і третинної профілактики найбільш поширених захворювань (корекція факторів ризику, раннє виявлення захворювань, імунізація, медикаментозна та немедикаментозна профілактика);

· організацію диспансерного нагляду за хворими будь-якого віку та статі, патронажу за вагітними та новонародженими;

· основи організації паліативної допомоги;

· правила санітарно-епідеміологічного режиму в лікувально-профілактичних закладах та відповідні документи, які їх регламентують;

· необхідні протиепідемічні заходи при виникненні інфекційних захворювань;

· імунопрофілактику інфекційних хвороб;

· принципи організації надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях;

· питання експертизи тимчасової і постійної втрати працездатності;

· методики та джерела отримання сучасної науково - обгрунтованої інформації; методики прийняття клінічних рішень, які базуються на даних доказової медицини; методики критичної оцінки публікацій;

· основи валеології, форми і методи санітарно-освітньої роботи, формування здорового способу життя;

· методики консультування пацієнтів та при необхідності членів їх сімей;

· клінічну симптоматику захворювань, що найбільш часто зустрічаються у дітей, підлітків і дорослих будь-якої статі, їх діагностику, диференційну діагностику, профілактику і лікування;

· сучасні методи діагностики захворювань, їх чутливість та специфічність, обмеження, економічну вартість;

· методи та алгоритми надання екстреної та невідкладної допомоги;

· правила виписування, зберігання та використання наркотичних, сильнодіючих та психотропних препаратів та прекурсорів;

· показники нормального перебігу та симптоми ускладненого перебігу вагітності, порядок організації медичної допомоги жінкам з ускладненою вагітністю;

· основи медикаментозної терапії, фармакодинаміку та фармакокінетику основних груп лікарських засобів що найбільш часто призначаються; взаємодію лікарських засобів, покази та протипокази до їх призначення, побічні дії та ускладнення при їх застосуванні та методи їх корекції; порядок обліку побічних дій та ускладнень препаратів; питання фармакоекономіки; їх побічні дії; формуляр лікарських засобів для первинного рівня медичної допомоги;

· порядок подання екстреного повідомлення про інфекційні захворювання та отруєння. Тактику дій при підозрі на особливо небезпечні та карантинні інфекційні захворювання;

· активну та пасивну імунопрофілактику;

· календар щеплень, прийнятий в Україні, можливості індивідуалізації щеплень

· основи реабілітології на рівні первинної медико-санітарної допомоги;

· основи дієтотерапії та лікувальної фізкультури;

· досвід організації ПМСД на засадах сімейної медицини в країнах світу;

· правила внутрішнього трудового розпорядку;

· правила охорони праці та протипожежної безпеки;

· правила користування апаратурою та обладнанням, комп’ютерною технікою;

· профілактику внутрішньолікарняних інфекцій та професійних.

· правила деонтології та медичної етики.