Заходи щодо охорони державної таємниці

У кримінальному провадженні може циркулювати різноманітна інформація, в тому числі та, що становить державну таємницю. Остання повинна бути захищена, наскільки це дозволяє ситуація провадження, від розголошення. Складність виконання цього завдання обумовлена тим, що до кримінального провадження залучається значна кількість службових осіб, представників юридичних осіб, фізичних осіб. Окремі з них мають право на ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження, в тому числі з тими, що містять державну таємницю.

З метою недопущення розголошення державної таємниці під час досудового розслідування і судового провадження законодавець регламентував такий режим провадження, за якого небезпека її розголошення зводилася би до мінімуму. Процесуальними заходами, спрямованими на забезпечення нерозголошення державної таємниці, є:

1) дотримання вимог режиму секретності у перебігу кримінального провадження;

2) заборона на внесення до процесуальних рішень відомостей, що становлять державну таємницю;

3) надання допуску до державної таємниці захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику - на підставі Закону від

21 січня 1994 року "Про державну таємницю", а після цього - доступу до матеріалів кримінального провадження, які її містять, - на підставі наказу або письмового розпорядження керівника органу досудового розслідування, прокурора, суду. Підозрюваний і обвинувачений беруть участь у провадженні без оформлення допуску до державної таємниці, але з обов'язковим роз'ясненням їм обов'язків громадянина щодо збереження державної таємниці (ст. 28 Закону "Про державну таємницю") та попередження про кримінальну відповідальність за ст. 328 "Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю" КК;

4) заборона навіть тим учасникам, яким надано допуск до державної таємниці і доступ до відомостей кримінального провадження, що її містять, робити виписки та копії з матеріалів (потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику) або лише копії (захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого);

5) обов'язок підозрюваного, обвинуваченого, його захисника та законного представника, яким надано право робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю, опечатати виписки у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається;

6) обов'язок слідчого, прокурора, передати матеріальні носи секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, на зберігання до режимно- секретного підрозділу органу досудового розслідування;

7) заборона вносити до ЄЛРСР:

- судові рішення, які містять інформацію, що є державною таємницею;

- ухвали слідчих суддів, постановлених під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 2 постанови КМУ від 10 квітня 2013 року № 247і).