Класифікація

Усі засади кримінального провадження тісно пов'язані між собою, взаємно обумовлюють одна одну, а тому утворюють систему. У свою чергу, в цій системі можна виокремити засади, що мають однакові ознаки. У процесуальній літературі залежно від певних ознак засади кримінального провадження поділяють на кілька груп.

За юридичною силою джерела, у якому вони закріплені, засади поділяють на:

o конституційні - закріплені в Конституції (головним чином, у розділі II та в ст. 129);

o спеціальні (інші) - закріплені в інших законах - насамперед, в КПК. Поділ засад на конституційні і спеціальні зовсім не означає, що одні із них (конституційні) є головними, а інші (спеціальні) - другорядними. Усі вони мають у кримінальному процесі однакові юридичну силу і значення. Тим паче, що окремі конституційні норми дослівно відтворені у главі 2 КПК "Засади кримінального провадження".

Залежно від поширюваності на галузі права засади поділяють на:

o загально-правові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприклад, засада верховенства права), але виявляють себе з певними особливостями в кримінальному процесуальному праві;

o міжгалузеві - діють у кількох процесуальних галузях права (наприклад, засада змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості) і також особливим чином - у кримінальному процесуальному праві;

o галузеві - діють лише у межах кримінального провадження (наприклад, засада забезпечення права на захист).

Характеристика засад кримінального провадження буде проведена відповідно до другої класифікації, оскільки вона узгоджується із класифікацією засад права, що вивчається у межах навчальної дисципліни "Теорія держави і права".