Специфіка статевого виховання

Статеве виховання – процес, спрямований на вироблення якостей, властивостей, а також установок особистості, необхідне суспільству ставлення людини до представників іншої статі. Тому до сфери статевого виховання входять не лише лише такі специфічні відносини між представниками жіночої й чоловічої статей, як подружні, але й також і інші, у суспільному житті, у відпочинку й т.д.

Статеве виховання має власну специфіку, мети й суспільні призначення, задачі, шляхи й методи, принципи організації, а також зміст.

У процесі статевого виховання необхідно вирішити ряд конкретних педагогічних завдань, до числа які відносяться:

- виховати почуття відповідальності у взаєминах між людьми чоловічої й жіночої статей за кожний вчинок;

- виховати прагнення матір міцну, здорову й дружну батьківщину, що відповідає сучасним вимогам суспільства: рівноправність батька й матері в родині, народження дітей й почуття свідомішого й відповідального ставлення до їхні виховання;

- виховати здатність розуміння інших людей й почуття поваги перед тим не дуже до людей взагалі, але й також як до представників чоловічої й жіночої статей, здатність враховувати й поважати специфічні статеві їхні особливості в процесі спільної діяльності;

- виховати здатність й прагнення оцінювати свої вчинки люди із обліком їхньої статевої приналежності, виробити поняття гарного й поганого вчинку в сфері цих відносин;

- виховати відповідальне ставлення до свого здоров'я й здоров'я інших людей, сформувати переконання про шкоду й небезпеку ранніх полових зв'язків, про неприпустимість, безвідповідальність й легкодумства у відносинах із особами іншої статі, сформувати поняття дозволу й недозволенності в цих відносинах;

- виробити правильне розуміння дорослості – її зміст, щирі ознаки, прояви й якості.

Відповідно до цих завдань кожна дівчинка, підліток, дівчина винна на рівні свого віку знаті специфічні особливості хлопчиків, вважати їхні природними й закономірними, правильно розуміти принцип рівноправності чоловіків й жінок. Незнання цих особливостей – пороти виховання.

Підлітки й дівчини повинні засвоїти, що раннє полові життя має в собі погрозу зараження венеричними захворюваннями. Треба відзначити, що в епоху розкріпачення сексуальних удач поширеність, переданих половимо шляхом захворювань, сильно зросла у всіх кулях суспільства. Це обумовлене головним чином великим числом сексуальних партнерів, із якими зустрічаються середньостатистичний Чоловік чи жінка. У числі численних венеричних інфекцій й найважча – вірус СНІДу. На думку фахівців, ефективний засіб від цого захворювання якщо створено не раніше, ніж через 7-8 років. А поки єдиним загальнодоступним методом профілактики СНІДу - є відмовлення від зв'язків із малознайомими людьми, використовування запобіжних засобів, обмеження статевого життя одним партнером.

А, щоб підлітки зрозуміли реальну небезпеку зараження венеричними захворюваннями, необхідно, щоб у школі проводилися бесіди, у які приймали доля як безпосередньо класний керівник, то й лікарі, запрошені із жіночих консультацій.

Зважаючи тих, що молодь тепер дуже рано починає жити половимо життям, треба грамотно й доступно розмовляти із підлітками про методи профілактики. Важливе заподіяння полягає до того, щоб у випадку підозри на зараження зуміти переконати підлітка звернутися до центру по анонімному обстеженню.

Шляхом правильного статевого виховання необхідно закласти основи майбутніх гармонійних подружніх відносин. При цьому необхідно виробити здатність до взаємної адаптації майбутніх чоловіків.

У шкірного підлітка повинний бути сформований моральний ідеал родини, розуміння її ціності й необхідності для людини. Батьківщина є основою життєвого благополуччя, бо вон сприяє збереженню здоров'я, полегшує перенесення життєвих труднощів.

Необхідно, щоб для дівчинки, підлітка, дівчини був природна думка, що в неї обов'язково будуть діти, щоб дівчина, вступивши в наслідку в шлюб, заздалегідь відчувала потребу матір визначену кількість дітей й свідомо, із обліком цого будувала свої життєві плани.

Статеве виховання варто здійснювати із використанням всіх традиційних методів педагогічного впливу, не зводячи його до рангу суто особливого, спеціального, а тім понад таємничого. Не всі ті, що має значення для статевого виховання, може використовуватися спеціально, более цього у деяких ситуаціях може лише перешкодити виховному ефекту.

Варто враховувати, що виховання базується на інформації, що одержує дитина. Ця інформація може матір словесну чи наочно-образну форму– особистий приклад, визначена ситуація, у якій дитина є діючою чи спостерігачем. Ефективною у виховному відношенні виявиться та інформація, що залишиться не так на рівні запам'ятовування, а торкне особистість. Для цого необхідно, щоб ця інформація впливала на почуття, викликала визначені емоції.

До засобів виховного впливу при статевому вихованні, відносяться:

- правильна й своєчасна реакція дорослих на тих чи інші особливості поводження, підлітка, дівчини, їхні взаємини із однолітками протилежної статі, емоційна оцінка цих особливостей; правильна реакція на тих чи інші прояви сексуального розвитку, заснована на твердому знанні того, що є нормативним, а що відхиленням від норми Педагоги зобов'язані завжди пам'ятати, що їхня реакція на усі ці прояви – один із важливих шляхів статевого виховання;

- приклади правильного ставлення дорослих до представників іншої статі. Дорослі не повинні доводити до відома дітей свої конфлікти, не повинні з'ясовувати в такому разі свої відносини. Вчителю варто спеціально звертати увагу учнів на позитивні приклади відносин людей різної статі один до одного, на взаємні прояви любові, увагу й турботи дорослих, супроводжуючи їхні відповідними коментаріями. Це може розглядатися як спеціальний метод статевого виховання – виховання на позитивних прикладах. Приклади можуть бути узяті із художньої літератури, кіно й т.д.;

- повідомлення учням орієнтованої інформації – як у відповідь на їхні запитання, то й за власною ініціативою, чи індивідуально у виді спеціально організованих бесід, зайняти, а також інформації, включеної в зміст різних предметів. Ця інформація може бути донесена як роздільно – по статевій приналежності, то й спільно для хлопчиків й дівчинок.

Інформація, що повідомляється підліткам, винна знаходитися на доступному розумінню рівні, бути природною характером, із акцентом на моральну бік, цікавою й досить вичерпаною, щоб школярі були задоволені й не шукали інших джерел інформації, коректною за формою, навіть якщо запитується що-небудь не цілком пристойне, із погляду педагога, за своїм характером що спонукує, тобто зухвале прагнення довідатися що-небудь нове, задуматися про моральну бік відносин представників чоловічої й жіночої статей.

Правильно здійснюване статеве виховання є важливим чинником підготовки до самостійного життя, у тому числі й до сімейного.

Зміст статевого виховання включає наступні запитання:

- фізіологічні, психологічні, педагогічні особливості підлітків, зв'язані із їхньою статевою приналежністю;

- батьківщина й взаємини в ній;

- народження й виховання дітей, наступність поколінь.

як відзначено вище, шляхи й методи статевого виховання різні. Це можуть бути й спеціальні заняття по окремих темах, й різні ситуації із життя, і приклади із художньої літератури, й із історії й т.д. У зв'язку із цим в інтересах статевого виховання можуть бути використані будь-які елементи шкільної діяльності, спільного життя педагогів й учнів, учнів різних статей. Обов'язковою умовою здійснення статевого виховання є зацікавленість педагогів й батьків.