Естетичне виховання молодших школярів

Естетичне виховання дитини – процес, який створюється під впливом різних життєвих стосунків і дій, що володіють естетичними засобами. Уже діти дошкільного віку, висловлюючи свої естетичні судження про речі і явища, переживають у зв‘язку із цим естетичні почуття. Неправильно вважати, що естетичне виховання починається і реалізується тільки тоді, коли вчитель проводить з дітьми бесіди про мистецтво або розучує з ними пісні і вірші. А таке уявлення часто зустрічається серед учителів. Педагогічно організований процес естетичної дії на молодших школярів повинен являти собою не тільки ознайомлення їх з різними видами і творами мистецтва, а систему освоєння прекрасного в мистецтві і дійсності, процес естетично правильної організації всього дитячого життя. Естетичний розвиток молодшого школяра, який розпочав життя у новому колективі і почав швидко збагачувати себе новими знаннями і досвідом, нових стосунками, йде особливо інтенсивно.

Вивчення молодших школярів і спостереження за їхньою діяльністю показують, що їхні естетичні уявлення переплітаються із малюванням і творами декоративно-ужиткового мистецтва.

В естетичному вихованні школярів використовують різні джерела: твори образотворчого мистецтва, під час спостереження яких у дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за картиною події, образи, характери; музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку; художню літературу.

Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література є важливим засобом розвитку інтелекту учнів; г) театр, кіно, телебачення, естраду, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини, вони об'єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літературу, музику, образотворче мистецтво, танець); ґ) поведінку і діяльність школярів.

Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій; д) природу, її красу в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі; е) факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їхніх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість часто є предметом обговорення з учнями; є) оформлення побуту (залучення дітей до створення естетичної обстановки в школі, класі, квартирі).

Важливе значення має виховання у школярів естетики поведінки – акуратності в одязі, красивої постави і манер, уміння триматися невимушено, природно, культурно і естетично виявляти свої емоції. Ці якості тісно пов’язані з моральністю особистості учня.

На розв'язання завдань естетичного виховання спрямована також позакласна виховна робота. Крім бесід, лекцій, диспутів, тематичних вечорів, вечорів запитань і відповідей на естетичну тематику, цінною є участь школярів у діяльності шкільних клубів любителів мистецтв, гуртках художньої самодіяльності, літературних об'єднаннях, музичних ансамблях і шкільних оркестрах, театрах. Розширювати й поглиблювати свої естетичні знання, уміння й навички учні можуть у позашкільних освітньо-виховних установах: музичних і художніх школах, будинках і палацах школярів, студіях.