Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Вибір рухомого складу для роботи на маршрутах
Після призначення маршрутів обираємо тип і модель автомобіля. Цей вибір здійснюється на основі правил перевезення вантажу та вимог, які стосуються рухомого складу. Приймаємо три альтернативні моделі автомобілів за раціональною вантажністю: , (4.1.) де - середній об’єм перевезення по маршрутам (визначається як середній арифметичний між запропонованими у вихідних даних вантажів), m; - середній коефіцієнт використання вантажності автомобіля (визначається як середній арифметичний між запропонованими у вихідних даних вантажів); - кількість обертів на маршруті за час роботи на маршруті, од; Кількість обертів на маршрутах визначається за залежністю: , (4.2.) де - час роботи автомобіля на маршруті, год; - середній час оберту автомобіля на маршруті, год;
, (4.3.) де - середня довжина маршруту, км; - експлуатаційна швидкість (15 км/год).
год
= 119,71 тонн
Отже, призначаємо три альтернативні моделі рухомого складу для роботи на маршрутах: МАЗ 54323 вантажністю 21 т; МАЗ 64221 вантажністю 12 т; Scania 456 вантажністю 13 т.
Для обраних автомобілів визначаємо продуктивність і собівартість перевезень. Годинну продуктивність розраховують для п’яти значень відстані перевезення вантажу: , (4.4) де - номінальна вантажність автомобіля, т; - коефіцієнт використання вантажності; - довжина вантажної їздки, км; - коефіцієнт використання пробігу; - середньотехнічна швидкість, км/год; - час простою під навантаженням і розвантаженням, год. При цьому виходять із значень перевезення вантажів від мінімального до максимального серед призначених маршрутів. Для розрахунків вибирають інтервал відстані (у км) по вісі абсцис за залежністю:
(4.5) де - найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед назначених маршрутів, км. км =11,4 км =16,15 км =20,9 км =25,65 км =30,4 км
Значення середньої технічної швидкості беруть виходячи із нормативів, як для населеного пункту 25 км/год – для автомобіля (автопоїзда) вантажністю менше 7 тонн та 24 км/год – для 7 і більше. Розрахуємо час на навантаження та розвантаження за формулою:
(4.6)
год год год
Розрахунки проводимо для усіх значень відстані перевезень і для всіх автомобілів. Результати розрахунків зводимо до таблиці 4.1. Собівартість перевезень визначають у вигляді витрат на транспортування 1т вантажу для п’яти значень відстані перевезень:
, (4.7)
де - витрати відповідно змінні та постійні. Розрахунки також проводимо для всіх автомобілів і результати зводимо до таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Показники для обирання рухомого складу
Кінцевим результатом є побудова графіків залежності продуктивності та собівартості перевезення від відстані вантажної їздки. За допомогою аналізу графіків за критерієм та призначаємо модель автомобіля для роботи на маршрутах.
Рисунок 4.1 – Залежність продуктивності від вантажної їздки
Рисунок 4.2 – Залежність собівартості від вантажної їздки
|