Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України

1) залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін;

2) зміни ухвали суду першої інстанції;

3) скасування судового рішення і постановлення нової ухвали;

4) скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;

5) визнання судового рішення нечинним і закриття провадження у справі;

6) скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

3. З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали.

4. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160 і 167 цього Кодексу.

48) 1. Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦПК, справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду. Таке положення процесуального законодавства справедливо критикується Д. Луспеником, оскільки встановлений законодавцем строк для призначення справи до розгляду в апеляційній інстанції є об’єктивно нереальним. А намагання законо­давця забезпечити якомога скоріше вирішення справи насправді при­зводить до зворотного результату — невиправданого затягування стро­ків розгляду справи, вимушеного порушення строків призначення справи до розгляду^. Розгляд справи є основним елементом апеляційного провадження та здійснюється у формі перевірки законнос­ті й обґрунтованості судового рішення фактично через повторний роз­гляд справи. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснюється у відповідній процесуальній формі в судовому засіданні, яке складаєть­ся з чотирьох частин: підготовча; з’ ясування обставин і перевірка їх доказами; судові дебати; ухвалення та оголошення рішення чи ухвали.

У підготовчій частині засідання суд зобов’язаний вирішити, чи можна вирішувати справу в даному складі суду, розглянути її за від­сутності осіб, що не з’явились у судове засідання. Крім того, роз’яснює права й обов’язки особам, що беруть участь у справі, та їх представ­никам; вирішує заявлені клопотання. До початку розгляду справи по суті головуючий з’ясовує, чи наполягає особа, що оскаржує рішення, на розгляді скарги, чи визнає вимоги апеляційної скарги протилежна сторона, чи не бажають сторони укласти мирову угоду.

Розгляд справи в апеляційному суді відбувається за правилами, встановленими для судового розгляду в суді першої інстанції (статті 158-196 ЦПК). Однак слід враховувати, що розгляд справи в апеляцій­ному суді має підпорядковуватися також правилам розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Мова йде про особливості дослідження й оцінки доказів апеляційним судом, розгляд справи в межах доводів, заявлених у суді першої інстанції. Також слід враховувати, що правила, які встановлено тільки для розгляду справ у першій інстанції, засто­суванню апеляційним судом не підлягають. Зокрема, не повинні за­стосовуватись апеляційним судом правила про об’єднання позовних вимог, про подання зустрічного позову.

За результатами розгляду справи апеляційний суд виносить рішен­ня або ухвалу. Правила ухвалення зазначених актів визначаються ст. 19 ЦПК та правилами щодо винесення рішення судом першої інстанції з урахуванням особливостей, що зазначені у статтях 314-316 ЦПК. Будь-яких труднощів у застосуванні вказаних норм суди апеляційних інстанцій не зазнають. Процесуальні акти апеляційного суду мають ухвалюватись із додержанням таємниці нарадчої кімнати. У нарадчій кімнаті питання на обговорення суду повинен ставити головуючий, а оформлювати рішення — суддя-доповідач. Рішення приймається більшістю голосів, головуючий голосує останнім. Рішення чи ухвала суду апеляційної інстанції має відповідати тим самим головним ви­могам, що й ухвала (рішення) суду першої інстанції, тобто законності й обґрунтованості, повноті, чіткості, ясності.

Після закінчення апеляційного провадження справа у семиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув, де вона зберігається. Семиденний строк, встановлений процесуальним законодавством для направлення справи до суду першої інстанції, по­чинається з дня проголошення рішення (ухвали) суду апеляційної ін­станції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Розгляд справи в апеляційному суді, таким чином, є одним із засо­бів реалізації завдання цивільного судочинства. Ним виступає понов­лення порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інте­ресів суб’єктів права^[43]. Виходячи з цього від належної реалізації апеля­ційним судом механізму розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою залежить ефективність поновлення прав, свобод чи інтересів вищевказаних осіб.

53) Ухвала та рішення суду касаційної інстанції
1. Розглянувши справу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу у разі: 1) відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін; 2) скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд; 3) скасування судових рішень із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду; 4) скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасоване апеляційним судом; 5) відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін; 6) зміни ухвали або скасування ухвали та вирішення питання по суті; 2. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення у разі скасування судових рішень і ухвалення нового або зміни рішення.

Зміст ухвали суду касаційної інстанції

1. В ухвалі суду касаційної інстанції зазначаються: 1) час і місце її постановлення; 2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів; 3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі; 4) короткий зміст заявлених вимог; 5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій; 6) узагальнені доводи касаційної скарги; 7) мотиви суду з посиланням на закон, яким він керувався; 8) наслідки розгляду касаційної скарги, які формулюються у резолютивній частині із зазначенням висновку суду касаційної інстанції, розподілу судових витрат, строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
2. У разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення.
3. У разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд, скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і передання справи для продовження розгляду в ухвалі суду касаційної інстанції має бути зазначено, які порушення права були допущені судом першої або апеляційної інстанції.

Зміст рішення суду касаційної інстанції
1. У рішенні суду касаційної інстанції зазначаються: 1) час і місце його ухвалення; 2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів; 3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі; 4) короткий зміст заявлених вимог; 5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини; 6) узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу; 7) мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судове рішення і ухвалив нове; 8) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; 9) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, якими суд керувався; 10) висновок суду про скасування або зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку щодо розподілу судових витрат, строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.

52) У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п´яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.