Рівень життя - це фактичний рівень забезпеченості людей матеріальними і духовними благами певної країни в конкретно-історичний період

Він визначається рівнем фактичного споживання матеріальних і духовних благ та послуг на душу населення, на одну сім'ю, а також його відповідністю національному соціальному стандарту - прожитковому мінімуму.

Прожитковий мінімум- це вартісна величина набору продуктів харчування достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров'я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Законом України прожитковий мінімум на 2005 р. на одну особу встановлено в обсязі 423 грн на місяць. Це соціальний орієнтир для формування величини мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії та інших соціальних виплат.

Прожитковий мінімум відображає так звану межу бідності населення, за якою настає деградація особистості.

У розвинутих країнах існує і такий показник, як якість життя населення, сформований на основі так званих індексів розвитку людини (ІРЛ), який характеризують:

- обсяг реального ВВП на душу населення;

- середню тривалість життя;

- рівень грамотності населення;

- середню тривалість навчання в країні.

Ці чотири стандарти (ІРЛ) використовуються у світовій практиці експертами ООН для встановлення відповідності рівня життя, освіченості і довголіття країни міжнародним стандартам.

Крім того, для аналізу стану її прогнозування соціально-економічної ситуації в країні розраховують й інші показники:

- рівень мінімальної погодинної заробітної плати;

- рівень безробіття;

- межу бідності;

- коефіцієнт народжуваності;

- рівень охорони здоров'я;

- рівень фізичного розвитку людини;

- якість і комфортність житла;

- тривалість робочого тижня;

- кількість вільного часу та наявність можливостей його раціонального використання;

- умови праці та ц безпеки;

- ступінь розповсюдження засобів зв'язку та комунікацій;

- стан і екологічна місткість навколишнього середовища тощо.

Між економічною та соціальною ефективністю виробництва існує тісний взаємозв'язок. Економічна ефективність є матеріальною основою вирішення соціальних проблем. У свою чергу, соціальний розвиток суспільства (зростання добробуту народу, його освітнього й культурного рівня, свідомого ставлення робітників до праці та ін.) суттєво впливає на підвищення ефективності суспільного виробництва.

7.4 Розробка плану здійснення проекту організації території підприємства.

По кожному заходу визначається його обсяг, терміни здійснення і необхідні витрати засобів. Потім складається зведений план здійснення всіх заходів щодо років.

Здійснення проекту землеустрою є важливою кінцевою стадією проведення в господарстві землеустрою. Здійснення проекту - це практична реалізація розроблених заходів за всіма складовими частинам та елементами: виконання плану освоєння проекту землеустрою в цілому з урахуванням конкретних умов господарства; контроль і систематичний нагляд за освоєнням проекту з подальшим внесенням змін у документи; збереження всіх меж полів і інших ділянок, а також своєчасне проведення техніко-геодезичних робіт з відновлення втрачених знаків тощо. Здіснення проекту землеустрою ФГ «Мрія» передбачається протягом наступних 5-10 років. Проект вважається повністю здійсненим за умови реалізації передбачених заходів і досягнення запланованих показників розвитку виробництва. Освоєними сівозмінами вважають такі, у яких розміщення культур по полях відповідає прийнятим схемам чергування, при збереженні меж полів. Перевірка виконання здійснення проекту відбувається щорічно, перед весняною сівбою фахівцями проектного інституту землеустрою (авторський нагляд).