Джерела формування оборотних коштів

Ефективна робота підприємства - це досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах. Мінімізація витрат - це, у першу

чергу, оптимізація структури джерел формування оборотних коштів підприємства, тобто розумне сполучення власних і кредитних ресурсів.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

- власні та прирівняні до власних;

- залучені;

- позичкові оборотні кошти (кредити)

Власні оборотні кошти – це кошти, що постійно знаходяться в розпорядженні підприємства і сформовані за рахунок власних ресурсів(прибуток і ін.).

Як правило, мінімальна потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал (фонд),відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення, цільове фінансування та цільові надходження (із бюджету, галузевих і між галузевих позабюджетних фондів). На вже діючих підприємствах власними джерелами фінансування оборотних коштів є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних кошті в сталі пасиви. Сталі пасиви — це мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів,авансування покупців(замовників). [2c,176-178]

Формувати оборотні кошти лише за рахунок власних джерел нині економічно недоцільно, оскільки це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат і збільшує ризик виникнення фінансової не стабільності підприємства. У такому разі підприємство вимушене звертатися до залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів,комерційного кредиту, кредиторської заборгованості.

У діяльності багатьох підприємств укорінялася порочна практика зловживання позиковими засобами. Нормою стала, на перший погляд парадоксальна ситуація, коли підприємство, яке вважається безнадійним боржником, в той же час має солідний валютний рахунок, здійснює активні фінансові вкладення в акції і інші цінні папери, в статутні капітали інших підприємств. В Україні на кінець 1990р. за рахунок кредиторської заборгованості фінансувалося лише 2% оборотних активів підприємств промисловості, то у 1993р. – 55%, у 1995р. – 68%, а у 1998 – 94% оборотних активів. [3c,57]

Надмірно висока облікова ставка НБУ, яка за інфляції 20 % на рік у 1998 р. становила понад 60 %, зробила майже неможливим одержання довгострокових кредитів. [4c,35]

Ураховуючи складний стан економіки підприємств, взаємні неплатежі, комерційні банки з метою гарантії повернення коштів, що надаються в позику, кредитують суб'єктів господарювання під заставу їхнього майна або за умови страхування ризику непогашення кредиту.[2c,178-179]

Слід також виділити інші джерела формування оборотних коштів, до яких відносяться засоби підприємства, тимчасово не використовувані за цільовим призначенням (фонди, резерви і ін.).