Поняття, види і загальні риси оперативних підрозділів

Ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» дає перелік підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:

– органів внутрішніх справ – кримінальною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, оперативно-розшуковими підрозділами Державної автомобільної інспекції;

– органів служби безпеки – розвідкою, контррозвідкою, військовою контррозвідкою, підрозділами захисту національної державності, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю, оперативно-технічним, оперативного документування;

– прикордонних військ – підрозділами по оперативно-розшуковій, роботі;

– управління державної охорони – підрозділом оперативного, забезпечення охорони;

– органів державної податкової служби – оперативними підрозділами податкової міліції;

– органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань – оперативними підрозділами.

Закон забороняє проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами.

Виходячи із оперативно-розшукового законодавства можна дати таке поняття оперативних підрозділів: оперативні підрозділи органів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність – це організаційно-обособлені управлінські структури, яким в правових приписах оперативно-розшукового законодавства і в нормативних актах органів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність, визначені завдання, принципи, підстави, компетенція, обсяг повноважень та обов’язків по здійсненню оперативно-розшукових заходів і інших правових дій по виконанню їх завдань.

Оперативним підрозділам властиві такі загальні ознаки:

– вони створюються в складі правоохоронних органів;

– виконують завдання, встановлені оперативно-розшуковим законодавством, відповідно до своєї компетенції;

– використовують в своїй діяльності гласні і негласні пошукові, розвідувальні та контррозвідувальні заходи;

– можуть виконувати оперативно-розшукову діяльність в повному обсязі або частково, або роботу оперативно-розшукового призначення допоміжного характеру в залежності від наданих їм повноважень;

– працюють під керівництвом посадової особи, яка несе персональну відповідальність за діяльність оперативного підрозділу, зокрема за підбір і розстановку оперативних працівників, якісне виконання ними своїх функціональних обов’язків;

– працюють в умовах чітко визначених законом повноважень і відомчої службової підпорядкованості;

– їх діяльність, що пов’язана з використанням негласних заходів, носить закритий характер;

– мають в своєму складі посадових осіб, які діють гласно і посадових осіб, які працюють на конспіративних засадах;

– забезпечують здійснення оперативно-розшукової діяльності, взаємодіючи з іншими галузевими оперативними і неоперативними підрозділами, а також іншими органами, здійснюючими оперативно-розшукову діяльність;

– діють на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами управління і населення.

Оперативні підрозділи здійснюють оперативно-розшукові заходи, які можна поділити на три групи, а саме:

а) оперативно-розшукові заходи судового санкціонування, тобто такі для здійснення яких необхідне судове рішення;

б) оперативно-розшукові заходи відомчого санкціонування, до яких відносяться ті заходи для здійснення яких необхідна постанова чи завдання, затверджені керівником органу, здійснюючого оперативно-розшукову діяльність;

в) оперативно-розшукові заходи не санкціоновані, тобто такі, які для виконання не вимагають ніякої санкції чи рішення і здійснюються оперативним працівником за власним рішенням.

Діяльність оперативних підрозділів – один із тих видів державної правової діяльності, який в найбільшій мірі обмежує права громадян на недоторканність, тому їх діяльність перебуває під контролем відповідних оперативних відомств і прокурорським наглядом, а повноваження оперативних підрозділів, які обмежують тимчасово права громадян, урівноважуються правом громадян оскаржувати дії оперативних підрозділів та отримувати необхідну інформацію, передбачену законом.

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» послідовно зв’язує питання про надання легітимності оперативно-розшуковим заходам за рахунок фіксації їх в переліку повноважень оперативних підрозділів.

Законодавець не обмежився переліком оперативно-розшукових заходів, можуть здійснювати оперативні підрозділи, а й пояснює окремі аспекти їх застосування. Так, надаючи право працівникам оперативних підрозділів запитувати осіб, законодавець дає їм можливість використовувати і добровільну допомогу громадян. Надаючи можливість оперативним підрозділам здійснювати проникнення в злочинне угрупування, законодавець гарантує негласним працівникам оперативних підрозділів, чи залученим до виконання завдань оперативних підрозділів особам, збереження в таємниці достовірних даних стосовно їх особистості, правовий захист, якщо вони діяли в стані необхідної оборони чи крайньої необхідності, гарантує соціальний і правовий захист у випадках, передбачених законом.
^