Стаття 6. Звернення стягнення кредитором на предмет застави

При неможливості виконувати зобов'язання за споживчим кредитом, у тому числі після реструктуризації згідно із цим Законом, позичальник має право звернутися письмово до кредитора із заявою про передачу предмета застави/іпотеки у власність кредитора.

Кредитор зобов’язаний не пізніше 30 календарних днів з дня отримання такої заяви укласти з позичальником договір про задоволення вимог у порядку, встановленому Законом України „Про іпотеку” та/або Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, за яким предмет застави/іпотеки передається у власність кредитора.

З дня укладення договору про задоволення вимог та передачу предмета застави/іпотеки у власність кредитора припиняється зобов’язання, що забезпечувалося заставою/іпотекою, навіть якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог кредитора.

Заява позичальника про передачу предмета застави/іпотеки кредитору направляється цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення на адресу кредитора, вказану в кредитному договорі.

З дня набрання чинності цим Законом забезпечення виконання зобов’язань за реструктуризованим споживчим кредитом обмежується виключно предметом застави (іпотеки). Кредитор не має права вимагати укладення договорів поруки за реструктуризованим споживчим кредитом.

Датою припинення зобов’язання за споживчим кредитом та договором, укладеним з іпотекодавцем, вважається дата укладання між позичальником та кредитором договору про задоволення вимог кредитора.

Забороняється звертати стягнення на нерухоме майно, що використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, у якому проживають малолітні діти, або яке є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, що перебуває в іпотеці, за умови що у власності позичальника або майнового поручителя немає іншого нерухомого житлового майна. Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 метрів квадратних для квартири та 250 метрів квадратних для житлового будинку. Заборона, встановлена цією частиною, не звільняє позичальника від зобов’язань за споживчим кредитом в іноземній валюті. Такий позичальник може провести реструктуризацію згідно з цим Законом.