Стаття 51. Самостійність поліцейського

1. Поліцейський у своїй діяльності є самостійним і незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання, звідки б вони не виходили.

2. Поліцейський діє у межах повноважень, визначених законами, посадовими інструкціями і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику.

Безпосереднім керівником є найближчий до поліцейського прямий керівник.

У разі спільного виконання повноважень поліцейськими, які обіймають рівні посади, серед них визначається тимчасовий керівник, виходячи з їх поліцейського звання. За рівних посад і поліцейських звань тимчасовим керівником є старший за віком поліцейський.

У разі спільного виконання повноважень поліцейськими, які обіймають різні посади, тимчасовим керівником визначається поліцейський, який обіймає вищу посаду.

3. Безпосередній керівник у межах наданих повноважень може віддавати накази, розпорядження. Наказ, розпорядження безпосереднього керівника є обов'язковими для виконання поліцейськими.

Керівник місцевої поліції, підрозділу адміністративної поліції, Прикордонної поліції має право віддавати накази, розпорядження, які є обов'язковими до виконання всіма поліцейськими відповідно місцевої поліції, підрозділу адміністративної поліції, Прикордонної поліції.

Посадовим особам міністерства, відповідального за державну політику у сфері забезпечення публічного порядку і захисту осіб, суспільства і держави від протиправних посягань, інших органів державної влади (крім суду і прокурора в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом), а також посадовим особам органів місцевого самоврядуваннязабороняється видавати накази, розпорядження та давати доручення, вказівки поліції щодо конкретних процесуальних дій в кримінальних провадженнях та провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, втручатися у них будь-яким іншим способом.

4. Поліцейському заборонено виконувати явно злочинні накази, розпорядження. Поліцейський у разі виникнення у нього сумніву в законності відданого керівником наказу, розпорядження має право відмовитися від його виконання або вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов’язаний виконати такий наказ, розпорядження. Одночасно з виконанням такого наказу, розпорядження поліцейський зобов‘язаний у письмовій формі повідомити про нього Поліцейську комісію.

Навіть у разі підтвердження наказу, розпорядження в письмовій або іншій формі поліцейському заборонено виконувати накази, розпорядження, внаслідок яких особу піддають катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаються до погроз застосування такого поводження, особу утримують у принизливих умовах, примушують до дій, що принижують її гідність.

5. Порядок віддання і виконання наказів, розпоряджень поліцейськими підрозділу кримінальної поліції, Фінансової поліції визначається Кримінальним процесуальним кодексом.

Поліцейський підрозділу кримінальної поліції, Фінансової поліції не зобов'язаний виконувати накази, розпорядження керівника, які викликають у нього сумнів в законності, якщо він не отримав їх у письмовій формі.

6. Якщо поліцейський виконав незаконний наказ, розпорядження, не дотримавшись вимог, передбачених цієї статтею, він несе відповідальність за своє діяння відповідно до закону.