АРХІТЕКТУРА. 1. Широкого розмаху набрало будівництво замків — фор­тець, що їх великі магнати використовували для особис­тої безпеки

1. Широкого розмаху набрало будівництво замків — фор­тець, що їх великі магнати використовували для особис­тої безпеки. Такі фортеці побудовано в Луцьку, Кам'янці-Подільському, Острозі, Мукачеві, Львові та інших містах.

2. Навколо великих міст для захисту від нападів турецьких і кримсько-татарських військ будувалися вали, фортеці (навколо Києва, Чернігова, Канева, Житомира, Переяс­лава, Білої Церкви та ін.)

3. Подібними до фортець і оборонних споруд були монастирі: Печерський (Київ), Густинський (Чернігівщина),

Мгарський (Лубенщина), Троїцький (у Межиріччі під Острогом) та ін.

4. Зводилися нові монастирі та церкви: Дерманський монастир на Волині, Церква Богоявлення в Острозі та ін.

5. В архітектурі характерне поєднання самобутнього стилю з кращими надбаннями епохи Відродження:

будинок Костянтина Корнякта — відомого діяча брат­ства у Львові (1580 р.);

Успенська церква у Львові (1598—1630 рр.); будинок Артемихи у Києві (початок XVII ст.).

6. Шляхта, магнати будували прекрасні палаци, прикра­шені різьбленням по дереву, кам'яними і дерев'яними скульптурами, картинами.

Окрасою таких палаців були сади. У XVI ст. сади закладали на італійський кшталт.

Вони були засаджені місцевими деревами, найбільше ли­пами. В садах були клітки з різними пташками: синьогорлицями, куріпками тощо.

У квітниках росли лілії, конвалії, білявки, а згодом з'явилися квіти, привезені з європейських країн, — тюльпани, нарциси та ін.

У другій половині XVII ст. поширвалися сади, закладені за французьким зразком: симетричні квітники мали форму квадратів, трикутників. Ставили статуї старовинних богів і героїв, а дерева підстригали у вигляді звірів, птахів, музич­них інструментів та ін.

7. На будівництві палаців, церков в Україні працювали відомі архітектори:

Петро Італієць збудував Братську церкву Успення у Львові (1559 р.);

Петро Красовський спорудив Корняктівську вежу й Трьох­святительську каплицю при Успенській церкві у Львові;

Павло Римлянин побудував Успенську церкву у Львові (1591—1612 рр.).

8. До нас дійшли фрагменти споруди українського рене­сансу — братської церкви в Луцьку (збереглася її вівтар­на частина).

9. Розвинулася ренесансна декоративна різьба в камені й дереві. Декоративна різьба в дереві широко використо­вувалася в іконостасі,

10. На початку XVII ст. поширився архітектурний стиль — українське бароко: монастир і колегія у Вінниці (1610 р.); домініканський костел у Києві (30-ті рр. XVII ст.).

11. Ширився реставраційний рух, особливо за Петра Мо­гили, а згодом за часів Хмельниччини (\відбудова зруй­нованих будівель княжих часів)

Петро Могила відбудував: Софійський собор; церкву Спаса на Берестові; Михайлівську церкву Видубицького монастиря та ін.

Date: 2015-07-22; view: 411; Нарушение авторских прав