Карьера. Политическая деятельность

С 1984 года - заместитель директора по учебно - воспитательной работе Днепропетровского механико - металлургического техникума.
С 1986 года работал заведующим отделом пропаганды и агитации Днепропетровского обкома комсомола, с 1989 года - первый секретарь Днепропетровского обкома ЛКСМУ.
С 1991 года - заместитель председателя правления коммерческого банка «Днепр».
С 1992 года - председатель правления «ПриватБанка».
С 1994 до 1997 года, в период внедрения гривны, - внештатный консультант Президента Украины по вопросам денежной политики.
С 1997 года - Вице - премьер - министр Украины по вопросам экономики.
В период с 1997 по 2001 год был заместителем председателя Государственной комиссии по проведению в Украине административной реформы, членом Высшего экономического совета Президента Украины.
С 1999 года - министр экономики Украины.
С 2000 года - народный депутат Украины, член парламентского комитета по вопросам финансов и банковской деятельности.
С 2002 года - председатель Национального банка Украины.
С 2005 года - председатель правления финансово - промышленной группы ТАС.
С 2007 года - председатель правления ОАО «Сведбанк» (правопреемник АКБ «ТАС Коммерцбанк»).
В 2008 году - советник премьер - министра Украины на общественных началах и сопредседатель Совета инвесторов при Кабинете министров Украины.
С 6 июня 2009 оставил все должности и сконцентрировался на политической деятельности.
На президентских выборах 17 января 2010 года Сергей Тигипко занял третье место, получив 13,05 % голосов избирателей (3,2 млн.).
С 28 ноября 2009 года - Председатель политической партии «Сильная Украина».
11 марта 2010 Верховная Рада Украины утвердила кандидатуру Сергея Тигипко на должность Вице - премьер - министра Украины.
9 декабря 2010 назначен Президентом Украины на пост Вице - премьер - министра - Министра социальной политики Украины.
С 17 марта 2012 года - заместитель Председателя Партии регионов.
С 12 декабря 2012 года - народный депутат Украины VИI созыва, член Комитета по вопросам информатизации и информационных технологий, заместитель председателя парламентской фракции Партии регионов.
Семья -Женат. Отец 4 детей.

Передвиборна Тігіпка Сергія Леонідовича

Як нам зберегти країну?

Наша країна в небезпеці. Загрози втрати суверенітету та масштабного економічного колапсу близькі як ніколи. Україні необхідний чіткий план запобігання катастрофі.

Позачергові завдання, які стоять перед українською владою, пов’язані з заходами для порятунку країни від розпаду та громадянської війни. Необхідно:

1. Припинити шкідливу діяльність Тимчасового Уряду. Сформувати Уряд професіоналів, незалежно від їхніх політичних поглядів.

2. Негайно розпустити будь-які незаконні збройні формування, незважаючи на їх територіальну та політичну належність. Прибрати зброю з вулиць.

3. Стабілізувати курс національної валюти. Зупинити інфляцію, яка стрімко наближається.

4. У найкоротший термін ухвалити необхідні законодавчі акти та провести прямі вибори губернаторів.

5. Провести реформу місцевого самоврядування. Досягти максимально можливої культурної та економічної автономії для регіонів.

6. Провести дострокові вибори до законодавчої влади всіх рівнів. Заборонити партіям формувати закриті списки.

7. Закріпити в Конституції України статус російської мови як другої державної. Повернути правовий статус іншим регіональним мовам.

Для розвитку країни якнайшвидше, після вирішення позачергових завдань, необхідно:

У сфері державного устрою:

1. Реформувати правоохоронну систему. Створити ефективну систему професійного і громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів.

2. Створити ефективну компактну армію на контрактній основі. Фундамент армії мають складати сили оперативного реагування.

3. Реформувати державний апарат. Ліквідувати підґрунтя для виникнення корупції.

4. Запровадити персональну відповідальність депутатів усіх рівнів. Запровадити процедуру відкликання депутатів та імпічменту Президента України.

5. Провести судову реформу. Країні необхідне ефективне і справедливе правосуддя, в іншому випадку будь-які економічні та адміністративні реформи не матимуть сенсу.

У сфері економіки:

1. Провести повномасштабні економічні реформи. Впровадити державні програми з переорієнтації українських підприємств на європейські ринки збуту та перехід на європейські технічні стандарти.

2. Створити в країні позитивний інвестиційний клімат. Вивести країну на рівень першої десятки країн зі сприятливими умовами для ведення бізнесу.

3. Розпочати реалізацію великих інвестиційних проектів з метою ліквідації безробіття. Кредити використовувати не на проїдання, а на будівництво доріг і мостів.

4. Гарантувати виплату допомог і пенсій. Забезпечити програми для підтримки соціально незахищеного населення країни.

5. Створити умови для розвитку інноваційних галузей економіки. Розробити план зниження енергетичної та сировинної залежності країни від Росії.

У міжнародній сфері:

1. Україні необхідно сформувати жорстку та самостійну зовнішню політику, використовуючи зіткнення інтересів та особливе буферне положення країни як інструмент впливу.

2. Припинити безглузді пошуки зарубіжних покровителів.

3. Законодавчо закріпити єдиний ефективний принцип міжнародної політики країни – прагматичне використання міжнародних відносин в інтересах України та її народу.

4. Відновити переговорний процес з усіх сфер діяльності з Росією на прагматичній основі та в інтересах України.

5. Розробити план відновлення територіальної цілісності країни в дотеперішніх кордонах.

Це складні, але необхідні кроки. Для їх виконання необхідні політична воля та професіоналізм. Я впевнений, що тільки так ми збережемо країну, передамо Україну своїм дітям та онукам. У нас немає іншого шляху. Немає іншого вибору. Україна буде сильною!