Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Р о з п и с к а⇐ ПредыдущаяСтр 53 из 53 про отримання копій обвинувального акта, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування
Я, підозрюваний Бистрицький Р.В., відповідно до ст. 293 КПК України даю цю розписку слідчому Іванову І.І. в тому, що я отримав копії обвинувального акта у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 100016 від 19 листопада 2012 року на _____ арк. в одному примірнику, цивільного позову на ___ арк. в одному примірнику, а також копію реєстру матеріалів досудового розслідування на _____ арк. в одному примірнику.
Підпис 16 грудня 2012 року [1] Вирішуючи питання про те, в рамках якої слідчої дій можливо законно вилучити мобільний телефон після встановлення його місцезнаходження, в новому КПК України існує проблема, сутність якої полягає у наступному. Так, вилучати телефон в рамках процедури “Тимчасового вилучення майна” не можна, оскільки ч. 1 ст. 167 КПК України чітко визначає, що тимчасово майно може бути вилучено лише у підозрюваного. В нашій ситуації відсутні підстави надати статус підозрюваного, оскільки підготовка повідомлення про підозру вимагає додаткових витрат часу, а затримати особу, у якої знаходиться мобільний телефон, немає підстав, оскільки цю особу не застали під час вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України). Так само немає підстави для затримання, що передбачена п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, оскільки проведене встановлення місцезнаходження телефону після спливу цілої доби з моменту вчинення кримінального правопорушення не дозволяє вести мову про згадану в п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України обставину, як “безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення”. Хоча й запропонована нами процедура вилучення мобільного телефону в порядку передбаченому Главою 15 “Тимчасовий доступ до речей і документів” також є дискусійною, оскільки на момент вирішення питання про надання дозволу на проведення цієї процесуальної дії відсутні передбачені п. 4 ч. 2 ст. 160 КПК України відомості про фізичну/юридичну особу, у володінні якої перебуває мобільний телефон. Однак, пропонуючи цю процедуру, ми виходимо з передбаченого ч. 6 ст. 9 КПК України положення, відповідно до якого: “У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України”. Такими засадами ми вважаємо передбачені п. 5 та п. 9 ч. 1 ст. 7 КПК України засади “забезпечення права на свободу та особисту недоторканість” та “недоторканість права власності”. [2] Під час складання цього процесуального документу та подальшого його зберігання в матеріалах кримінального провадження слід враховувати положення відомчих нормативно-правових актів, які будуть регламентувати порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій та зберігання отриманих результатів відповідно до режиму таємності. [3] З 01 січня 2013 року почнуть функціонувати центри з надання вторинної правової допомоги, котрі відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року 1363 “Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної правової допомоги про випадки затримання осіб” зобов’язані забезпечити прибуття призначеного Центом адвоката протягом однієї години (а у виняткових випадках – не пізніше ніж протягом шести годин) з моменту отримання відповідного доручення. [4] Відповідно до ч. 1 Прикінцевих положень КПК України ч. 1 ст. 45 КПК України вводиться в дію через рік після створення Єдиного реєстру адвокатів України. [5] Під час застосування електронного засобу контролю слідчий згідно з Положенням про порядок застосування електронних засобів контролю зобов’язаний скласти відповідний пакет процесуальних документів з метою роз’яснення: правил користування пристроєм, техніки безпеки поводження з ним та наслідками його зняття або неправомірного втручання в його роботу; роз’яснити підозрюваному обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та вручити пам’ятку з експлуатації електронних засобів контролю. Представник уповноваженого підрозділу МВС реєструє особу, яка зобов’язана носити ЕЗК, вносить відомості до журналу обліку осіб, до яких застосовуються ЕКЗ. [6] Також складаються інші процесуальні документи, передбачені Положенням про порядок застосування електронних засобів контролю, а саме: додаток 1-6.
|