Подальший конституційний процес

Основні по літичні події кінця 1990-х — по чатку 2000-х рр.

Березень 1998 р. Вибори до Верховної Ради

• Уперше відбувались за змішаною (мажоритарно- пропорційною) системою: половину депутатів обирали за одномандатними округами, іншу половину — за списками кандидатів від політичних партій або блоків на основі пропорційного представництва.

• Необхідний 4 % бар’єр подолали 8 партій: КПУ — 24,65 %, Народний Рух України — 9,4 %, виборчий блок СПУ та СелПУ — 8,6 %, Партія зелених — 5,4 %, НДП — 5 %, Всеукраїнське об’єднання «Громада» — 4,7 %, ПСПУ — 4 %, СДПУ — 4 %.

• Перевагу в парламенті дістали ліві партії.

• Жодна з політичних сил не отримала достатньої кількості голосів для створення парламентської більшості. Кожному із політичних таборів бракувало внутрішньої єдності

Жовтень 1999 р. Президентські вибори 1999 р.

• Зареєстровано 13 кандидатів на посаду Президента.

• Відбулося два тури виборів: у першому перемогли Л. Кучма та П. Симоненко, у другому — остаточну перемогу здобув Л. Кучма (56,25

16 квітня 2000 р. Всеукраїнський референдум. Винесено питання:

• недовіра Верховній Раді;

• скасування депутатської недоторканості;

• скорочення кількості депутатів до 3000 осіб;

• формування двопалатного парламенту;

• прийняття Конституції на Всеукраїнському референдумі;

• право Президента на розпуск Верховної Ради, якщо протягом місяця в ній не сформувалася парламентська більшість.

Більшість громадян України підтримали нововведення, але вони так і не були втілені в життя

28 листопада 2000 р. Початок «касетного скандалу» у зв’язку зі зникненням журналіста Г. Гонгадзе, який писав критичні статті на адресу Президента та його оточення. Загострення політичної ситуації

31 березня 2002 р. Чергові вибори до Верховної Ради: блок «Наша Україна» на чолі з В. Ющенком (23,57 %), КПУ (19,98 %), блок «За єдину Україну!» (11,77 %), БЮТ па чолі з Ю. Тимошенко (7,26 %), СПУ (6,87 %), СДПУ(о) (6,27 %), за мажоритарними округами перемогли переважно проурядові депутати.

Вибори засвідчили поразку лівих партій. Створена пропрезидентська парламентська більшість довго не протрималася за відсутності спільних ідеологічних засад. Опозиція також ще не була готова створити власну більшість

6 березня 2003 р.

Указ Президента про винесення на всенародне обговорення проекту Закону «Про внесення змін до Конституції

України», у результаті якого відмовилися від ідеї двопалатного парламенту та скорочення кількості депутатів

2004 р. Політична реформа

• Обрання депутатів за партійними списками.

• Розподіл парламенту на 2 палати.

• Формування коаліційного уряду парламентською більшістю, яка відповідає за його роботу.

• Надання Президентові права розпускати парламент у разі нестворення у визначені строки більшості, неспроможності більшості сформувати уряд, неухвалення державного бюджету на наступний рік

• Перетворення України з президентсько- парламентської республіки на парламентсько-президентську (парламент призначає прем’єр-міністра і затверджує склад уряду. Президент призначає міністрів оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, з питань надзвичайних ситуацій та інших — тобто чітко розмежовуються сфери відповідальності).

• Розмежування в часі виборів до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування, Президента, але впродовж одного року та на один термін — 5 років.

• Визнання результатів всеукраїнського референдуму (прямої волі народу) без затвердження будь-яким органом влади

2004 р. Вибори Президента України

• 26 кандидатів на посаду Президента, жорстка боротьба

між ними. Вибори тривали впродовж трьох турів.

І тур — 31 жовтня 2004 р.

• Переможці В. Ющенко (39,26 і В. Янукович (39,11

ІІ тур — 21 листопада 2004 р.

• Центральна Виборча Комісія (ЦВК) оголосила переможцем

В. Януковича. Коаліція опозиційних сил звинуватила ЦВК у фальсифікації результатів виборів, оскаржила рішення ЦВК у Верховному Суді України й вивела на площу Незалежності в Києві своїх прибічників (ці події отримали назву «помаранчева революція»).

• Зважаючи на напружену ситуацію в країні та наявні матеріали про порушення під час голосування, Верховний Суд виніс рішення про переголосування II туру президентських виборів.

• 8 грудня Верховна Рада прийняла пакет документів (містив зміни до Закону «Про вибори Президента України», політичну реформу, яка повинна була набрати чинності з вересня 2005 р. або січня 2006 р., інші домовленості); переобрання ЦВК, яку очолив Я. Давидович.

ІІІ тур — 26 грудня 2004 р.

• Результати: В. Ющенко (51,99 %), В. Янукович (44,21 %).

• Президентом України проголошено В. Ющенка, інавгурація якого відбулася 23 січня 2005 р.

2006 р. Вибори до Верховної Ради

• Відбувалися за партійними списками.

• Взяло участь 45 політичних партій та блоків.

• Р езультати виборів: Партія регіонів (32,14 %), БЮТ (22,29 %), блок «Наша Україна» (13,95 %), СПУ (5,69 %), КПУ (3,66

30 вересня 2007 р.

Позачергові вибори до Верховної Ради

• Відбулися за пропорційною системою в загальнодержавному

виборчому окрузі. Прохідний бар’єр для партій і блоків становив 3 % від числа виборців, що взяли участь у голосуванні.

• Результати: Партія регіонів — 34,35 %, блок Юлії Тимошенко — 30,71 %, блок «Наша Україна — Народна самооборона» — 14,15 %, КПУ — 5,39 %, «Блок Литвина» — 3,96 %

2010 р. Вибори Президента України

І тур — 17 січня 2010 р.

• Всього 18 кандидатів.

• Результати: В. Янукович — 37,32 %, Ю. Тимошенко —25,05 %

ІІ тур — 7 лютого 2010 р.

• Результати: В. Янукович — 48,95 %, Ю. Тимошенко — 45,47 %.

• Президентом України обрано В. Януковича

30 вересня 2010 р. Рішення Конституційного суду про відміну Політичної реформи 2004 р.