Модуль1. Вивчення теоретичного курсу дисципліни

Вивчення теоретичного курсу дисципліни

Змістовий модуль 2. Теоретичні основи організації грошового обороту

Тема 3. Грошовий оборот і грошова маса

Питання для самостійного вивчення

1. Сутність і структура грошового обороту.

2. Модель грошового обороту. Грошові потоки.

3. Маса грошей в обігу. Грошові агрегати і грошова база.

4. Закон грошового обігу.

Методичні рекомендації

Маса грошей, що перебувають в обороті, має дві форми: готівкову і безготівкову. Розмежування грошового обороту на готівковий і безготівковий стає інструментом регулювання об‘єкта грошового обороту – грошової маси.

Зауважимо, що більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підприємств і організацій, банківських і фінансових установ, населення.

Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через банківські установи, що в них відкрито рахунки суб‘єктів підприємницької діяльності.

Готівковий оборот обслуговується банкнотами, розмінною монетою і паперовими грошима (казначейськими білетами).

Між готівковим і безготівковим оборотом існує тісний взаємозв‘язок: гроші постійно переходять із однієї сфери обороту в іншу, змінюючи форму готівкових знаків на депозит в банку і навпаки. Надходження безготівкових коштів на рахунок у банку – неодмінна умова для видачі грошей. Тому безготівковий платіжний оборот невіддільний від обігу готівки і утворює разом з ним єдиний грошовий оборот країни, в якому знаходяться єдині гроші одного найменування.

Необхідно розуміти відмінність у тлумаченні понять «оборот» та «обіг». Грошовий обіг - це безперервний рух грошей, які обслуговують реалізацію товарів, послуг і нетоварні розрахунки під час суспільного відтворення. На мікроекономічному рівні грошовий обіг обслуговує кругообіг індивідуального капіталу. При цьому гроші виступають однією з функціональних форм капіталу, є його складовою та елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. На макроекономічному рівні грошовий обіг обслуговує кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Тому його називають ще сукупним грошовим обігом. Тут гроші функціонують виключно як гроші і не є функціональною формою капіталу. Подумайте, чому так.

Розглядаючи друге питання, перш за все слід засвоїти сенс поняття «грошовий потік». Під ним розуміють сукупність платежів, що обслуговують окремий етап (чи його частину) процесу розширеного відтворення.

Необхідно знати, з яких грошових потоків складається грошовий оборот. Радимо намалювати в зошиту модель такого обороту.

Зверніть увагу на сучасні засоби платежу, що обслуговують грошовий обіг, їх можна розглядати за формами існування, за характером випуску та закономірностями обігу.

За формами існування – це:

1) готівка;

2) депозитні гроші;

3) електронні гроші.

За характером випуску – це:

1) паперові (у вузькому розумінні) або бюджетні гроші;

2) кредитні гроші.

Кредитний характер може бути притаманний усім формам грошей.

Студенти повинні знати особливості обігу сучасних засобів платежу: банкноти, розмінної (білонної) монети, депозитних грошей, векселів, чеків та вміти їх охарактеризувати.

Вивчення третього питання потребує засвоєння того, що грошова маса є сукупністю залишків грошей у всіх їх формах. Для визначення обсягу та структури грошової маси застосовується відповідний набір грошових агрегатів. Вони будуються шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Зверніть увагу на грошові агрегати, що характерні для країн з розвинутою ринковою економікою. Їх кількість і склад відрізняються між країнами і, відповідно є відмінність з Україною.

Крім грошових агрегатів НБУ визначає показник, що називається грошовою базою. Грошова база – це гроші, які беруть участь в кредитному та грошовому оборотах, але створюють базу для їх розширення. Вона містить нульовий агрегат (М₀), готівку в касах банків та резерви комерційних банків на їх рахунках в НБУ.

Четверте питання. Закон кількості грошей, що необхідні для обігу, полягає в тому, що протягом певного періоду для обігу необхідна лише певна маса купівельних платіжних засобів. Зміст цього закону можна виразити рівнянням: К _ф = К _н, де К _ф - фактична маса грошей в обігу; К _н - об’єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Пригадайте рівняння обміну І.Фішера, що приводилось у посібнику раніше, з якого видно, що кількість грошей, що необхідна для забезпечення обігу товарів і послуг, прямо пропорційна номінальному обсягу виробництва (ВНП) та обернено пропорційна швидкості обігу грошової одиниці.

У країнах з розвиненою ринковою економікою врахування закону грошового обігу здійснюється на основі визначення його стану, тобто фактичної міри збалансованості К _ф і К _н та розробки і впровадження в життя відповідно кредитної та бюджетної політики. Збалансованість К _ф і К _н є важливою умовою забезпечення сталості грошей.

Література

1. Вступ до банківської справи /За ред. Савлука М.І. – К.: Лібра, 1998. – Розд. ІІ, § 2.1.

2. Войтюк Д. Грошові потоки: класифікація та вплив на грошову масу і грошову базу // Економіка України. - № 5. – 1999.

3. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид.,перероб. і доп. / За ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002.

4. Івасів Б.С. Гроші та кредит. Підручник. – Вид. 2-ге змін. й доп. Тернопіль: «Карт-бланш», 2005.

5. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія і практика. – К.: ЦУЛ, 2011. – 352 с.

6. Войтюк Д. Грошові потоки: класифікація та вплив на грошову масу і грошову базу // Економіка України. – 1999. – № 5. – С. 22-30.

7. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навчальний посібник. – видання четверте, перероб. та допов. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 2002.

8. Левченко Л.В. Гроші та кредит: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2011. – 224 с.

9. Михайловська І.М. Гроші та кредит: Посібник. – К.: КНЕУ, 2010. – 432 с.

10. Нікіфоров П.О. Система регулювання грошового обігу // Фінанси України. – 2001. - № 12.

Тема 4. Грошові системи

Питання для самостійного вивчення

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання слід зрозуміти, що загальноприйнятим є визначення грошової системи як встановленої державою форми організації грошового обігу в країні. Необхідно розглянути елементи грошової системи і вміти їх пояснювати.

Вивчаючи друге питання, слід звернути увагу на те, що в ряді підручників йдеться не про види, а про типи грошових систем, що одне й те саме. Необхідно ознайомитися з класифікацією грошових систем за різними критеріями. Звертаємо увагу, що еволюція грошових систем відбувалась досить тривалий час і за цей період змінилась від металевого обігу на паперово-грошовий і згодом на кредитний обіг. Проте це не означає, що змінились і елементи грошової системи. Зміни відбулись всередині них. Інакше кажучи, обіг металевих грошових знаків залишився, але з відходом золота із обігу нині обмінюються білонні монети всередині національних грошових систем.

Трете питання присвячено створенню в Україні власної грошової системи в другій половині 90-х років минулого століття. Особливістю цього процесу є те, що українська національна грошова система була створена в ході грошової реформи 1996 р., запровадженню її передував перехідний період з тимчасовою грошовою одиницею – спочатку так званим купоном, а згодом українським карбованцем.

Грошово-кредитна політика, її цілі та інструменти розглядаються в четвертому питанні. Грошово-кредитна політика – це сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава. Розробкою і реалізацією грошово-кредитної політики займається центральний банк (ЦБ). Зауважимо, основними типами грошово-кредитної політики є політика грошово-кредитної рестрикції і політика грошово-кредитної експансії. Студентам треба знати, що являють собою обидва типи.

Слід визначити інструменти грошово-кредитної політики, що використовується ЦБ з метою грошово-кредитного регулювання. Це:

Ø здійснення операцій на відкритому ринку, де реалізуються державні цінні папери;

Ø регулювання резервної норми комерційних банків;

Ø зміна норми банківського процента.

Вивчаючи операції на відкритому ринку, слід зауважити, що вони зводяться до здійснення купівлі та продажу уповноваженими установами держави її цінних паперів.

Коли ЦБ купує цінні папери, що перебувають у володінні комерційних банків, він здійснює додаткову грошову емісію. У цьому разі у зв'язку із зростанням резервів збільшується кредитний потенціал комерційних банків.

Продаж цінних паперів держави комерційним банкам дає інший результат. У разі купівлі на відкритому ринку цінних паперів резерви, комерційного банку і, відповідно, кредитоспроможність падають. Як наслідок, загальна маса грошей, що перебувають в обігу, а також ліквідність фізичних та юридичних осіб знижується.

Далі слід звернути увагу на управління обов’язковими резервами. Обов'язкові резерви є частиною (нормою в процентах) банківських депозитів та інших пасивів, отриманих банком з інших джерел, яка, згідно з чинним законодавством або встановленими нормативними актами, має зберігатись у формі касової комерційних банків та їхніх депозитів у центральному банку.

ЦБ багатьох країн Заходу здійснюється диференційоване визначення норми резерву за поточними і терміновими вкладами. Законом України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що встановлення норм обов'язкових резервів комерційних банків є компетенцією НБУ.

Мета нормативного визначення обов'язкових резервів — забезпечення захисту інтересів клієнтів і надійності комерційних банків, підтримання ліквідності останніх.

Студенти повинні знати, що змінюючи норму обов'язкового резерву, ЦБ безпосередньо впливає на пропозицію грошей та банківського кредиту. Якщо зменшується норма обов'язкових резервів, комерційні банки мають можливість збільшити ліквідність своїх активів і вдатися через кредитування до емісії нових грошей. Коли норма резерву підвищується, ці можливості звужуються.

Розгляд питання слід завершити характеристикою облікової політики ЦБ. Облікова ставка процента формується на базі надання центральними банками позик комерційним банкам. Такий кредит надається банкам, що зіткнулися з тимчасовими фінансовими труднощами, як правило, на короткий строк і під заставу державних цінних паперів.

Коли комерційний банк бере позику у ЦБ, він збільшує на таку суму вільні резерви і кредитний потенціал. Це надає банкові-позичальнику можливість видавати додаткові кредити населенню та юридичним особам.

Облікова ставка відіграє опосередковану функцію — визначає комерційним банкам вартість кредитів ЦБ. Якщо облікова ставка процента знижується, то у комерційного банку виникає зацікавленість в отриманні додаткових сум таких кредитів, і навпаки. Відповідно, через зміну облікової ставки збільшується або зменшується на грошовому ринку пропозиція кредитних ресурсів. З урахуванням змін у позиції надлишкового резерву ця динаміка реалізується через механізм кредитного мультиплікатора.

Вивчаючи це питання, зверніть увагу на поняття «сеньйораж». Це —дохід, який отримує уряд внаслідок монопольного права друкувати гроші.

Необхідно підкреслити, що купівля ЦБ державних боргових зобов'язань називається монетизацією бюджетного дефіциту. Це в свою чергу призводить до інфляції.

Студенти повинні знати, що населення в країнах з високим рівнем інфляції, як правило, не купує нових державних зобов’язань, валютні резерви ЦБ вичерпані, тому держава фінансує бюджетний дефіцит шляхом емісії.

Література

1. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч.-методичний посібник. – 2-е видання, перероб і допов. – К.: ЦУЛ, 2002. – Лекція № 5.

2. Гальчинський А.С. Теорія грошей: Навчальний посібник. – К.: Основи, 1998. Гл. ІІІ, тема 8. - С. 232-263; тема 10.

3. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид.,перероб. і доп. / За ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002.

4. Івасів Б.С. Гроші та кредит. Підручник. – Вид. 2-ге, змін. й доп. Тернопіль: «Карт-бланш», 2005.

5. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія і практика. – К.: ЦУЛ, 2011. – 352 с.

6. Колесніков О.В. Історія грошей і фінансів. – К.: ЦУЛ, 2008. – 180 с.

7. Левченко Л.В. Гроші та кредит: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2011. – 224 с.

8. Михайловська І.М. Гроші та кредит: Посібник. – К.: КНЕУ, 2010. – 432 с.

9. Полозенко Д.В. Про гроші, інфляцію та фінанси у трансформаційній економіці // Фінанси України. – 2008. - № 2. – С.82-88.