Продовження додатка U. фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати

фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Частина 2 ст. 536 ЦК України вказує, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Слід зазначити, що визначення розміру процентів, передбачених ч. 3 ст. 693 та ст. 536 ЦК України, не врегульоване законодавством та не визначено укладеним між сторонами договором.

Частиною 1 статті 8 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Правова природа сплати процентів за користування чужими грошовими коштами є подібною за змістом з правовою природою зі сплати процентів за договором позики, оскільки предметом даних правовідносин є грошові кошти, які знаходяться в іншої особи, та за користування якими слід сплачувати проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивачем нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ за період з 27.04.2007 по 17.08.2007 в сумі 1365,84 грн. Правильність нарахування процентів судом перевірена.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2731,68 грн та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1365,84 грн є обґрунтованими.

Слід також зазначити, що ухвалою від 15.01.2008 р. Львівський апеляційний господарський суд зобов'язував відповідача надати суду докази відмови позивача від прийняття товару і докази поставки товару на територію (склад) позивача згідно з п. 3.1 договору № 14-СТ від 16.04.2007 р., які ТзОВ «Агро-Захід» суду не надані.

З огляду на наведене доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.