Валюта, її види, призначення та сфери використання. Формування валютного курсу

Валюта - це грошова одиниця, що використовується для вимірювання величини вартості товару. Поняття «валюта» використовується в трьох значеннях:

■ національна валюта - грошова одиниця даної країни (українська гривня, американський долар, російський рубль та ін.);

■ іноземна валюта - це грошові знаки іноземних держав;

■ міжнародна (регіональна) валюта - це спеціальні права запозичення (СПЗ) та євро.

Класифікація валюти:

1. За статусом: національна; іноземна; міжнародна; регіональна;

2. По відношенню до валютних запасів країни: резервна; інші валюти;

3. По режиму застосування: вільноконвертована; частково конвертована (зовнішньо або внутрішньо конвертована); неконвертована.

4. За видами валютних операцій: валюта ціни контракту; валюта платежу; валюта кредиту; валюта клірингу; валюта векселя; валюта експортера та імпортера.

5. По відношенню до курсів інших валют: сильна (тверда); слабка (м’яка).

6. За матеріально-речовою формою: готівкова; безготівкова.

7. За принципом побудови: звичайна; за типом «кошика».

Котирування валюти - це встановлення курсу валют. Пряме і непряме котирування єдині за своєю економічною природою, оскільки відображають вартість однієї валюти, виражену через іншу. Пряме котирування - це еквівалент деякої кількості іноземної валюти в одиниці національної валюти. Наприклад, 0,187 USD /1 UAN. Непряме котирування визначає кількість національної валюти за одиницю іноземної, наприклад 5,35 UAN / 1 USD. Валютний курс виступає як ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни.

Потреба встановлення валютного курсу зумовлена тим, що національна валюта за межами внутрішнього ринку не може виступати фактичним купівельним платіжним засобом. Розрізняють фіксований та гнучкий (ринковий) валютні курси. Фіксований валютний курс передбачає закріплення золотого вмісту грошових одиниць або фіксацію у твердій валюті. Гнучкий валютний курс поділяється на:

■ плаваючий курс, що передбачає режим вільного ринкового коливання курсу і формується під впливом попиту та пропозиції (характерний для твердих валют);

■ коливний курс - ринковий курс, що коригується валютними інтервенціями центральних банків.

Процедура котирування, яка складається із визначення та реєстрації курсу шляхом послідовного порівняння попиту і пропозиції валют, називається фіксингом і на основі фіксингу встановлюються курси продавця і покупця на кожну валюту. Курс продавця - це ціна, за якою учасники ринку продають валюту. Курс покупця -це ціна, за якою учасники купують валюту.

При прямому котируванні курс покупця вищий, а курс продавця нижчий; при непрямому котируванні, навпаки - курс продавця вищий, а курс покупця -нижчий.

Крос-курс - це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється стосовно третьої.

Існує безліч чинників, що впливають на коливання валютних курсів на ринку:

■ зміни обсягів ВВП;

■ рівень цін і темпи інфляції;

■ підсумкове сальдо платіжного балансу;

■ процентні ставки;

■ ступінь довіри і спекуляції;

■ хеджування валютних ризиків;

■ інтервенція центрального банку;

■ валютне регулювання в державі.

В Україні проведення валютних операцій регулюється Декретом Кабінету Міністрів «Про валютне регулювання і валютний контроль». У ньому визначено принципи здійснення юридичними і фізичними особами валютних операцій.