Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Міжнародний банк реконструкції і розвитку





Група Світового банку (The World Bank Group - WB) - це міждержавна інвестиційна група, що об'єднує такі п'ять організацій:

- Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

- Міжнародну асоціацію розвитку (МАР);

- Міжнародну фінансову корпорацію (МФК);

- Багатосторонню агенцію гарантування інвестицій (БАЛ);

- Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС).

Діяльність усіх цих організацій спрямована на досягнення єдиної мети, якою задекларовано сприяння економічному і соціальному прогресу бідних країн, але кожна з них забезпечує досягнення цієї мети власними методами; водночас як одні організації надають позики урядам промислово менш розвинених країн, інші кредитують приватний сектор цих самих країн, ще інші надають гарантії іноземним інвесторам на випадок "некомерційних ризиків", а останні примирюють уряди з іноземними інвесторами у разі виникнення між ними фінансових суперечок.

Говорячи про загальні особливості діяльності групи Світового банку (СБ), слід зазначити таке.

1. Група орієнтується на підтримку насамперед інфраструктурних проектів - у сфері енергетики, транспорту, водного господарства, систем зв'язку та ін., куди неохоче вкладають свої капітали приватні банки та інші кредитні й інвестиційні інститути, направляється майже половина кредитних ресурсів групи Світового банку. Те саме можна сказати про проекти у сфері сільського господарства, що характеризуються високою капіталомісткістю та відносно невисокою рентабельністю (на ці проекти припадає 1/5 кредитних ресурсів). Водночас безпосередньо на промислові проекти спрямовується не більше 1/5 кредитних ресурсів у межах групи Світового банку.

2. Із середини 70-х років у кредитній політиці групи Світового банку важливу роль почали відігравати так звані соціальні проекти: пов'язані з ліквідацією бідності, розвитком охорони здоров'я, освітою, охороною навколишнього середовища, демографією (плануванням сім'ї) тощо. Більшість цих проектів належать до категорії "затратних" і в принципі не можуть бути реалізовані у межах схем проектного фінансування.

Міжнародний банку реконструкції та розвитку - основний інститут у групі Світового банку.

Договір про МБРР, що став одночасно його Статутом, офіційно набув чинності 27 грудня 1945 р., а свою діяльність Банк почав 26 липня 1946 р. МБРР є спеціалізованою установою, яка входить у систему ООН. Місцеперебування МБРР - Вашингтон (США), Європейського бюро - Париж (Франція), Токійського бюро - Токіо (Японія).

Членами - засновниками першої кредитної організації групи Світового банку - МБРР - стали 39 країн, які до 31 грудня 1945 р. підписали Статут як самого Банку, так І Міжнародного валютного фонду.

Мета створення МБРР полягала:

1) у наданні допомоги у відбудові та розвитку територій країн - членів організації шляхом залучення інвестицій для розбудови економік, знищених чи пошкоджених війною, а також для конверсії військово-промислового комплексу і підтримки розвитку продуктивних сил у менш розвинених країнах;

2) залученні під гарантії Банку приватних іноземних інвестицій; у разі несприятливих умов кредитів, що пропонує приватний сектор, у наданні позик з власних авуарів;

3) сприянні довгостроковому збалансованому зростанні міжнародної торгівлі і підтримці рівноваги балансу платежів за рахунок залучення міжнародних інвестицій у розвиток продуктивних сил країн - членів Банку, що має стимулювати зростання продуктивності, рівня життя та поліпшення умов праці на території країн-членів;

4) залученні позик із-за кордону або гарантуванні їх надходження з інших каналів для першочергової реалізації найкорисніших і найактуальніших проектів;

5) врахуванні під час реалізації своїх операцій впливу міжнародних інвестицій на бізнесове довкілля у країнах-членах; стимулюванні якнайшвидшої конверсії військової промисловості найменш болісним шляхом.

Назву "банк" МБРР отримав завдяки своїм операціям, які традиційно здійснюють банки: підписка на капітал, надання кредитів та/чи гарантій, випуск облігацій тощо. Але за іншими показниками - типом акціонерів, процедурою підписки на капітал, обмеженням обсягу короткострокових запозичень і, головне, за неприбутковим характером діяльності - він не має жодних спільних ознак із традиційними банками.

Наприкінці 40-х років найактуальнішим завданням МБРР було забезпечення фінансування реконструкції зруйнованих війною економік західноєвропейських країн. Для цього використовувались як власні кошти Банку, так і залучені через нього капітали американських інвесторів. За допомогою таких операцій МБРР сприяв економічній та політичній стабілізації в цих країнах, а водночас і поширенню впливу американського капіталу на їх економіку.


Із середини 50-х років, коли становище західноєвропейських країн дещо стабілізувалось, а країни - отримувачі позик досягли рівня економічної самостійності, МБРР змінив напрям діяльності. Відтоді він зосередив зусилля на наданні фінансової допомоги найбіднішим країнам світу.

Наприкінці 80-х - на початку 90-х років Банк почав кредитувати країни з транзитивною економікою. До цієї групи за класифікацією МБРР належали 15 колишніх республік СРСР, а також Албанія, Болгарія, Боснія й Герцеговина, Македонія, Кіпр, Польща, Румунія, Словачинна, Словенія, Хорватія й Угорщина. За останнє 10-річчя фінансування зростало випереджальними темпами: якщо в 1989-1993 рр. цій групі країн виділялось у середньому 2,6 млрд. дол. США на рік, то в 1999 р. - уже майже 5,3 млрд дол.

МБРР є міжнародним відкритим акціонерним товариством, кількість членів якого постійно зростає. Його Статутом досить детально розроблені всі питання, пов'язані зі вступом до МБРР нових членів, процедурою виходу будь-якої країни з Банку, регламентація роботи Банку, його організаційна структура, порядок формування вищих органів керівництва та їхні повноваження, порядок формування і використання авуарів МБРР. Так, зокрема, відповідно до статті II Статуту Банку членом МБРР може стати будь-яка країна світу. На 1 січня 2011 р. членами МБРР є 187 країн.

Засновники обох міжнародних організацій (МВФ і МБРР) обмежили можливість вступу країн до МБРР її обов'язковим членством у МВФ. Для розуміння обґрунтованості цієї вимоги слід згадати, що країни, які стали членами МВФ, беруть на себе зобов'язання реалізувати власну національну валютно-фінансову політику відповідно до так званого "кодексу поведінки", зафіксованого в документах МВФ. "Кодекс поведінки" включає зобов'язання всіх країн-членів дозволяти вільно і без обмежень обмінювати свої валюти на іноземні, інформувати МВФ про ті планові зміни у їх фінансовій та монетарній політиці, які можуть вплинути на економіку інших держав-членів та, наскільки це можливо, модифікувати цю політику, спираючись на поради МВФ з урахуванням інтересів усіх членів організації.

Крім обміну інформацією, між організаціями здійснюється також координація надання ними фінансової допомоги краї-нам-членам. Ця координація є односторонньою: якщо МВФ приймає свої рішення самостійно на основі попередніх консультацій з різними міжнародними організаціями, урядом і діловими колами країн - претендентів на позики та численними експертами, то МБРР при винесенні своїх рішень завжди зважає на оцінювання платоспроможності кожної країни фахівцями Фонду.

Не тільки вступ до МВФ, а й виключення з нього супроводжується аналогічними діями з боку МБРР: будь-який акціонер Банку, що припиняє (добровільно чи примусово) своє членство у Фонді, обов'язково виключається з числа акціонерів Банку впродовж трьох місяців.

Жодна з установ Світового банку не надає позики країні, якій МВФ повністю або тимчасово відмовляє у кредитуванні. Якщо Фонд припиняє надання кредитів за вже відкритими ним лініями будь-якому своєму членові, така країна автоматично перестає отримувати фінансування і від МБРР - вона не тільки не одержить нових позик від Банку, а й буде призупинено виконання раніше узгоджених кредитних ліній. Щоб залишитися акціонером Банку, такій країні знадобилось би спеціальне рішення Ради директорів МБРР, підтримане не менше ніж 75 % голосів.


Умови надання кредитів через Світовий банк, хоч і можуть здаватися донорам малопривабливими (у зв'язку з низьким процентом), мають перевагу подвійного захисту (гарантіями самого Світового банку, а також урядів країн, які отримують позики). Окрім надійності, надання кредитів країнам третього світу через Світовий банк є привабливим для інвесторів ще й з іншого боку, оскільки ці позики забезпечують розбудову на місці їх засвоєння сприятливого бізнес-довкілля, створення моральних і матеріальних передумов для приходу на нові ринки вже позикового приватного капіталу, а також формування нових ринків не тільки для товарів країн-кредиторів, а й для їхніх технологій та ноу-хау.

Діяльність Банку спрямована не на максимізацію прибутку, а на координацію політики економічної допомоги промислово розвинених країн тим своїм членам, які тільки розвиваються. Світовий банк нікому не нав'язує своїх кредитів, а навпаки - ставить низку вимог для їхнього одержання.

Забезпечуючи менш багаті країни кредитними ресурсами за найнижчою вартістю, Банк не висуває отримувачам позик політичних вимог: за статтею IV Статуту ні Банк, ні його окремі службовці не повинні втручатися у політику країн - членів МБРР. Оскільки метою Банку є досягнення максимальної віддачі кредитних ресурсів, останні надаються у "не визначеному вигляді", тобто кошти можуть бути витрачені на купівлю товарів і оплату послуг у будь-якій країні світу.

Згідно з положенням своїх установчих документів МБРР як одна із спеціалізованих фінансових установ ООН передусім має сприяти виконанню стратегічного завдання - інтегрувати економіку всіх країн-членів до основних центрів світової системи господарства, наблизивши якість життя у бідних країнах до рівня розвинених держав.

Розробляючи плани діяльності на майбутнє, керівництво Банку довело до відома громадськості свої наміри не зупинятися на досягнутому, а продовжувати власну діяльність у раніше обраному напрямі. Зокрема планується здійснювати фінансову підтримку зусиль, спрямованих на досягнення цілей розвитку світового співтовариства. Вони полягають:

- у скороченні наполовину до 2015 р. частки населення, що живе за межею бідності;

- забезпеченні до 2015 р. загальної початкової освіти в усіх країнах світу;

- скороченні до 2015 р. дитячої смертності на дві третини, а материнської - на три чверті;

- забезпеченні до 2015 р. загального медичного обслуговування у сфері репродуктивного здоров'я;


- припиненні до 2015 р. скорочення екологічних ресурсів на національному і глобальному рівнях.

Конкретна участь групи Світового банку в здійсненні цієї глобальної програми розвитку в найближчому майбутньому концентруватиметься, як про це оголосив президент Банку на щорічній спільній конференції з МВФ сесіями, на п'ятьох напрямах:

- підвищення ефективності державного управління шляхом забезпечення гласності, прозорості, свободи інформації, боротьби з корупцією, підвищення рівня підготовки й оплати праці державних службовців;

- створення законодавчої системи, яка б виключала прийняття волюнтаристських рішень, а також сучасної, прозорої фінансової системи з адекватними органами нагляду, що функціонуватиме на основі та відповідно до міжнародних принципів бухгалтерського обліку та аудиту;

- підтримка системи соціального забезпечення - забезпечення загальної освіти (незалежно від статі), медичного обслуговування, соціального захисту, створення і розвиток системи дошкільних навчальних закладів;

- підтримка державних установ та інфраструктури зв'язку і транспорту, а також участь у проектах міського розвитку;

- підтримка проектів у с4>ері захисту довкілля і розвитку людських ресурсів, реалізація яких уможливить безпечне користування водою, продуктами харчування та джерелами енергії, а також захист культурного надбання, що має сприяти розвитку суспільства на історичній основі.

Цілі МБРР є такі:

- сприяння реконструкції та розвитку територій держав-членів шляхом заохочення капіталовкладень на виробничі цілі;

- заохочення приватного й іноземного інвестування за допомогою надання гарантій чи участі у позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;

- стимулювання довгострокового збалансованого зростання міжнародної торгівлі, а також підтримка збалансованого платіжного балансу шляхом міжнародних інвестицій у розвиток виробничих ресурсів держав - членів МБРР.

В організаційній структурі Банку найвищим органом є Рада директорів, яка визначає загальну політику МБРР, регулює питання щодо прийняття нових членів, зміни обсягу статутного капіталу та розподілу чистого доходу.

Виконавчим органом МБРР є Директорат, який складається з 24 директорів-розпорядників. Із них 5 призначають ті країни-члени, які мають найбільшу кількість акцій, усіх інших обирають управляючі з представників інших країн-членів. Директорат обирає президента Банку, який здійснює оперативне управління його діяльністю і відповідає за штат службовців. У складі Банку є 5 комітетів: аудиторський; з питань кадрової політики; з розробки регламенту; з питань ефективності витрат і бюджетної практики; з адміністративних питань1.

До головних напрямів діяльності МБРР належать:

1) надання довгострокових позик країнам, що розвиваються, які не в змозі виплачувати процентні ставки, близькі до ринкових, 8 метою:

- реалізації конкретних проектів у сфері сільського господарства, енергетики, інфраструктури, освіти, охорони здоров'я;

- гарантування погашення заборгованості відповідним урядам;

2) надання довгострокових позик країнам - членам МБРР, у тому числі приватним фірмам під гарантії уряду; при цьому Банк має впевнитися, що необхідні кошти неможливо отримати з інших джерел на прийнятних умовах;

3) надання країнам, що розвиваються, зокрема і країнам, що перебувають за межею бідності, технічної допомоги, яка буває трьох видів:

- технічна допомога, що фінансується як складова позик і кредитів; безстрокові позики і кредити на технічну допомогу; технічна допомога, що фінансується через Фонд підготовки проектів;

- технічна допомога, що надається, але не фінансується Банком, який у цьому випадку є адміністративним органом;

- технічна допомога, що надається за рахунок державного бюджету;

4) підготовка і реалізація проектів, які фінансує Банк;

5) проведення досліджень з економічної та науково-технічної проблематики, з питань розробки і здійснення конкретних програм, з питань кредитної політики, інвестування;

6) сприяння політичному діалогу між Банком і бідними країнами-членами у зв'язку з фінансуванням галузевих і загальноекономічних планів розвитку в особливих умовах;

7) діяльність як члена консультативного органу, створеного Канадою, Францією, Нідерландами і США для координації діяльності країн-кредиторів, які здійснюють систематичне фінансування програм у країнах, що розвиваються;

8) надання інформації про проекти у країнах-членах.

Позики МБРР країнам, що розвиваються, насамперед фінансуються за рахунок продажу цінних паперів на світових фінансових ринках. Оскільки МБРР заробляє незначну маржу у результаті такого позичання, більша частина доходу отримується завдяки позичанню власного капіталу. Цей капітал складається з резервів, накопичених протягом років, і коштів, сплачених акціонерами - членами Банку.

Акціонери також забезпечують покриття капіталу, виконуючи свої боргові зобов'язання перед МБРР. Банк має 178 млрд дол. США так званого відкличного капіталу, який він може отримати від своїх акціонерів за необхідності - для сплати зобов'язань за запозиченнями (облігаціями) або гарантіями МБРР. Щоправда, досі в історії Світового банку не траплялося подібних випадків.

МБРР є одним із найбільших міжнародних позичальників у світі і водночас організацією, котра найчастіше випускає свої боргові фінансові інструменти. Щороку Банк здійснює майже 100 таких операцій. Перші цінні папери МБРР випустив у 1947 р. 31959 р. провідні рейтингові агентства виставляють їм найвищий можливий рейтинг - АЛЛ, котрий залишається незмінним і донині.

Обсяг коштів, які запозичує Банк, визначається обсягом його кредитної діяльності у країнах, що розвиваються. Оскільки програма кредитування Світового банку з часом змінюється, так само змін зазнає і щорічна програма запозичень. Більшу частину своїх фінансових коштів МБРР отримує від продажу облігацій на міжнародних фінансових ринках. У 2010 фінансовому році МБРР залучив позикові кошти із середніми та тривалими строками погашення на суму 34 млрд дол. США.

Боргові цінні папери з різною структурою і строками погашення були випущені в 28 валютах.

Високий рейтинг кредитоспроможності МБРР (АЛЛ) дає змогу Банкові на вигідних умовах залучати кошти на тривалий строк погашення. Банк здійснює запозичення в усіх регіонах світу на різних ринках і в різних валютах.

Такий високий рейтинг кредитоспроможності пояснюється шістьма основними причинами: 1) борг Світового банку підтримують 187 суверенних акціонерів - уряди країн, які є його членами; 2) Банк проводить чітку і виважену фінансову політику: на один долар його капіталу може припадати максимум один "позиковий" долар; наразі на 1 долар загального капіталу припадає близько 50 центів позик; 3) за останні 16 років чистий дохід перевищив 1 млрд дол. США; 4) свої активи Світовий банк тримає у ліквідній формі, що забезпечує гнучкість стосовно випуску нових боргових зобов'язань; 5) Банк здійснює досить жорстку політику запозичень, є ліміти концентрації кредитів, що забезпечує високу якість портфеля позик Світового банку; 6) кредити Світового банку видають під реалізацію тих проектів, які або співфінансують уряди країн, або мають державні гарантії. Провідні рейтингові агенції звертають увагу на винятковий кредитний статус Банку, який має справу не з приватними позичальниками, а з державами, рівень спроможності котрих виконати свої зобов'язання є високим.

Банк надає середньо - та довгострокові позики урядам країн, які до нього входять, а також приватним організаціям під гарантію уряду та контролює їхнє використання. Позичальники повинні дотримуватися рекомендацій Банку і надавати йому звіти щодо використання коштів.

Загальний обсяг кредитування, що був наданий МБРР з часу його заснування, становить 523,6 млрд дол. США. Дані проведених операцій МБРР детальніше подані у табл. 11.3.

Спочатку МБРР мав за допомогою акумульованих бюджетних коштів промислово розвинутих країн і залучених капіталів інвесторів стимулювати приватні інвестиції в країнах Західної Європи, економіка яких значно постраждала під час Другої світової війни. З середини 50-х років, коли господарство країн Західної Європи стабілізувалося, діяльність МБРР в усе більшій мірі стала орієнтуватися на країни Азії, Африки і Ла

Таблиця 11.3. Проведені операції МБРР, млн дол. США

  2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р.
Зарезервовані кошти   12 829 13 468 32 911 44 197
з них позики на цілі підтримки політики у сфері розвитку 4 906 3 635 3 967 15 582 20 586
Кількість проектів          
Надані кошти, брутто       18 564  
з них позики на цілі підтримки політики у сфері розвитку 5 406 4 096 3 485   17 425
Погашення основної суми (у т. ч. дострокове погашення) 13 600 17 231 12 610 10 217  
Надані кошти, нетто (1 767) (6176) (2 120) 8 347 17 230
Непогашені кошти   97 805 99 050 10 5698 12 0103
Ненадані кредитні кошти 34 938 35 440   51 125  
Розподілений чистий дохід     2 271    
Вільний капітал і резерви 33 339 33 754 36 888 36 328  
Співвідношення власного капіталу і виданих позик 33 % і 35% 38 % 1 34% 29%

тинської Америки з метою стимулювання розвитку їхньої економіки (табл. 11.4). Традиційно діяльність МБРР полягає у наданні кредитів для розширення виробничих потужностей країн - членів Світового банку, що видаються зазвичай строком до 20 років (пільговий період - 5 років) під гарантію урядів країн-членів. Як правило, МБРР надає позики в обсязі 15 млрд дол. США на рік, процент за якими стягується на рівні ставок світових фінансових ринків (ставка за кредитом у середньому на 0,5 % перевищує вартість позикових коштів і змінюється за півріччями).

Порівняно з 2006 р. у 2010 р. структура кредитування МБРР за регіонами суттєво змінилася (табл. 11.5). Зокрема, більша частина кредитних коштів була направлена в країни Південної Африки, Середнього Сходу та Північної Африки, Східної та Південної Азії, тоді як частка країн Європи та Центральної Азії суттєво зменшилася.

Таблиця 11.4. Кредитування МБРР і МАР за регіонами, 2010 р.

з/п Регіон Обсяг нових зарезервованих кредитних ресурсів Портфель проектів, мли дол. США
МБРР МАР
млн дол. США % млн дол. США %
  Латинська Америка / Карибський регіон 13 667 30,9   1,6 32 100
  Європа / Центральна Азія   23,1   4,3 24 400
  Східна Азія / Тихоокеанський регіон 5 865 13,3   11,4  
  Південна Азія 6 689 15,1 4 645 31,9 33 700
  Близький Схід / Північна Африка 3 523 8,0   1.5 8 700
  Південна Африка 4 258 9,6   49,3 35 300

У 2010 р. найбільший обсяг допомоги було надано країнам Латинської Америки та Карибського регіону, що досягнув рекордного для цього регіону рівня - 13,7 млрд дол. США. Європа та Центральна Азія отримали 10,2 млрд дол. США, Південна Азія - 6,7 млрд дол. США. Обсяг кредитних ресурсів, заре-

Таблиця 11.5. Кредитування МБРР за регіонами, 2006 р.

№ з/п Регіон Частка від загального кредитування, %
  Європа / Центральна Азія  
  Латинська Америка / Карибський регіон  
  Східна Азія / Тихоокеанський регіон  
  Південна Азія  
  Середній Схід / Північна Африка  
  Південна Африка  

зервованих для Південної Африки, збільшився порівняно з 2006 фінансовим роком у 112 разів.

Традиційно МБРР надає позики для фінансування конкретних проектів двома шляхами:

1) безпосередньо проектній компанії, отримуючи в такому разі гарантію відповідної держави відносно платіжних зобов'язань компанії. Ця схема охоплює два елементи: а) кредитну угоду між МБРР та проектною компанією; б) гарантійну угоду між МБРР та державою. Гарантійна угода покриває повернення позики, а у випадку, коли компанія підконтрольна державі, гарантія забезпечує виконання (дод. Г, рис. 1).

2) безпосередньо державі, яка в свою чергу надає цю позику проектній компанії. У такому разі платіжне зобов'язання покладається на державу, а не на проектну компанію. Ця схема включає такі основні елементи: а) кредитну угоду між МБРР та державою; б) субсидіарну кредитну угоду між державою та проектною компанією; в) проектну угоду між МБРР та проектною компанією, що містить певні зобов'язання останньої відносно реалізації проекту (дод. Г, рис 2).

МБРР застосовує обидві схеми для підтримки широкомасштабних інфраструктурних та інших промислових проектів, однак віддає перевагу позичанню безпосередньо проектній компанії, яка відповідає за проектне будівництво та проектну діяльність, а також проектам з урядовими гарантіями.

Позики МБРР для анклавних проектів. У виняткових випадках МБРР може надавати позики для проектів країнам

Міжнародної асоціації розвитку (МАР), незважаючи на їх неадекватну кредитоспроможність (так звані анклавні проекти). Такі операції мають два комплекси елементів: перший пов'язаний з фінансованим проектом, другий - з угодами безпеки для захисту МБРР. Обидва комплекси спрямовані на захист МБРР від ризику неплатежу, попри некредитоспроможність держави.

Фінансований проект повинен мати певні характеристики: по-перше, приносити достатні валютні надходження для обслуговування боргу; по-друге, МБРР має отримати винагороду за використання різних гарантій та угод безпеки, розроблених для зміцнення вірогідності погашення позики; по-третє, проектні надходження повинні мати можливість відокремлення для обслуговування позики МБРР.

Для забезпечення погашення позики МБРР стежить за угодами безпеки, що спрямовані на підтримку кредитоспроможності держави та встановлення безпечного шляху для проектних грошових потоків для обслуговування боргу. МБРР компенсує неадекватну кредитоспроможність країн, що приймають, платіжними гарантіями кредитоспроможних сторін, зазвичай від іноземних приватних інвесторів проекту. Іноді таку гарантію надає інша країна, яка вважається кредитоспроможною. Однак такі гарантії не виключають необхідності отримання гарантій від країни, що приймає. Щоб мати безпечний шлях повернення коштів, Банк вимагає утримувати закордонний трастовий рахунок, на якому акумулюються проектні валютні кошти (доходи) закордонним покупцем. Такі доходи перш за все спрямовуються на погашення позики МБРР, а також інших позик.

Позики для анклавних проектів можуть надаватися як проектній компанії (з урядовими гарантіями), так і державі, яка перепозичає їх проектній компанії. Схема позики для анклавних проектів має такі головні складові: а) кредитну угоду між МБРР та проектною компанією; б) гарантійну угоду між МБРР та державою; в) гарантію від приватних інвесторів для МБРР; г) угоду про відкриття закордонного трастового рахунку та встановлення пріоритетного платежу з обслуговування боргу (дод. Г, рис. 3).

Своїми кредитами Банк покриває лише 30% від вартості об'єкта. Найбільша частина його кредитів спрямовується у галузі інфраструктури: транспорт, комунальне господарство, енергетику. Однак із середини 80-х років МБРР збільшив фінансування у сільське господарство та на охорону здоров'я. Кредити МБРР у промисловість становлять менше 6 % (табл. 11.6,11.7).

Таблиця 11.6. Кредитування МБРР за секторами, 2009 р.

з/п Сектор Частка від загального кредитування, %
  Транспорт  
  Судово-правова система та державне управління  
  Водопостачання, каналізація, захист від паводків  
  Фінанси  
  Агробізнес  
  Охорона здоров'я та інші послуги у соціальній сфері  
  Промисловість / торгівля  
  Енергетика / добування  
  Освіта  
  Інформація та зв'язок <1

Таблиця 11.7. Кредитування МБРР у розрізі тематичних напрямів, 2009 р.

№ з/п Сектор Частка від загального кредитування, %
  Розвиток фінансового та приватного секторів  
  Міський розвиток  
  Державне управління  
  Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів  
  Розвиток людських ресурсів п 3
  Розвиток сільських районів  
  Торгівля та інтеграція  
  Соціальний захист і управління ризиками  
  Соціальний розвиток, тендерна політика і соціальна інтеграція  
  Зміцнення правової системи <1
  Управління економікою  
         

Третина кредитів МБРР надається у формі спільного фінансування, за якого інвестори одержують низку вигід, наприклад, експертизу проекту і гарантію повернення кредиту забезпечує МБРР. Крім того, МБРР надає гарантії за довгостроковими кредитами інших банків. При цьому він вимагає обов'язкового надання йому інформації про фінансове становище країни-позичальника, об'єкта, що кредитується, і зміст місії банку, який обстежує ці об'єкти.

Важливим етапом у розвитку екологічного напряму діяльності МБРР стала Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (червень 1992 р.). Цілями екологічної політики Банку є:

1) допомога членам МБРР у визначенні пріоритетів національних екологічних політик; створення ефективної інституціональної, правової, управлінської, інформаційної та кадрової інфраструктури, у межах якої має формуватися і реалізовуватися національна екологічна політика (екологічні проекти за лінією технічної допомоги);

2) інвестиції в проекти так званого подвійного ефекту, тобто проекти, що поліпшують (зберігають) навколишнє природне середовище і забезпечують комерційний прибуток;

3) зведення до мінімуму негативних екологічних ефектів під час здійснення кредитно-інвестиційних операцій;

4) участь у розв'язанні глобальних екологічних проблем за допомогою Глобального екологічного фонду.

Практично всі проекти, що надходять на розгляд Банку, підлягають екологічному оцінюванню, що регламентується документом "Операційна директива за екологічним оцінюванням".

Принципи кредитної діяльності МБРР були детально розписані ще в Статуті. Згідно з ними:

- кредит МБРР є суверенним зобов'язанням; МБРР надає позики урядам, урядовим установам чи приватним закладам на території країн - членів Світового банку;

- кредити мають сприяти продуктивному використанню ресурсів країнами-членами, а фінансований Банком проект має відповідати технічним, економічним, фінансовим, інституційним і природоохоронним стандартам МБРР;

- при вирішенні питання про надання кредитів МБРР має зважувати перспективи повернення позики;

- МБРР має бути впевненим, що за наявних реалій ринку капіталів клієнт не зможе отримати кредит від іншого кредитора на тих самих сприятливих умовах;

- МБРР контролює використання наданих ним коштів.

За класифікацією МБРР усі пропоновані ним кредити поділяються на дві великі групи - інвестиційні і системні. До інвестиційних кредитів належать:

- спеціальні інвестиційні;

- розвитку галузі (сектору);

- фінансовим посередникам;

- надзвичайні постконфліктні;

- технічної допомоги;

- адаптаційні програмні;

- на навчання та новації.

Серед системних кредитів на структурну перебудову вирізняють:

- структурного регулювання;

- структурної перебудови сектору;

- на відбудову;

- на скорочення заборгованості1.

Пропозиція Банком різних кредитів має забезпечувати його клієнтів більш широким вибором умов запозичень, які б максимально відповідали стратегії отримувача позики з управління власними борговими зобов'язаннями та наявними можливостями з обслуговування отриманих кредитів.

Усі позики МБРР мають спільні риси. Кредити, надані Банком, є суверенними зобов'язаннями. Це означає, що повернення основної суми, виплата процентів і здійснення інших платежів є обов'язком країни-члена (або її центрального банку чи аналогічної агенції країни-члена), що є прийнятним для Банку і гарантується ним.

Для всіх кредитів МБРР встановлено кінцевий строк погашення і пільгові періоди, плату за зобов'язання і можливість відміни її певної частини, а також контрактну кредитну маржу, за якою припускається зниження процентних платежів.

Усі кредити МБРР є довгостроковими, а надання коштів здійснюється у межах проектів чи програм, що реалізуються. Кредити Банку надаються, як правило, на період від 15 до 20 років. До цього строку включається і п'ятирічний пільговий період, протягом якого отримувач кредиту сплачує лише проценти на поточну суму заборгованості з кредиту, а погашення основної суми не здійснюється.

МБРР надає позики під суверенні гарантії держав, у яких реалізуються проекти. В такому випадку банк знімає з себе всі ризики, наявність яких для кредитора є важливою ознакою. Можна тільки говорити про опосередкований вплив на проектне фінансування. Так, спеціалісти та експерти МБРР зробили та роблять значний внесок у розробку методів і методик проектного аналізу, які на сьогодні широко використовують під час підготовки та оцінювання проектів, що фінансують різні кредитори та інвестиційні інститути. Важливою є й та обставина, що кошти позик МБРР, які розподіляються у межах окремих держав-отримувачів через механізми перекредитування (у вигляді субпозик), перекредитуючими структурами (наприклад, національними комерційними банками) можуть використовуватися для фінансування конкретних інвестиційних проектів на принципах проектного фінансування.

Хоча надання кредитів і є головним завданням Банку, але цим його функції не вичерпуються. Країни-позичальниці також розглядають МБРР як джерело надання технічної допомоги. Фінансову і технічну допомогу зацікавленим країнам Банк в основному здійснює у вигляді підтримки конкретних проектів.

До кінця 80-х років надання Банком переважно інвестиційних кредитів супроводжувалося наданням технічної допомоги у вигляді вирішення інженерно-технічних питань під час проектування мостів, дамб, електроенергетичних об'єктів, автотрас тощо. Все це було пов'язано з роботою зі стандартними матеріалами і добре знайомими технологіями (які можна було за потреби легко пристосовувати до конкретних умов будь-якої країни), що значно прискорювало" полегшувало і здешевлювало надану МБРР допомогу. Однак згодом зміна пріоритетів у кредитній політиці (тобто зростання в її обсязі частки системних кредитів) неминуче привела до змін у характері і самої технічної допомоги країнам-позичальницям.

Докорінна зміна у пріоритетності напрямів як самої кредитної політики МБРР, так і технічної допомоги Банку" що її супроводжує" припав на кінець 80-х - початок 90-х років" тобто на період розпаду колишнього соціалістичного блоку і початок процесу трансформації економік країн" що входили до нього. Саме цей період характеризувався значним збільшенням обсягу технічної допомоги (у зв'язку зі вступом до МБРР великої кількості нових членів) на фоні зміни її характеру і спрямування. Надаючи колишнім соціалістичним країнам традиційну технічну допомогу (у вигляді, наприклад, сприяння комп'ютеризації системи управління) фахівці МБРР зосередили головну увагу на допомозі у вирішенні макроекономічних проблем (зокрема у сфері реструктуризації економіки, корпоратизації, приватизації тощо).

Під час виконання програми допомоги фахівці МБРР зосереджують свою увагу на чотирьох основних елементах:

- підтримці системних реформ, що мають сприяти переходу республік до ринкової економіки та їхній інтеграції до світової економічної системи;

- підтримці конкретних реформ у сферах сільського господарства, економіки, транспорту та інших галузях;

- створенні системи соціального захисту для найменш захищених груп населення в період переходу до ринкової економіки і вдосконалення якості основних соціальних послуг;

- підготовці кадрів та інституційних реформ1.

У 2009 р. МБРР здійснив 545 заходів у сфері технічної допомоги.

Ще однією функцією МБРР є надання гарантій. Згідно зі Статутом МБРР при наданні власних гарантій Міжнародний банк реконструкції та розвитку має отримати зустрічну гарантію від країни, що отримує гарантований Банком кредит.

МБРР розширив підтримку гарантій для інвесторів, що виявляється у двох аспектах: по-перше, МБРР надає гарантії безпосередньо кредитору проекту; по-друге, він фінансує гарантійне покриття, надане державою (чи іншою стороною на запит держави), через позики державі. У першому - пряма гарантія, у другому - непряме фінансування гарантії. Комбінація двох типів гарантій дає змогу МБРР надавати гарантійне покриття учасникам проектного фінансування різними шляхами.

Також МБРР здійснює спільне фінансування. Цей термін можна використовувати до кожної операції, за умовами якої кошти Банку поєднуються з будь-якими зовнішніми для країни-отримувача асигнуваннями з метою реалізації конкретних підтримуваних Банком проектів чи програм.

Спільне фінансування є одним із найважливіших напрямів діяльності Банку за Статутом МБРР. Його ресурси завжди доповнювали інвестиції з інших джерел у процесах підтримки реалізації широкого кола програм на рівні країни, певного регіону чи в глобальних масштабах. Беручи участь у спільному фінансуванні проектів, МБРР має на меті:

- мобілізацію ресурсів для здійснення конкретних проектів за участю Банку;

- координацію фінансової підтримки програм країн - членів Банку і вибір пріоритетів інвестування на рівні проекту чи галузі;

- допомогу донорам у підвищенні ефективності їхньої взаємодії між собою, з Банком та клієнтами.

У 2009 р. загальний обсяг спільного фінансування з 65 проектів Банку дорівнював 5,6 млрд дол. США. Основними партнерами Банка за спільним фінансуванням були Африканський банк розвитку (839 млн дол. США) і Міністерство з питань міжнародного розвитку Великої Британії (417 млн дол. США). Найбільшу частину спільного фінансування отримали такі регіони: Африка (2,677 млрд дол. США), Близький Схід і Північна Африка (1,561 млрд дол. США) та Південна Азія (458 млн дол. США). На потреби секторів енергетики та добувної промисловості, освіти та соціального захисту було спрямовано 1,846 млрд, 1,045 млрд і 0,816 млрд дол. США відповідно. Двосторонні установи надали на цілі спільного фінансування 1,5 млрд дол. США.

Протягом періоду діяльності МБРР його функції, мета та пріоритети неодноразово змінювалися, доповнювалися та вдосконалювалися.

Членом МБРР Україна стала 3 вересня 1992 р. відповідно до Закону України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій"1. З цього моменту Україна стала 167 членом Банку та розпочала співпрацю з ним для забезпечення успішного впровадження реформ у державі.

За всі роки співробітництва Україна отримала від Світового банку ресурсів на суму близько 4,3 млрд дол. СІНА (на сьогодні використано та зарезервовано коштів на суму близько 4,5 млрд дол. СІНА) для реалізації 50 кредитних проектів (табл. 11.8, 11.9).

Згідно з "Положенням про порядок підготовки та реалізації проектів розвитку економіки України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями" (затверджено Поста-

Таблиця 11.8. Очікуване кредитування від МБРР за базовим сценарієм і фактично зарезервовані суми, млн дол. США

Кредитування Фінансовий рік Разом
                       
Очікуване 935,0 415,0 531,0 735,0 550,0 535,0 543,25 304,5 640,0 550,0 860,0 323,25  
Фактичне 600,0 18,3 52,5 330,2 300,1 282,0 192,59 500,7 160,5 697,5 900,0 460,0  

Таблиця 11.9. Кількість проектів та обсяги кредитування МБРР за 2005-2008 рр.

Роки Кількість проектів Обсяги кредитування, млн. дол. США
    192,59
    500,66
    160,5
    697,5
    900,0
    460,0

новою Кабінету Міністрів України) проекти поділяються на системні та інвестиційні.

На сьогодні в активній стадії впровадження перебувають 9 інвестиційних проектів, сума позик за якими становить 1300,35 млн дол. США, та 3 системні на 153,51 млн дол. США.

Системні проекти - проекти, які спрямовані на здійснення економічної реформи в Україні, у тому числі на реформування державного сектору, структурні та інституційні зміни у галузях і секторах економіки. При цьому фінансові ресурси, надані міжнародними фінансовими організаціями для системних проектів, використовуються виключно для підтримки платіжного балансу та фінансування дефіциту державного бюджету і повертаються за рахунок коштів останнього.

Інвестиційні проекти - проекти розвитку окремих галузей та секторів економіки, виробництв, фінансування яких здійснюється на умовах самоокупності та обов'язкового внутрішнього співфінансування.

Найбільша частина кредитних ресурсів була надана на проекти, які стосувалися управління фінансовим сектором (33 %). Важливими також були питання управління державним сектором, розвиток енергетики, гірничої справи та транспорт (табл. 11.10), на які припадало відповідно 19,19 і 18 % сукупного кредитування. Домінування енергетичного сектору поступово зменшувалося, натомість великі ресурси були спрямо-

Таблиця 11.10. Структура кредитування МБРР в Україні

вані на транспортну сферу. Банк також надавав кошти на міський розвиток, сектору освіти. Перший проект Банку у галузі освіти був затверджений у 2005 р. і стосувався покращання якості освіти, управління та використання ресурсів. Слід зазначити, що раніше успішність співпраці обумовлювалася лише системними позиками, грантами та дослідженнями, а інвестиційні позики були менш успішними, тоді як за прогнозами системні позики становитимуть у 2011 р. лише п'яту частину від суми всіх запозичень.

Структура інвестиційного портфеля МБРР у 2010 р. зазнала змін, зокрема частка ресурсів у сфері розвитку енергетики, муніципальної та транспортної інфраструктури збільшилася до 50 % ресурсів порівняно з 14 % у 2007 р.

Умовами будь-якої угоди про позику зі сторони МБРР є вимога здійснювати закупівлі у межах проектів, що повністю або частково фінансуються за рахунок коштів МБРР, виключно за правилами та процедурами МБРР. Проект "Розвиток приватного сектору" - це одна з найбільш комплексних програм, яку здійснює Уряд України за підтримки МБРР з метою економічного розвитку підприємств і регіонів України.

Проект реалізує Український центр реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектору. Учасниками проекту є також Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерство фінансів України, Світовий банк та обласні державні адміністрації.

Стратегічна мета проекту "Розвиток приватного сектору" - становлення сильного та конкурентоспроможного приватного сектору шляхом створення сприятливого клімату:

- для зростання підприємницької активності;

- відновлення виробництва;

- створення нових робочих місць;

- підвищення ефективності роботи реструктуризованих підприємств.

Програма Пакет системних позик (ПСП) - це низка позик, спрямованих на підтримку урядової програми структурних та інституційних реформ, у сумі 250 млн дол. США.

ПСП 2 було схвалено Радою директорів МБРР у грудні 2003 р. Тоді ж було надано перший транш у сумі 75 млн дол. США. Стратегією Світового банку допомоги Україні на 2004- 2007 рр. передбачалися також ПСП 3 - ПСПУ (програма системна позика для України).

Кожна з ПСП - це окрема юридична угода, тому програма є досить гнучкою і може коригуватися відповідно до зміни умов. Час є пом'якшувальним фактором у випадку, якщо результати програми не були досягнуті. ПСП підтримується декількома інвестиційними проектами в головних сферах (наприклад, видача державних актів на право власності на землю, реформа податкової адміністрації, казначейство, статистика тощо). Структура ПСП будується навколо п'яти тематичних напрямів: 1) фінансова дисципліна; 2) регуляторна реформа; 3) права власності; 4) підзвітність державного сектору; 5) управління соціальними та екологічними ризиками.

Основними досягненнями ПСП є:

- покращання фіскального менеджменту та фінансової дисципліни, що підтримали макроекономічні зрушення;

- збір податків у грошовій формі та проведення реформи податкової політики;

- ліквідація заборгованостей з виплати зарплат і пенсій та більшості інших заборгованостей державного сектору;

- створення єдиного казначейського рахунку та казначейської системи по всій країні;

- значне скорочення вартості здійснення підприємницької діяльності;

- поліпшення банківського регулювання та значне зростання банківської діяльності;

- прийняття закону про державні закупівлі;

- прийняття формульної системи надання трансфертів районам і містам;

- створення правової основи сучасної трирівневої пенсійної системи;

- створення регулятора НБФУ (небанківських фінансових установ);

- скорочення кількості міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з 89 до 50, включаючи 16 міністерств;

прийняття Земельного кодексу та видача більше 3 млн державних актів на право власності на землю;

- прийняття законів про іпотеку та забезпечені угоди;

- прийняття закону про телекомунікації відповідно до вимог ЄС та СОТ, а також схвалення якісної національної стратегії розвитку галузі зв'язку;

- значний прогрес на шляху вступу до СОТ: наприклад, розробка технічних регламентів зі стандартизації, тестування органів з акредитації тощо1.

Пріоритетні напрями діяльності МБРР, у тому числі позики під реалізацію інвестиційних проектів в Україні, представлені у Стратегіях допомоги Україні (СДУ), що затверджуються Банком раз на 3-4 роки.

Мета СДУ - надати Україні допомогу в її намірах стати членом Європейського Союзу, надалі підтримуючи проведення інституційних реформ, які можуть забезпечити створення сприятливого середовища для бізнесу й органів влади, що краще реагуватимуть на потреби населення і будуть більш відкритими до співпраці з громадськістю. У СДУ підкреслюється необхідність подальшого зміцнення громадянського суспільства та підвищення підзвітності посадовців.

Стратегії допомоги Україні базуються на пріоритетах України, зокрема, щодо забезпечення стійкого економічного зростання, подолання бідності та становлення середнього класу, сприяння людському розвитку, захисту навколишнього середовища, поступової інтеграції у світову економічну та фінансову системи, зменшення регіональних дисбалансів, подальшого прогресу на шляху прозорості, підзвітності та відповідальності Уряду2.

У грудні 2007 р. Радою директорів Світового банку ухвалено Стратегію партнерства Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародної фінансової корпорації з Україною на період 2008-2011 фінансових років, яка ґрунтується на результатах аналізу ключових проблем розвитку України, пріоритетах України та передбачає широку програму кредитної та дослідницької діяльності.

Так, протягом 4 років Україна матиме можливість отримати фінансування від Світового банку для реалізації першочергових проектів соціального та економічного розвитку на загальну суму від 2 до 6 млрд дол. США, що поряд зі збільшенням кредитного пакета приведе до суттєвого збільшення фінансування проектів у реальному секторі економіки України.

Велика увага в попередніх і поточних Стратегіях Банку належить розвитку державного сектору. Крім ПСП, "Проекту інституційної розбудови", "Реабілітаційної позики" та "Позики на політику розвитку", які належать до системних проектів, у державному секторі також реалізовано "Проект розвитку системи казначейства" загальним обсягом 26,2 млн дол. США, з яких 16,4 млн дол. США є позикою МБРР. Цей проект мав на меті створення та впровадження розвинутої автоматизованої системи Державного казначейства, яка відіграє роль ефективного інструменту виконання бюджету та управління бюджетними коштами. В межах проекту проведено закупівлю обладнання та впровадження програмного забезпечення для налагодження та впровадження програмного комплексу АС "Казна" у відділеннях Державного казначейства по країні.

На стадії підготовки перебуває "Проект розвитку системи казначейства - 2", метою якого є впровадження комплексного підходу до розвитку державного казначейства та посилення його конкурентоспроможності шляхом оптимізації організаційної структури, вдосконалення та розширення можливостей діючих функціональних модулів, а також створення нових модулів та їх інтеграція в єдину систему. Позика МБРР під проект запланована в обсязі 9 млн дол. США, тоді як очікувана реальна вартість проекту становитиме 44 млн дол. США. Проект складатиметься з двох компонентів: розробки документа про функціональність казначейства та модернізації інформаційної системи.

З грудня 2003 р. впроваджується "Проект модернізації державної податкової служби України" (113,74 млн дол. США, з яких позика МБРР - 40 млн дол. США). Метою проекту є побудова стійкої системи державних доходів, що ґрунтується на добровільному дотриманні податкового законодавства платниками податків та іншими задіяними платниками; компетентному, чесному та об'єктивному адмініструванні податків органами ДПС; приватному секторі, що зростає та є ефективним. Проект завершився 31 грудня 2007 р.

Ще одним проектом у державному секторі є "Проект розвитку системи державної статистики України для моніторингу соціально-економічних перетворень", спрямований на посилення спроможності системи державної статистики щодо забезпечення якісних і своєчасних даних для аналізу економічного та соціального розвитку, прийняття рішень і проведення загальної аналітичної роботи, відповідно до вимог ринкової економіки. Вартість цього проекту - 38 млн дол., США, позика МБРР - 32 млн дол. США. Угода про позику набула чинності у червні 2005 р.

У січні 2008 р. був узгоджений проект "Модернізація державних фінансів", загальна вартість якого становить 65 млн дол. США, з них позика МБРР - 50 млн дол. США. Дата завершення проекту - 30 червня 2013 р.

У фінансовому секторі серед проектів, реалізованих у співпраці з МБРР, можна виокремити "Проект розвитку експорту", позика за яким становила 70 млн дол. США. Головною метою цього проекту було сприяння розвитку експортного потенціалу економіки України шляхом кредитування вітчизняних виробників товарів і послуг для експорту в усіх секторах економіки та зміцнення інституційної спроможності розвитку Укрексімбанку і посилення його стратегії сприяння розвитку експорту.

У фінансовому секторі серед проектів, реалізованих у співпраці з МБРР, можна виділити Проект розвитку експорту. Позичка за ним становила 70 млн дол. США. Головною метою проекту було сприяння розвитку експортного потенціалу економіки України шляхом кредитування вітчизняних виробників товарів і послуг для експорту в усіх секторах економіки та зміцнення інституційної спроможності розвитку Укрексімбанку і посилення його стратегії сприяння розвитку експорту. На сьогодні реалізується проект "Другий проект розвитку експорту" (сума позики 154,5 млн дол. США), який продовжує попередній "Проект розвитку експорту", що впроваджувався протягом 1997-2004 рр., і спрямований на сприяння розвитку експорту недержавних підприємств України шляхом середньо - та довгострокового кредитування інвестиційних потреб експортоорієнтованих підприємств, поповнення їх оборотних коштів та надання доступу підприємствам до більш дешевих ресурсів шляхом ширшого використання нових банківських продуктів.

У сфері розвитку приватного сектору на стадії реалізації перебуває "Проект розвитку приватного сектору", на фінансування якого МБРР виділив 30 млн дол. США. В результаті реалізації цього проекту планується досягти:

- становлення конкурентоспроможного приватного сектору шляхом створення сприятливого регуляторного та інституціонального середовища для розвитку приватного сектору економіки;

- розвитку різних видів підприємницької діяльності;

- створення нових робочих місць і поліпшення ефективності діяльності реструктурованих підприємств.

Проект завершився 31 грудня 2006 р.

У галузі сільського господарства реалізується "Проект видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру*'. Вартість проекту становить 200 млн дол. США. Метою проекту є надання допомоги у здійсненні приватизації земель державних і колективних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій шляхом передачі працівникам цих підприємств, установ і організацій, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної ділянки (паю); відведення власникам земельних ділянок (паїв) у натурі (на місцевості) та видача їм державних актів на право власності на землю; стимулювання реструктуризації сільськогосподарських підприємств для перетворення їх на більш ефективні суб'єкти господарювання зі зверненням належної уваги на екологічні та соціальні запобіжні заходи; створення системи кадастру та реєстрації прав власності, яка дасть можливість належно реєструвати права власності на нерухоме майно.

Крім цього, до цієї галузі належить проект "Фінансування розвитку села" (150 млн дол. США), який у листопаді 2004 р. змінив назву на "Проект розширення доступу до ринків фінансових послуг". Ця назва більш адекватно відображає його структуру.

Особливу зацікавленість з боку МБРР викликають проекти в енергетичному секторі України, тому що він є потенційно найбільш прибутковим. Серед них слід звернути увагу на ті, що вже реалізуються. З метою реконструкції та підвищення надійності функціонування теплових мереж і теплопостачання м. Києва впроваджується "Проект реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м. Києва". Загальна вартість проекту становить 250 млн дол. США, з яких 200 млн - позикові кошти МБРР (у 2005 р. було анульовано 40 млн дол. США і на сьогодні сума позики МБРР - 160 млн дол. США), а решта - місцеве фінансування.

У червні 2005 р. завершено реалізацію "Проекту енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях м. Києва", завдяки якому поліпшено енергозбереження у школах, лікарнях, дитячих садках та інших будівлях, створено стабільні механізми для виконання програм енергозбереження. Внесок МБРР у цей проект мав становити 18 млн дол. США, але у процесі його реалізації було анульовано частину позики в обсязі 2 млн дол. США.

На стадії реалізації перебуває "Проект реабілітації гідроелектростанцій", метою якого є збільшення виробничих потужностей гідроенергетики, підвищення надійності й ефективності роботи ГЕС та поліпшення технічних параметрів їхнього функціонування, підвищення рівня безпечної експлуатації гідротехнічних споруд ГЕС, приведення режиму роботи ГЕС у відповідність до сучасних вимог до охорони навколишнього середовища для мінімізації негативного впливу на екологічний стан басейну Дніпра, поліпшення екологічної ситуації довкілля за рахунок вироблення екологічно чистої електроенергії. Загальна вартість проекту становить 361,8 млн дол. США, з них позика МБРР - 106 млн дол, США.

З 2 серпня 2007 р. в енергетичній сфері реалізується "Проект в підтримку реформ і розвитку енергетичного сектору", загальна вартість якого становить 238 млн дол. США, з них позика МБРР - 200 млн дол. США. Дата закінчення проекту - до 20 червня 2012 р.

Ще одним важливим напрямом інвестування, що зазначається в Стратегії Банку, є галузь інфраструктури. У лютому 2003 р. набув чинності "Проект модернізації системи водопостачання та водовід ведення м. Львова", загальна вартість якого становить 40,8 млн дол. США, з котрих позика МБРР - 24,25 млн дол. США. Проект має на меті поліпшення водопостачання та каналізації м. Львова, впровадження раціональних технологій енергозбереження, зменшення втрат природних ресурсів, захист навколишнього середовища, поліпшення ефективності та надійності роботи систем водопостачання, водовідведення у місті шляхом організаційного, технологічного та технічного переоснащення Львівводоканалу.

На стадії реалізації також перебуває "Проект розвитку міської інфраструктури", вартість якого становить 140 млн дол. США. Вся сума фінансується МБРР. Дата завершення проекту - 31 грудня 2012 р.

Галузь інформаційно-комунікаційних технологій представлена проектом "Україна - розвиток через Інтернет" (позика МБРР - 5 млн дол. США), метою якого є випробування перспективних ініціатив у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема передбачається:

- запровадження моделі електронних державних закупівель та електронного документообігу в Міністерстві економіки України;

- розробка регуляторних і законодавчих основ з використанням кращого світового досвіду, здійснення бізнес-транзакцій через Інтернет;

- побудова моделей інтерактивного діалогу між владою та громадянським суспільством на регіональному та національному рівнях.

У галузі високих технологій упроваджується проект "Морський старт", який суттєво вплине на розвиток космічної галузі. Реалізація цього проекту дасть можливість українським підприємствам вийти на міжнародний ринок комерційних запусків, створити умови для виробництва ракетно-космічної техніки і тим самим зберегти приблизно 30 тис. робочих місць, а також отримувати, починаючи з 2003-2004 рр., прибуток близько 30 млн дол. США щорічно.

Вагоме місце серед інвестиційних проектів МБРР в Україні посідають проекти в соціальній сфері. Це насамперед "Проект здійснення контролю за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні" вартістю 76,4 млн дол. США, що був започаткований 15 квітня 2003 р., та проект "Фонд соціальних інвестицій" (загальна вартість - 70 млн дол. США, з них позика МБРР - 50 млн дол. США), що набув чинності у 2002 р. Мета проекту - надання допомоги щодо поліпшення умов життя бідних і вразливих груп населення у визначених громадах, розширення можливостей громад і вразливих груп населення у вирішенні місцевих соціальних проблем та сприяння реформуванню системи соціального захисту шляхом створення моделей адресної допомоги та надання послуг. Обидва проекти повинні завершитися в 2007 р.

24 травня 2005 р. Рада директорів МБРР затвердила "Проект рівного доступу до якісної освіти в Україні", мета якого полягала у наданні допомоги Уряду України у здійсненні заходів з реформування системи освіти щодо забезпечення рівного доступу до загальної середньої освіти та підвищенні якості й ефективності освітньої системи. В межах проекту передбачається надання якісних освітніх послуг усім дітям шкільного віку через забезпечення 12-річної загальноосвітньої середньої школи педагогічними працівниками належної кваліфікації, навчально-методичними комплексами та засобами навчання нового покоління, відповідними умовами навчання з одночасним зростанням ефективності управління галуззю, розподілу та використання ресурсів. Позика Світового банку для реалізації цього проекту становитиме 86,6 млн дол. США.

Реалізується "Проект вдосконалення системи соціальної допомоги" загальною вартістю 101,78 млн дол. США (позика МБРР - 99,4 млн дол. США). Основними завданнями проекту є спрощення та уніфікація адміністрування соціальних програм; створення єдиного програмного забезпечення на основі сучасних комп'ютерних систем; проведення оцінки програм і показників адміністрування програмами; забезпечення високого рівня задоволення населення програмами соціальної допомоги, в тому числі тих, хто отримує допомогу, та сприйняття цих програм громадянським суспільством у цілому; створення єдиної технології обслуговування населення органами праці та соціального захисту населення.

У березні 2007 р. на засіданні уряду була схвалена пропозиція про підготовку спільного з МБРР проекту "Передача електроенергії України", який втілюватиметься з метою підвищення рівня надійності постачання електроенергії в Україну за допомогою реабілітації передавальних підстанцій та оновлення мережі передавання електроенергії, посилення інституційних можливостей оператора передавальної системи (НЕК "Укренерго"), який гарантуватиме безпеку і надійність постачання електроенергії.

Досягнення цілей проекту забезпечуватиме адаптацію практики функціонування об'єднаної електроенергетичної системи України до технічних вимог, умов і принципів роботи європейської енергетичної системи (ІТСТЕ).

Для підготовки проекту використовується грант уряду Японії (сума гранту - 670 тис. дол. США для підтримки "Програми реформування й розвитку енергетичного сектору України").

Орієнтовна вартість проекту становитиме 238 млн дол. США, з них 200 млн дол. США - позика МБРР, 38 млн дол. США - співфінансування України. Початок надання коштів кредиту - 2007 р.; строк надання кредиту - до 20 років; пільговий період проекту - 5 років. Орієнтовна дата реалізації проекту - 2010-2012 рр.

На сьогодні ініціюється проект "Відновлення та модернізація Алчевського сталепрокатного заводу", загальна вартість якого становить 944 млн дол. США. Розпочато підготовку проектів "Покриття автомобільних доріг та безпека руху" (сума позики 400 млн дол. США) та проект "Упровадження технологій енергозбереження під час перевезень залізничним транспортом на напрямку Знам'янка - Долинська - Миколаїв - Херсон - Джанкой" (сума позики - 700 млн дол. США).

З метою приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану автомобільної дороги М-03 Київ - Харків на ділянці від м. Бориспіль до м. Лубни та покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобі







Date: 2015-07-23; view: 691; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.095 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию