Рівновага на грошовому ринку

Попит на гроші мас бути задоволений відповідною пропозицією грошей. Оптимальним станом грошового ринку с його рівновага. Така рівновага на грошовому ринку встановлюється внаслідок взаємодії попиту на гроші та їх пропозиції.

Рівновага на грошовому ринку означає, що кількість грошей, яку економічні суб'єкти хочуть мати в портфелі своїх активів, дорівнює кількості грошей, що їх пропонує банківська система. Рівновага грошового ринку визначає величину рівноважної норми відсотка.

Рівновага на грошовому ринку може порушитися внаслідок зміни попиту на гроші, що спричинений збільшенням чи зменшенням обсягів виробництва і реалізації товарів або зміною рівня цін. У разі зростання обсягів виробництва чи зростання рівня цін збільшується попит на гроші і підвищується рівноважна відсоткова ставка. При зменшенні реального обсягу виробництва чи зниженні цін відбудеться зменшення попиту на гроші, а отже, зниження рівноважної відсоткової ставки.

При зниженні відсотка рівень попиту на гроші перевищуватиме їхню кількісну пропозицію, а в разі підвищення відсоткової ставки пропозиція грошей перевищуватиме попит. Підвищення відсоткової ставки приводить до переміщення суб'єктами ринку більшої частини своїх грошових залишків до високодохідних активів. Попит на гроші зменшується, бо володіння ними не приносить доходу.

Підтримання рівноваги на грошовому ринку забезпечує грошам найкраще виконання ними своїх функцій, сприяє нагромадженню капіталу, створенню інвестицій для розширеного відтворення. Навпаки, розходження між пропозицією і попитом здатне спричинити порушення платіжного балансу, падіння обсягів виробництва і реалізації продукції, високі темпи інфляції.

Тому підтримання рівноваги на грошовому ринку потребує від держави (її центрального банку) проведення виваженої грошово-кредитної політики, яка повинна на тривалий час забезпечити збалансованість грошового механізму, чітку взаємодію грошової маси в обігу, реальність доходів фізичних та юридичних осіб та норми відсотка.

Стабілізація кон'юнктури на ринку грошей визначається зрівноваженням попиту та пропозиції грошей, що зумовлює об'єктивний рівень ставки відсотка. Взаємодія на ринку грошей попиту, пропозиції та відсотка (як ціни грошей) відбувається відповідно до загальних закономірностей функціонування усякого ринку: попит на гроші впливає на рівень відсотка прямо пропорційно, а пропозиція грошей - обернено пропорційно.

Отже, попит та пропозиція - це дві невіддільні і водночас протилежні сторони єдиного економічного механізму, що постійно взаємодіють на ринку грошей.

9. Форми грошей, які знаходяться в обігу

Історичними формами грошей були повноцінні (у яких номінальна і реальна вартість

головно збігалася) і неповноцінні (номінальна вартість є зазвичай вищою від

реальної). У давніх народів грошима слугували різноманітні товари завдяки

особливій корисності залежно від місцевих умов. Їх замінили металеві гроші у

вигляді клеймованих злитків, пізніше монети (грошовий знак, виготовлений з

металу, який має визначену законом форму, зовнішній вигляд, ваговий вміст).

Найбільшого розвитку монета набула в період золотого монометалізму, формою

існування якого був золотомонетний стандарт. За речовим вираженням їх можна

розподілити на готівкові (які мають реальне речове вираження і які виготовляють

з матеріалу у вигляді розмінних монет та купюр різного номінілу) та безготівкові

(не мають речового вираження й існують у вигляді певних сум на рахунках у

банках). Головними видами функціональних форм грошей сьогодні є повноцінні

гроші: монети, паперові, кредитні, депозитні й електронній гроші. Паперові

гроші — тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості

або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу

використання їх в якості засобу платежу. Кредитні гроші — це неповноцінні знаки

вартості, які виникли на основі кредитних відносин. Вони, як і інші форми

грошей, виникли стихійно внаслідок подальшого розвитку товарно-грошових

відносин, коли кредит став їх іманентною складовою частиною. Депозитні гроші —

різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на

рахунках економічних суб'єктів у банках. Вони не мають речового виразу і

використовуються для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється по

рахунках у банках і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони

в рух за допомогою технічних інструментів — чеків, платіжних доручень,

пластикових карток тощо. Електро́нні гро́ші — означення грошей чи фінансових

зобов’язань, обмін та взаєморозрахунки з яких проводяться за допомогою

інформаційних технологій.