Тема 2.2 Виснаження, відновлення і заміщення природних ресурсів

Природні ресурси – це тіла і сили, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності. Принципова відмінність між природними ресурсами і природними умовами полягає в тому, що перші розглядаються як сукупність властивостей, які полегшують або ускладнюють розвиток виробництва, а другі беруть участь у процесі виробництва і відповідно виступають предметами праці. Так, К.Г. Гофман основним критерієм віднесення природного фактора до природного ресурсу вважав здатність його змінюватися після використання у продуктивній діяльності людини.
Однак нині спостерігається тенденція до стирання межі між природними ресурсами і природними умовами. З одного боку, розширюються масштаби використання і диференціюються види різних природних факторів, а тому ті з них, які ще вчора відносилися до природних умов, сьогодні перетворюються на ресурси. З другого боку, поліфункціональність природних благ визначається роллю окремих елементів природи як умов і ресурсів одночасно.
Природні ресурси – це категорія історична. У процесі суспільного розвитку збільшуються масштаби опанування людиною компонентами та силами природи, розширюється сфера застосування, відбувається зміна пріоритетів використання та їх впливу на економіку. Категорія “природні ресурси” вказує на безпосередній зв'язок природи з господарською діяльністю, що нерідко призводить до негативних суспільних явищ, завдає природі великої шкоди. Відтак процес взаємодії людини з довкіллям по суті своїй двоєдиний. З одного боку, це – використання природних ресурсів, а з другого, – вплив на довкілля і необхідність враховувати з природоохоронні процеси.
Різноманітність сфер застосування природних ресурсів ускладнює завдання їх класифікації, тому існує декілька варіантів їх класифікації (табл. 1.).

Таблиця 1. Класифікація природних ресурсів

Виснаження природних ресурсів – вироблення копалин до ступеня нерентабельність подальшої розробки. Перевищення темпів та обсягів видобутку над здатністю природного відновлення поновлюваних ресурсів. Цепереруб лісу,перелов риби, перевипас худоби і збій пасовищ, недотримання агротехнічних заходів при обробці грунтів і виснаження їх родючості, забруднення водотоків і водойм промисловими відходами тож їхні практично неможливо використати, забруднення повітря на великих найбільших містах і т.д. З розвитком та прогресом суспільства наростає виснаження природних ресурсів, тож треба вирішувати проблему запобігання цьому процесу.

Виснаження ресурсів йде з кількох напрямах:

1) виснажуютьсяневозобновимие копалини енергоресурсибиогенного походження — вугілля й нафту, хоча раніше їх запаси поки що досить великі. З іншого боку, біосфера має і альтернативнінесчерпаемие джерела: вітер, припливи і відливи, сонячну радіацію.

2) виснажуються такі щодовозобновимие ресурси, як грунт та вирубування лісу.Почвенний покрив планети страждають від ерозії, у яких катастрофічно убуває родючий шар. Багато древні цивілізації зникли з лиця землі саме черезнеумеренной оранки грунтового шару. Так, нинішня пустеляСахара6 була колись багатющої житницею Римська імперія. І тепер в різних ділянках земної кулі відбувається спустелення, пов'язане насамперед із вирубкою лісів, зведенням чагарників і трав'яного покриву. Суцільна розораність грунтів веде до курним бурям, вітрової і водної ерозії родючого грунтового шару.

Поруч із численними перевагами, властивими індустріальним товариствам, їм характерне як виникнення нових, і загострення вже існуючих екологічних та ресурсних проблем. За масштабами поширення ці загрозливі добробуту людини проблеми можна підрозділити на:

– локальні: забруднення підземних вод токсичними речовинами,

– регіональні: ушкодження лісів і деградація озер внаслідок атмосферних випадань забруднювачів,

– глобальні: можливі кліматичні зміни внаслідок збільшення змісту вуглекислого газу та інших газоподібних речовин, у атмосфері, і навіть виснаження озонового шару.

Сукупна вплив інтенсивного сільського господарства, зрослої видобутку з корисними копалинами і урбанізації значно посилило деградацію потенційно відновлюваних ресурсів – верхнього грунтового шару, лісів, пасовищ, і навіть популяцій тварин і рослин.

Відтво́рення приро́дних ресу́рсів — відновлення ресурсів природи внаслідок інтенсивного кругообігу речовини, що відбувається без втручання людини або за її участю.Розрізняють вичерпні — невідтворювані (більша частина корисних копалин), частково відтворювані (наприклад, ґрунти) та відтворювані (рослинність, тваринний світ, окремі види корисних копалин) й невичерпні природні ресурси.

Змістовний модуль 3. Техногенні зміни природнього середовища.