Главная
Случайная страница
Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Осниві етапи формування та ровитку банківської системи України її сучасний стан
Починаючи з першої половини XIX сторіччя, в Україні стали здійснюватися банківські операції і використовуватися широкі форми кредитування, що насамперед було пов´язано із розвитком ярмаркової торгівлі. Кредитно-розрахункові установи поступово ставали невід´ємною частиною господарського життя України, їх основне призначення у дореформений період (1861 р.) полягало в підтримці поміщицьких господарствПродовжувався процес розгортання позиково-ощадних кас і при поштово-телеграфних конторах. Ощадкаси відігравали велику роль у мобілізації дрібних заощаджень населення. Таким чином, до революції кредитно-банківські системи на території українських губерній у 1897—1917 pp. характеризувались: 1) стабільністю мережі відділень Державного Дворянського земельного і Селянського поземельного банків; 2) незначним збільшенням кількості відділень Держбанку; 3) потужною експансією великоросійських комерційних акціонерних банків (насамперед петербурзьких); 4) розширенням приватної банківської справи і витісненням її з найважливіших економічних центрів; 5) стрімким розвитком кредитної кооперації і товариств взаємного кредиту; 6) інтеграцією української низової кредитної кооперації у всеросійську кооперативну систему з центром у Москві. Загалом на території України напередодні революції 1917 — 1921 pp. була створена широка мережа кредитно-банківських установ з багаторівневою структурою, що охоплювала всі галузі аграрно-індустріальної економіки регіону і була міцно інтегрована в загальноімперську грошово-кредитну систему, а через неї і в європейську. Вона забезпечувала нормальний рух товарів, грошей і кредитних ресурсів. До середини 1920-х років кредитно-банківська мережа України склалася кількісно і якісно. Український кредитний капітал, як і раніше, концентрувався в системі сільськогосподарської, промислової і споживчої кооперації, у сфері приватновласницької позикової справи. Реальна ліквідація залишків автономії української кредитної справи розпочалася на межі 20—30-х років, коли внаслідок заборони приватного підприємництва в промисловості, транспорті й торгівлі припинили існування товариства взаємного кредиту. До другої половини 60-х років. Україна не мала у своєму розпорядженні автономної кредитно-банківської системи. З січня 1989 р. в республіці починається створення комерційних і кооперативних банків. На 20 червня 1990 р. на території України було офіційно зареєстровано 25 банків Верхній рівень дворівневої банківської системи займає національни)країни. Його основними функціями є: - грошово-кредитне регулювання економіки; - емісія валюти країни і забезпечення її обігу; - контроль за діяльністю кредитних установ; - акумуляція і зберігання резервів кредитних установ; - кредитування комерційних банків; - кредитно-розрахункове обслуговування уряду; - зберігання та проведення операцій із золотовалютними запасами і резервами. Комерційні банки — головна ланка дворівневої банківської системи. Основні функції комерційних банків такі: - управління грошовим обігом; - забезпечення платіжного механізму; - акумуляція заощаджень; - надання кредиту; - фінансування зовнішньої торгівлі; - довірчі операції; - зберігання цінностей; - консультування і надання інформації. Однією з найважливіших функцій системи комерційних банків є управління грошовим обігом у країні. Воно здійснюється спільно з центральним банком країни за допомогою кредитних операцій. Мета політики центрального банку — через систему обов´язкових резервів керувати динамікою кредиту і забезпечити відповідність кількості грошей в обігу національним завданням стабілізації цін, підтримки нормальних темпів економічного зростання та високого рівня зайнятості. Комерційні банки є необхідним каналом для збільшення або зменшення кількості грошей в обігу як засобу вирішення вказаних завдань.
Date: 2015-07-23; view: 427; Нарушение авторских прав Понравилась страница? Лайкни для друзей: |
|
|