Емісія банкнот і роль НБУ в організації готівкового обігу

Емісія грошей – це випуск грошей в обіг в усіх формах, що веде до збільшення грошової маси в обігу.

Мета емісії:Активна – фінансування не тільки поточних витрат, а й інвести­ційних потреб держави.Пасивна – покриття і фінансування поточних потреб держави.

Технічний бік емісії – друкування і пакування грошей, розроб­лення дизайну банкнот, заміна пошкоджених банкнот.Економічний бік емісії – визначення потреб у випуску грошей в обіг і порядку підкріплення регіонів і комерційних банків готівкою.

У функціонуванні центрального банку особливе місце посідає емісія грошей. Історично саме емісійна функція, точніше, потреба в її повному державному контролі, дала імпульс до надання одному з банків статусу центрального.Центральний банк визначає обсяги випуску готівки з урахуванням загальних завдань грошово-кредитної політики.

До основних функцій, що їх виконує емісія грошей, відносять:

- Забезпечення національної економіки засобами обігу, платежу, нагромад-ження для належного її функціонування, що є головною.

- Фінансування дефіциту державного бюджету (за умови гострої потреби та відсутності інших джерел).

- Здійснення антициклічного регулювання економіки.

Для забезпечення стабільності грошової одиниці Національний банк проводить єдину політику у сфері готівково-грошового обігу згідно з макроекономічними показниками та основними параметрами економічного й соціального розвитку України.
Комерційні банки відповідно до нормативно-правових актів Національного банку аналізують готівковий обіг, організують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики.
Основними завданнями комерційних банків в організації готівкового обігу є:
• повне та своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових коштах;
• забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам і підприємцям для оплати праці, пенсій, допомоги та для інших цілей;
• створення умов для залучення готівки до кас банків;
• сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за товари і послуги упровадженням прогресивних форм безготівкових розрахунків.
Регіональні управління Національного банку:
• аналізують і прогнозують готівковий обіг у відповідному регіоні. На підставі прогнозів касових оборотів визначають потрібний обсяг готівки для нормального та безперебійного функціонування економіки регіону;
• контролюють роботу установ комерційних банків щодо дотримання вимог нормативно-правових актів НБУ;
• беруть участь в опрацюванні пропозицій щодо скорочення готівкового обігу в позабанківській сфері, розвитку та розширення безготівкових розрахунків, у тому числі у сфері обслуговування населення;
• інформують місцеві органи виконавчої влади про стан готівкового обігу в регіоні.
З метою виконання основних завдань готівкового обігу комерційні банки повинні:
• задовольняти потреби своїх клієнтів у готівці;
• систематично аналізувати стан надходжень і видачі готівки;
• сприяти залученню вільних коштів населення на вклади та розширенню безготівкових перерахувань доходів громадян за їхнім бажанням на поточні (вкладні) рахунки в установах банків;
• сприяти подальшому розвитку безготівкових розрахунків за товари й послуги;
• встановлювати підприємствам ліміти залишку готівки в їх касах, порядок і терміни здавання готівкової виручки.
Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків, які конституюють їх як особливі фінансові установи, що називаються банками. Тому ці операції тісно пов'язані з іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків — і пасивна, і активна, і надання послуг — неминуче супроводжується здійсненням платежу, а отже, розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути в тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі чи касові операції