Дисциплінарна процедура стосовно державних службовців

1. Об’єктом дисциплінарного проступку державного службовця, на нашу думку, є відносини, які забезпечують нормальне функціонування державного апарату, а також відносини, що становлять зміст службової діяльності державного службовця. На думку Опеннгейма, об’єктом дисциплінарного проступку завжди є службовий обов’язок, причому його зміст з формальної точки зору однаковий для всіх державних службовців. Суть цього обов’язку полягає в достойній поведінці як при здійсненні службових повноважень, так і

поза службою, у виконанні всього, що передбачає службова етика, і в утриманні від того, що з нею несумісно

1.1. Відтак державний службовець, порушуючи свої обов’язки і обмеження, пов’язані з проходженням державної служби, спричиняє шкоду таким суспільним відносинам, які становлять зміст службової діяльності державного службовця, правопорядку у сфері державно-службових відносин та авторитету державної служби взагалі. Тобто, державний службовець при вчиненні дисциплінарного проступку, безпосередньо завдає шкоди службовій дисципліні та авторитету державного органу, в якому він працює.

Об’єктивна сторона дисциплінарного проступку державного службовця, як обов’язкова ознака його складу, є зовнішнім вираженням протиправної поведінки державного службовця. Об’єктивні риси дисциплінарного проступку виявляються у здійсненні діяння, що завдає або може завдати шкоди певним суспільним

відносинам. Протиправне діяння дисциплінарного проступку може бути дії або бездіяльності, яке несе негативні наслідки, що визначають як завдану шкоду об’єкту такого проступку.

Дисциплінарний проступок державного службовця, згідно з чиним законодавством про державну службу, може проявлятися у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем службових обов’язків,

перевищенні своїх повноважень, порушенні обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також у вчинку, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. Стосовно спеціальних видів державних службовців існують особливості протиправних діянь, за які

вони підлягають дисциплінарній відповідальності, передбачені статутами про дисципліну або спеціальними положеннями, чинних у деяких сферах державної діяльності. Зокрема, згідно з Дисциплінарним статутом працівників органів внутрішніх справ України протиправні дії, за вчинення яких працівник органів внутріш-

ніх справ підлягає дисциплінарній відповідальності, полягають у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Відповідно до ст. 1 вищезазначеного статуту службова дисципліна цієї категорії державних службовців полягає у дотриманні особами рядового і начальницького складу Конституції України і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України Щодо посадових осіб митної служби, то підставою дисциплінарної відповідальності є порушення службової дисципліни, що визнається дисциплінарним проступком. Дисциплінарним статутом митної служби України визначено, що порушення службової дисципліни – це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов’язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов’язків, перевищення повноважень, порушення

обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Протиправне діяння державних службовців цього виду може виражатися у: порушенні вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників, порушенні порядку здійснення митного контролю та митного

оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України; утраті службового посвідчення, документів, що є підставою для пропуску предметів через митний кордон України; затриманні, вилученні та прийнятті на зберігання предметів, валюти України та іноземної валюти без оформлення і реєстрації в установленому законодавством порядку відповідних документів; брутальному або зневажливому ставленні до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов’язків, проведення несанкціонованого особистого огляду громадян; перешкоджанні законній діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема під час здійснення ними зовнішньоекономічних операцій; та інших діяннях, визначених як порушення службової дисципліни законами та іншими нормативно-правовими актами України13.

Наступною ознакою об’єктивної сторони дисциплінарного проступку є спричинення ним шкоди пев-

ним суспільним відносинам. Варто зазначити, що проблема виділення шкоди, як обов’язкової ознаки об’єктивної сторони дисциплінарного проступку державного службовця трактується вченими неоднозначно. В юридичній літературі утвердилась думка про те, що спричинення негативних наслідків (шкоди) дисциплінарним проступком державного службовця є обов’язковою ознакою його об’єктивної сторони. Деякі автори

заперечують наявність для кожного дисциплінарного проступку державного службовця спричинення негативних наслідків

14. Чинне законодавство України не містить приписів, що прямо передбачають завдання

шкоди як обов’язкову ознаку дисциплінарного проступку державного службовця.